12 січня 2023 року м. Харків Справа № 922/5257/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Карабак В.А. (поза межами суду), ордер серія АР №1059435;
від відповідача (апелянта): Степанишена А.В. (в залі суду), довіреність №158/ю від 17.05.2021;
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова", м. Харків (вх. №1039 Х/2),
на рішення Господарського суду Харківської області від 17.08.2022 (повний текст складено 25.08.2022) у справі №922/5257/21 (суддя Прохоров С.А.),
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд", м.Запоріжжя,
до відповідача Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова", м. Харків,
про зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" звернулось до Господарського суду Харківської області, в якому просить зобов'язати Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" виконати п.1.1 договору поставки №1488-2-ХКБМ від 03.11.2020, а саме - прийняти від позивача товар:
- вилка 2РМГ22Б10Ш1Е2 ГЕО364.140ТУ у кількості 19 шт.;
- вилка 2РМДТ18БПН4Ш5В1В ГЕ0.364.126ТУ у кількості 28 шт.;
- вилка 2РМДТЗЗКПЭ32Ш5В1В ГЕ0364.126ТУ у кількості 14 шт.;
- вилка 2РМТ22КПЭ10Ш1В1В ГЕ0.364 126ТУ у кількості 13 шт.;
- вилка 2РТТ16БПЭЗШ2В ГЕО.364.120ТУ у кількості 10 шт.;
- вилка 2РТТ16КПЭ2ШЗВ ГЕО.364.120ТУ у кількості 8 шт.;
- вилка 2РТТ32КПЭ12Ш16В ГЕО.364.120ТУ у кількості 20 шт.;
- вилка 2РТТ40КПЭ14Ш22В ГЕО.364.120ТУ у кількості 18 шт.;
- вилка 2РТТ40КУЭ14Ш22В ГЕО.364.120ТУ у кількості 11 шт.;
- розетка 2РМТ22КПН10Г1В1В ГЕ0.364.126ТУ у кількості 10 шт.;
- розетка 2РМТ22КУЭ4ГЗВ1В ГЕ0.364.126ТУ у кількості 58 шт.;
- розетка 2РМТ39КПЭ45Г2В1В ГЕ0.364.126ТУ у кількості 6 шт.;
- розетка 2РМТ42КПЭ50Г2В1В ГЕ0.364.126ТУ у кількості 6 шт.;
- розетка 2РТТ36КУЭ4Г17В ГЕО.364.120ТУ у кількості 3 шт.;
- розетка 2РТТ40Б14Г22В ГЕО.364.120ТУ у кількості 12 шт.;
- роз'єм ШР 25-1 у кількості 286 шт.
відповідно до специфікації - додатку 1 до договору поставки №1488-2-ХКБМ від 03.11.2020, в порядку та на умовах, визначених цим договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що уклав з відповідачем договір поставки №1488-2-ХКБМ від 03.11.2020, за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується партіями, відповідно до заявок покупця, поставляти продукцію у власність товар - електричні компоненти (вилка, розетка, роз'єм), кількість та ціна якого визначається згідно специфікації, яка міститься в додатку 1 до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах даного договору.
Відповідно до специфікації (додаток 1) постачальник зобов'язувався поставити електричні компоненти (вилка, розетка, роз'єм) на загальну суму 441600,00грн, а замовник прийняти та оплатити цей товар.
Пунктом 7 специфікації передбачено обов'язок постачальника поставити на склад замовника першу партію товару у строк, визначений у заявці покупця, але не більше ніж 2 робочі дні, після отримання заявки. Наступні партії товару постачальник зобов'язаний поставити на склад замовника у строк, визначений у заявці покупця, але не більше ніж 15 календарних днів.
На виконання умов договору та заявки відповідача на придбання ТРП №1 від 16.12.2020 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 180226,80грн, що підтверджується видатковими накладними №0000956 від 22.12.2020 на суму 135737,90грн, №0000962 від 28.12.2020 на суму 43127,84грн, №0000020 від 15.01.2021 на суму 1360,99грн.
