вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.01.2023р. Справа № 904/4167/22
За позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро
До: Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», м. Павлоград
Про: стягнення 26 735,76грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Без участі представників сторін
АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Придніпровська залізниця» (позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (відповідач) про стягнення штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній №47127113 масу вантажу у вагоні №61812343 в розмірі 26 735,00грн.
Ухвалою від 01.12.22р. відкрите провадження у справі №904/4167/22 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що відповідно до встановлених законодавством вимог відповідач здійснював зважування вагонів на придатних, повірених вагонних вагах, а тому внесення неправдивих даних щодо маси вантажу в залізничній накладній є неможливим. Комерційним актом не встановлено факту внесення неправдивих відомостей до залізничної накладної, а встановлено тільки невідповідність між масою вантажу, зазначеною у цій накладній та фактичною масою вантажу в натурі. Причиною збільшення маси вантажу у вагонах під час перевезення стали метрологічні умови (атмосферні опади), що підтверджується листом Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології від 19.08.22р. №994-04/36-1161. Вказані обставини, які не залежали від вантажовідправника, виключають його вину у неправильному зазначені у накладній маси вантажу, як підстав для покладання на останнього відповідальності у вигляді штрафу.
АТ «Українська залізниця» (позивач) заперечував проти обставин, викладених відповідачем та просив суд не враховувати ці пояснення, зазначаючи, що маса вантажу у спірному вагоні визначена без участі представників залізниці, вантаж прийнято шляхом візуального огляду, залізниця не могла знати про невідповідність маси вантажу, а тому вантаж відправнику не повертався та не переоформлялися перевізні документи. Факт зважування вагону на справних і повірених вагах ще не означає, що вага, зазначена відправником у накладній, є правильною, так як придатність вагів до використання ніяким чином не гарантує дотримання відповідачем самої процедури зважування та, як наслідок, внесення правильних відомостей у перевізний документ. Крім того, позивач наголошує на тому, що інформація з гідрометеорологічного центру є сукупністю регіональних середньостатистичних даних, з яких неможливо встановити точну кількість опадів по конкретно взятій місцевості. Дані , викладені в інформації Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології від 19.08.22р. №994-04/36-1161 , є узагальненими та середньостатистичними, а тому така інформація не є належним доказом збільшення ваги у вагоні через погодні умови. Акт №3 відбору та підготовки проб вугілля та протокол випробувань №21/3 складені ТОВ «Вуглехімічна лабораторія» не можуть слугувати належними доказами у справі, оскільки містять інформацію, що не відповідає дійсності. В графі 20 накладної №47127113 відповідачем зазначено, що «Вантаж у твердому стані», тому посилання відповідача на посвідчення про якість рядового вугілля (продуктів збагачення) №946 від 14.05.22р. є суперечливим та не відповідає договору перевезення. Факт наявності надлишку вантажу підтверджено самим ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», про що, зокрема, свідчить його лист за вих. № 3/1518 від 16.05.22р.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
У травні 2022 року зі станції Ароматна Придніпровської залізниці відповідач здійснив відправлення вагону №61812343 згідно накладної №47127113 на станцію Роя Донецької залізниці. По прибуттю вагону на станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці на підставі ст. 24 Статуту залізниць України залізницею було проведено перевірку маси вантажу та при переважуванні на вагонних вагах виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній , не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що складено акти загальної форми: №126 від 14.05.22р., №18 від 14.05.22р., №252 від 16.05.22р. та комерційний акт №454502/8 від 14.05.22, в якому вказано, що маса вантажу складає 70 300кг, а фактично встановлено, що масу вантажу 71 200кг., що на 900 кг більше , ніж вказано у накладній.