Однак, інших письмових заявок на поставку товару відповідач не надсилав. У зв'язку з чим позивач 20.12.2021 направив відповідачу лист вих. №1288, яким просив оформити заявку на поставку передбаченого договором товару на залишок суми 261373,20грн та прийняти вказаний товар. Проте вказана претензія залишилась відповідачем без розгляду, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.08.2022 у справі №922/5257/21 позов задоволено повністю. Зобов'язано відповідача виконати п.1.1 договору поставки №1488-2-ХКБМ від 03.11.2020, а саме - прийняти від позивача товар відповідно до специфікації - додатку 1 до договору поставки, в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Приймаючи вказане рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що за умовами укладеного між сторонами договору не передбачено такої підстави для відмови у прийнятті товару як відсутність замовлення.
Суд першої інстанції вказав, що відповідно до п.1.1. договору весь обсяг продукції вказаний у специфікації, за ціною, також вказаній у специфікації, позивач має поставити відповідачу, а відповідач повинен прийняти весь обсяг товару, вказаний у специфікації та оплатити цей товар. Укладений між сторонами договір поставки не містить умов про те, що відповідач самостійно може змінити кількість товару, визначену у специфікації, між тим, умовами договору в жодному пункті не передбачено можливість відповідача в односторонньому порядку відмовитися від певного переліку товару, тощо.
Суд першої інстанції відхилив посилання відповідача на п. 2.2 договору, яким передбачено порядок зменшення суми договору. Суд зазначив, що цей пункт не регламентує право покупця (відповідача) зменшити саме кількість товару, визначену у відповідній специфікації. Встановивши при розгляді справи, що сторони не вносили будь-яких змін до договору, а також не вносили зміни до специфікації, якою погоджено певний перелік товару та його кількість, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що зміна зобов'язання у частині переліку та кількості товару, який позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти, не відбулася.
За висновком місцевого суду, у випадку зменшення суми договору, сторони повинні були укласти додаткову угоду, однак таких юридично значимих дій ними вчинено не було. Оскільки сторони в договорі погодили таку істотну умову як предмет договору (найменування та кількість товару), і такі істотні умови протягом дії договору не змінювалися сторонами, місцевий суд зазначив про відсутність у покупця права змінювати предмет договору.
Не погодившись із вищевказаним рішенням, ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.08.2022 у справі №922/5257/21 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення господарським судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, вважає висновки місцевого суду такими, що не відповідають обставинам справи.
Апелянт вказує на відсутність підстав для задоволення позову з огляду на те, що за умовами укладеного договору поставки саме відповідач формує заявку на відповідну партію товару, а загальна кількість товару, та ціна договору, визначена у специфікації, є лише максимально можливою, але не остаточною.
Скаржник зазначає про те, що договір поставки №1488-2-ХКБМ від 03.11.2020 був укладений за результатами проведення конкурсної закупівлі товарів. В конкурсній документації, на підставі якої позивача було обрано переможцем у тендері, а саме у додатку 3 до конкурсної документації, було зазначено примітку про те, що: кількість товару є максимальною кількістю товару; покупець може замовити меншу кількість товару; постачання товару здійснюється за заявками.
Враховуючи наведене, а також п. 6.3 Порядку закупівель підприємствами ДК "Укроборонпром", яким передбачено, що умови договору не повинні відрізнятися від змісту пропозиції процедури закупівлі та умов конкурсної документації, відповідач стверджує, що умови укладеного між сторонами договору передбачають можливість зменшення в односторонньому порядку з боку покупця кількості товару, який повинен бути поставлений покупцю.
З огляду на те, що позивач приймав участь у конкурсі та погодився з вимогами організатора, тим самим постачальник (позивач) підтвердив те, що покупець (відповідач) може замовити меншу кількість продукції, а також, що постачання продукції здійснюється за заявками.