Згідно з комерційним актом №454502/8 від 14.05.22р. проводилось контрольне зважування вагону №61812343, що прибув по відправці, вказаній на звороті даного акту значиться: вугілля кам'яне марки Г-газовий, вантаж розміщено та закріплено згідно п 3.1 гл. 14 дод.3 до СМГС, розрівняний і маркований продольними бороздами, «Вантаж в твердому стані», навалом. Нетто - 70 300кг, тара з документу- 23 000 кг, в/п 70 500 кт. В дійсності виявилося: ватаж вугілля, навалом, брутто - 94 200 кг, тара з документу 23 000 кг, нетто - 71 200кг, що більше маси , зазначеної в документі, на 900кг та вантажопідйомності на 700кг. Зважування проводилось на справних повірених 150т вагонних вагах № 10 ст. Павлоград-1 (повірка 07.07.2021) без відчеплення, при повній зупинці прийомозважувальником ОСОБА_1 в присутності ДСЗ ОСОБА_2 , приймальника поїздів ОСОБА_3 , ОВР Барибін О.М. Навантаження нижче бортів на 10 см, рівномірно, вантаж маркований повздовжніми бороздими, маркування не порушено, без заглиблень та виїмок. Вагон в технічному відношенні справний, без дверний, люка зачинені, течі та слідів течі вантажу не має. Начальник вантажного району по штату відсутній.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач листом 3/1518 від 16.05.22р. повідомив позивача, що надлишки вантажу з вагону №61812343 будуть вивантажені на території ДП «Ліски» та забрані самовивозом представником вантажовідправника . Тобто, відповідач не заперечує факту наявності надлишку вантажу у вищезазначених вагонах.
Відповідно до статей 118 та 122 Статуту залізниць України позивачем нарахований та заявлений до стягнення штраф 26 735,00грн. (5 347,00грн. - перевізна плати за вагон від станції Ароматна Придніпровської залізниці до станції Роя Донецької залізниці Х 5 провізних плат).
Причиною виникнення спору є неправильно зазначена в залізничній накладній №47127113 маса вантажу у вагоні №61812343.
Згідно з ч. 1, 2 ст.3 Закону України «Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Згідно зі ст. 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статтею 23 Статуту залізниць передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
У відповідності до п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (в редакції наказу Міністерства інфраструктури України №138 від 08.06.2011), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів, відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих правил.
Згідно з п.1.2 Правил оформлення перевізних документів, накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення.
Відповідно до п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, всі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.
Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що у графі 55 «Правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей.
Разом з тим, згідно з абзацом четвертим пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (частина четверта статті 52 Статуту залізниць України).
Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (стаття 105 Статуту залізниць України).
Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
За змістом пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Згідно з пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти складаються:
на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу;
при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього.
У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона;
на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.
У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.
Відповідно до пункту 9 Правил складання актів у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Згідно з пунктом 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
За змістом пункту 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 862/5083), перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.
Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.
До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни).
За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу.
Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній.
Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.
Порядок зважування визначений пунктом 10 цих Правил.
Так, зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розчіплення.
Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування.
Із зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі:
зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом;
харчові в цистернах (олія, меляса тощо);
картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом.
При зважуванні зернових вантажів, насіння, комбікормів і висівок, олії, меляси та інших харчових вантажів маса тари вагонів може перевірятися відправником перед навантаженням і одержувачем після вивантаження.
При зважуванні решти зазначених у цьому параграфі вантажів маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником - перед навантаженням або одержувачем - після вивантаження.
Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.
Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Отже, саме на відправника покладається обов'язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість до укладання договору перевезення перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ. Відповідальність за неправильне оформлення залізничної накладної несе вантажовідправник.
При цьому, підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.
Вищевикладене кореспондує правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 22.03.2018 у справі №917/964/17.
Предметом доказування у даній справі є наявність порушення з боку відповідача оформлення накладної та неправильного зазначення в ній маси вантажу.
Судом встановлено, що відповідачем у накладній №47127113 неправильно зазначено масу вантажу 70 300кг замість 61 200кг, що підтверджується актами загальної форми №126 від 14.05.22р., №18 від 14.05.22р. та комерційним актом №454502/8 від 14.05.22.