Як також зазначає апелянт, у п. 2.2 договору сторони погодили, що загальна сума договору може бути зменшена покупцем в односторонньому порядку в залежності від реального фінансування видатків покупця. При цьому, специфікація до договору визначає найменування, ціну та максимальну кількість товару, який може, але не зобов'язаний замовити покупець згідно відповідної заявки. Умовами договору поставки не встановлено обв'язку покупця подати заявки на максимальну суму договору; договір визначає лише максимально можливу кількість товару, яку покупець шляхом направлення заявки міг замовити під час дії договору.
Враховуючи, що сама по собі специфікація до договору не є замовленням товару, який покупець має прийняти та оплатити, відтак відповідач мав приймати та оплачувати лише той товар, який ним було замовлено по відповідній заявці; тому, у зв'язку із ненаданням заявки на поставку товару, перелік якого у позові позивач просить зобов'язати прийняти відповідача, на загальну суму 261373,20грн у скаржника не виник обов'язок прийняти зазначений товар.
Окрім цього, апелянт посилається на те, що оскільки п. 5.1. договору передбачено дію цього правочину до 31.12.2021, та враховуючи відсутність доказів на підтвердження його пролонгації, відтак сторони вже не можуть здійснювати свої права і виконувати обов'язки за цим договором.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2022 для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2022 апеляційну скаргу ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" на рішення Господарського суду Харківської області від 17.08.2022 у справі №922/5257/21 залишено без руху. Встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 поновлено ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 17.08.2022 у справі №922/5257/21; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено справи на 15.12.2022 о 15:00 год.
16.11.2022 на адресу апеляційного суду від ТОВ "Груп Інтрейд" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
За твердження позивача, оскільки на даний час договір поставки №1488-2-ХКБМ від 03.11.2020 року є чинним, не скасований та не визнавався в судовому порядку недійсним, тому у цьому спорі повинні застосовуватися тільки умови укладеного між сторонами договору, а не умови тендерної документації, оскільки сторони, укладаючи договір №1488-2-ХКБМ від 03.11.2020 погодили саме такі умови, права та обов'язки, які виникають за цим правочином.
Позивач вказує, що за результатами проведеної закупівлі та укладення договору, скаржник взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, визначеними у специфікації до договору (додаток 1). У тексті спірного договору не зазначено про те, що відповідач самостійно може змінити кількість товару, визначену у специфікації. Також умовами договору в жодному пункті не передбачено можливість відповідача в односторонньому порядку відмовитися від певного переліку товару, тощо.
Крім цього, у договорі не зазначено про те, що перелік товару, вказаний у специфікації, є лише орієнтовним чи примірним, і не зобов'язує сторін абсолютно ні до чого. Пункт 1.1 договору не містить умов про те, що лише певне найменування товару та у певній кількості (за вибором відповідача) може бути поставлене позивачем та прийняте відповідачем.
Щодо посилання скаржника на п. 2.2. договору, то позивач зазначає, що відповідачем не надано та в матеріали справи немає належних, достовірних доказів, які б підтверджували направлення повідомлення про зменшення кількості товару до постачання у зв'язку із зміною фінансування закупівлі чи укладення додаткової угоди до договору про зменшення кількості товару та суми договору.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/5257/21 до 12.01.2023 о 13:30 год.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2022 задоволено клопотання ТОВ "Груп Інтрейд" про участь у судовому засіданні, призначеному на 12.01.2023 о 13:30 год. по справі №922/5257/21 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Судове засідання 12.01.2023 Східним апеляційним господарським судом проведено в режимі відеоконференції за участю представника позивача та представниці відповідача (апелянта), яка була присутня в приміщенні суду.
Представниця відповідача (апелянта) підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просила скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, заслухавши пояснення присутніх представників відповідача (апелянта) та позивача, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатами проведеної конкурсної закупівлі на майданчику "Ргоzorrо" №UА-2020-09-26-000353-а, 03.11.2020 між ТОВ "Груп Інтрейд" (позивач, постачальник) та ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (відповідач, покупець) було укладено договір поставки №1488-2-ХКБМ.