Згідно із статтею 118 Статуту залізниць України, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Так, штраф за невірно зазначену масу вантажу у накладній №47127113 становить суму у розмірі 26 735,00грн. (5 347,00грн. - перевізна плати за вагон від станції Ароматна Придніпровської залізниці до станції Роя Донецької залізниці Х 5 провізних плат).
На підставі викладеного, позовні вимоги позивача про стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу у розмірі 26 735,00грн. є обґрунтованими.
Щодо викладених відповідачем заперечень, суд зазначає те, що сам факт справності, повірки вагонних ваг, використаних відповідачем під час завантаження спірних вагонів, не є доказом правильності відображення вантажовідправником фактичної маси вантажу у залізничній накладній. В той же час правовою підставою для матеріальної відповідальності за неправильно зазначену у накладній масу вантажу є комерційні акти, правильність складення яких відповідачем не оскаржується.
Посилання відповідача на те, що причиною збільшення маси вантажу у вагонах під час перевезення стали метрологічні умови (атмосферні опади), судом не приймаються з таких підстав.
Частиною другою статті 32 Статуту встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.
Відповідно до пункту 4 Правил приймання вантажів до перевезення відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б його збереження на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього середовища згідно з законодавством.
Згідно з пунктом 2.6 Правил оформлення перевізних документів визначено, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.
Так, Правилами встановлено імперативні норми, де чітко виокремлено межу (граничне розходження визначення маси нетто), вихід за яку, передбачає накладення на відправника штрафу.
Крім того, тип вантажу, що перевозився у спірному вагоні - вугілля кам'яне знаходиться у переліку вантажів, які дозволено перевозити у вагонах відкритого типу згідно з Правил перевезення вантажів.
Чинним законодавством не передбачений вплив погодних умов на перевезення та пов'язані з перевезенням технологічні процеси. Тобто, немає правового механізму, який би певним чином обраховував вплив тих чи інших погодних явищ на масу вантажу (відношення кількості опадів до площі вагону; фізичні властивості вантажу, які впливають на випаровування: альбедо, пористість, гігроскопічність тощо).
Інформація з гідрометеорологічного центру є сукупністю регіональних середньостатистичних даних, з яких не можливо встановити точну кількість опадів по конкретно взятій місцевості.
Тобто, відсутні усі складові, які у сукупності могли б свідчити про те, що в конкретний проміжок часу, конкретної доби, по конкретній місцевості, пройшов дощ, і саме такої інтенсивності, що збільшив масу конкретного вантажу на конкретну кількість.
Відтак, дані, викладені в інформації Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології від 19.08.22р. №994-04/36-1161 є узагальненими та середньостатистичними (інформація наявна лише за велику частину місцевості в цілому, а не за його окремий район, вулицю тощо), а тому така інформація не може слугувати належним доказом збільшення масу вантажу у вагоні через погодні умови.
Враховуючи вказане, господарським судом не приймає до уваги вказаний документ, як такий, що не може бути належним та допустимим доказом факту перевищення вказаної у накладній №47127113 ваги вантажу за рахунок дощових опадів, оскільки в інформації зазначено лише про кількість опадів 14.05.2022 по шляху прямування вагону, проте вона не підтверджує потрапляння води у вагон №61812343 у кількості, що спричинило збільшення вантажу на 900 кг.
Таким чином, заперечення відповідача не спростовують обґрунтованості позовних вимог. Надані позивачем докази в обґрунтування позовних вимог є більш вірогідними та переконливими, аніж доводи відповідача та докази, надані на їх спростування.
Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, м. Павлоград, вул. Соборна, 76, код ЄДРПОУ 00178353) на користь позивача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49602, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237): 26 735,00грн. - штрафу та 2 481,00грн. - витрат по сплаті судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 25.01.23р.
Відповідно до вимог ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.