Згідно з п. 1.1 договору, у порядку та на умовах, визначених даним договором, постачальник зобов'язується партіями, відповідно до заявок покупця, поставляти продукцію у власність електричні компоненти (вилка, розетка, роз'єм), найменування, кількість та ціна якого визначається згідно специфікацією, яка міститься в додатку 1 до договору і є його невід'ємною частиною (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах даного договору.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що партією товару за договором є кількість і асортимент товару, що визначені кожною окремою заявкою покупця за цим договором (надалі - заявка, форма наведена у додатку №2). Замовлення покупцем товару (партії товару) здійснюється шляхом надання заявки постачальнику електронним листом на адресу: grupin18(5)gmail.com.
Загальна сума договору складає: 441600,00грн у т.ч. ПДВ 20 %: 73600,00грн (п. 2.1. договору).
Ціна за одиницю товару зазначається в специфікації та включає у себе вартість тари та упаковки товару, всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, що сплачуються постачальником, вартість доставки товару до місця поставки, вартість страхування, завантаження, розвантаження та всі інші витрати постачальника, пов'язані з виконанням цього договору. Ціна товару визначається в національній валюті України.
Відповідно до п. 5.1. даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання відповідних зобов'язань за даним договором.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було підписано відповідну специфікацію - додаток 1 до договору поставки №1488-2-ХКБМ від 03.11.2020, в якій визначено повний перелік товару, який повинен бути поставлений за договором та загальну вартість такого товару.
У пункті 6 специфікації сторони погодили періодичність поставок: відповідно до заявок покупця.
За умовами п. 7 специфікації постачальник зобов'язаний поставити на склад замовника першу партію товару у строк, визначений у заявці покупця, але не більше ніж 2 робочі дні, після отримання заявки. Наступні партії товару зобов'язаний поставити на склад замовника у строк, визначений у заявці покупця але не більше ніж 15 календарних днів.
Судом встановлено, що 03.11.2020 ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" направлено на електронну поштову адресу ТОВ "Груп Інтрейд" заявку на придбання ТРП №1 за договором №1488-2-ХКБМ, якою відповідач просив поставити йому визначену цією заявкою певну кількість товару на суму 180226,80грн з ПДВ.
На виконання умов договору та заявки відповідача, ТОВ "Груп Інтрейд" поставило ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" товар:
- згідно видаткової накладної №0000956 від 22.12.2020 на суму 135 737,90грн;
- згідно видаткової накладної №0000962 від 28.12.2020 на суму 43127,84грн;
- згідно видаткової накладної №0000020 від 15.01.2021 на суму 1360,99грн.
Отже, всього позивач поставив відповідачу товарів на суму 180226,80грн, тобто весь розмір заявки відповідача від 03.11.2020.
Непоставленим залишився товар на загальну суму 261373,20грн за наступним переліком:
- вилка 2РМГ22Б10Ш1Е2 ГЕО364.140ТУ у кількості 19 шт.;
- вилка 2РМДТ18БПН4Ш5В1В ГЕ0.364.126ТУ у кількості 28 шт.;
- вилка 2РМДТЗЗКПЭ32Ш5В1В ГЕ0364.126ТУ у кількості 14 шт.;
- вилка 2РМТ22КПЭ10Ш1В1В ГЕ0.364 126ТУ у кількості 13 шт.;
- вилка 2РТТ16БПЭЗШ2В ГЕО.364.120ТУ у кількості 10 шт.;
- вилка 2РТТ16КПЭ2ШЗВ ГЕО.364.120ТУ у кількості 8 шт.;
- вилка 2РТТ32КПЭ12Ш16В ГЕО.364.120ТУ у кількості 20 шт.;
- вилка 2РТТ40КПЭ14Ш22В ГЕО.364.120ТУ у кількості 18 шт.;
- вилка 2РТТ40КУЭ14Ш22В ГЕО.364.120ТУ у кількості 11 шт.;
- розетка 2РМТ22КПН10Г1В1В ГЕ0.364.126ТУ у кількості 10 шт.;
- розетка 2РМТ22КУЭ4ГЗВ1В ГЕ0.364.126ТУ у кількості 58 шт.;
- розетка 2РМТ39КПЭ45Г2В1В ГЕ0.364.126ТУ у кількості 6 шт.;
- розетка 2РМТ42КПЭ50Г2В1В ГЕ0.364.126ТУ у кількості 6 шт.;
- розетка 2РТТ36КУЭ4Г17В ГЕО.364.120ТУ у кількості 3 шт.;
- розетка 2РТТ40Б14Г22В ГЕО.364.120ТУ у кількості 12 шт.;
- роз'єм ШР 25-1 у кількості 286 шт.
У зв'язку із закінченням дії договору поставки 31.12.2021 та необхідністю виконання договірних зобов'язань у встановлений строк, позивач направив відповідачу лист за вих. №1288 від 20.12.2021 із проханням направити заявку на поставку решти товару, визначеного у специфікації (додаток 1) до договору, повідомив про готовість поставити такий товар та просив відповідача його прийняти на виконання умов договору.
Однак, зазначена письмова вимога відповідачем була залишена без відповіді та без задоволення.
Посилаючись на те, що відповідач не оформлював та не надсилав позивачу письмову заявку на поставку передбаченої договором та специфікацією іншої частини товару на суму 261373,20грн, що, на думку позивача, є порушенням умов договору №1488-2-ХКБМ від від 03.11.2020 та ухиленням від його виконання зі сторони покупця, ТОВ "Груп Інтрейд" звернулось до Господарського суду Харківської області із даним позовом, в якому просило зобов'язати відповідача прийняти від позивача товар, погоджений специфікацією - додатком №1 до договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Як вже зазначалось, Господарським судом Харківської області 17.08.2022 ухвалено оскаржуване рішення у справі №922/5257/21, яким позов задоволено повністю та зобов'язано відповідача виконати п. 1.1 договору поставки №1488-2-ХКБМ від 03.11.2020, а саме - прийняти від позивача товар відповідно до специфікації - додатку 1 до договору поставки, в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
За приписами ч.ч. 1, 2, 6 ст. 265 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Так, згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, у розділі 1 договору сторони погодили предмет договору.
Так, із змісту п. 1.1 та п.1.2 , п.3.1 договору вбачається, що поставка товару здійснюється окремими партіями у строк, визначений заявкою покупця постачальнику на відповідну партію товару.
Колегією суддів встановлено, що договір поставки був укладений за результатами проведення процедури конкурсної закупівлі, організатором якої виступив саме відповідач, тобто він є зацікавленою особою у придбанні товару.
При цьому умови поставки, кількість товару, ціну за одиницю та загальну ціну договору сторони визначили безпосередньо у самому договорі та специфікації, що є невід'ємною частиною договору.
Так, згідно специфікації сторони погодили перелік товару та періодичність поставок: відповідно до заявок покупця.
За умовами п. 7 специфікації сторони постачальник зобов'язаний поставити на склад замовника першу партію товару у строк, визначений у заявці покупця, але не більше ніж 2 робочі дні, після отримання заявки. Наступні партії товару постачальник зобов'язаний поставити на склад замовника у строк, визначений у заявці покупця але не більше ніж 15 календарних днів.
Разом з цим, згідно зі специфікацією постачальник зобов'язувався поставити товар - електричні компоненти (вилка, розетка, роз'єм) згідно переліку на загальну суму 441600,00грн
Отже, відповідач, підписуючи договір поставки та специфікацію, взяв на себе зобов'язання прийняти від позивача товар - електричні компоненти (вилка, розетка, роз'єм) на загальну суму 441600,00грн протягом терміну дії договору, проте, за певних умов - надання відповідачем попередньо позивачу письмової заявки на поставку товару (партії).
Як було встановлено вище, згідно із заявкою від 03.11.2020 відповідач просив здійснити визначену цією заявкою партію товарів за договором №1488-2-ХКБМ від 03.11.2020 на суму 180226,80грн (разом з ПДВ).
Позивач на виконання умов договору та заявки від 03.11.2020 поставив відповідачу товарів на загальну суму 180226,80грн, що підтверджується видатковими накладними №0000956 від 22.12.2020 на суму 135737,90грн, №0000962 від 28.12.2020 на суму 43127,84грн та №0000020 від 15.01.2021 на суму 1360,99грн.
Однак, колегією суддів було встановлено, що відповідач до закінчення строку дії договору (31.12.2020) не оформлював та не надсилав позивачу письмову заявку на поставку передбаченої договором та специфікацією іншої частини товару (згідно переліку. наведеного у позові) - на суму 261373,20грн
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Враховуючи вказану норму закону та погоджені сторонами умови договору щодо замовлення товару, визнання за покупцем необмеженого у часі права надавати або не надавати замовлення (замовлень) на партію товару за договором фактично призводить до зміни ним умов договору в односторонньому порядку або односторонньої відмови від його виконання.
За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Законом встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання є неправомірною (за винятком, коли така відмова передбачена договором) незалежно від того, чи виражена вона відповідною активною дією зобов'язаної сторони чи бездіяльністю, зокрема, невчиненням передбачених договором дій, направлених на його виконання.
Досліджуючи матеріали справи, судом було встановлено, що у зв'язку з неоплатою відповідачем поставленої згідно заявки покупця від 03.11.2020 партії товару (на суму 180226,80грн) ТОВ "Груп Інтрейд" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" про стягнення основної заборгованості у сумі 180226,82грн, 3% річних у сумі 1244,31грн та інфляційних втрат у сумі 4896,76грн.
За вказаною позовною заявою було відкрито провадження у справі №922/1480/21. У рамках вказаної справи №922/1480/21 відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог про стягнення оплати за поставлений товар, посилаючись на факт ненастання строку оплати. Зокрема, відповідач зазначав, що допоки позивач не поставить весь обсяг продукції, визначений у специфікації до договору (товар на суму 441600,00грн з ПДВ), що, можливо лише тільки після направлення відповідачем заявки/заявок на поставку позивачем всього обсягу продукції, визначеного у специфікації до договору, у відповідача відсутній обов'язок з оплати навіть за першу партію поставленого товару на суму 180226,82грн. З наведених підстав рішенням суду першої інстанції у справі №922/1480/21 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Разом з цим, постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 рішення місцевого суду у справі №922/1480/21 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Груп Інтрєйд" задоволено частково; стягнуто з відповідача 180226,82грн основного боргу, 725,85грн 3% річних, 4346,89грн інфляційних втрат.
Під час розгляду справи №922/1480/21 в суді апеляційної інстанції відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній визнав, що між сторонами існують взаємні права та обв'язки щодо поставки та оплати всього товару визначеного у специфікації до договору на суму 441600,00грн.
Тобто, судом встановлено, що відповідач у справі №922/1480/21 підтвердив наявність між сторонами взаємних прав та обов'язків за договором щодо поставки повної кількості погодженого переліку товарів, та вказував про наявність у позивача зобов'язання поставити весь обсяг продукції, визначений у специфікації до договору на суму 441600,00грн.
У даній же справі №922/5257/21 відповідач заперечує щодо необхідності поставки всього переліку товару, який вказаний в специфікації. В апеляційній скарзі посилається на те, що в додатку 3 до конкурсної документації міститься примітка організатора конкурсу (відповідача) про те, що: кількість товару є максимальною кількістю товару; покупець може замовити меншу кількість товару; постачання товару здійснюється за заявками. Також відповідач вказує, що відповідно до п. 6.3 Порядку закупівель підприємствами ДК "Укроборонпром" умови договору не повинні відрізнятися від змісту пропозиції процедури закупівлі та умов конкурсної документації.
З огляду на умови конкурсної документації, з якими погодився позивач як учасник закупівлі (переможець конкурсу), та положення договору поставки, якими передбачено, що саме відповідач формує заявку на відповідну партію товару, а загальна кількість товару, та ціна договору, визначена у специфікації, є лише максимально можливою, але не остаточною, відповідач вважає, що у спірному випадку відповідач має право односторонньому порядку зменшити суму договору.
Однак, колегія суддів не може погодитися із вказаними доводами скаржника з огляду на таке.
Як вже зазначалося раніше, у з п. 1.1 договору передбачено, що у порядку та на умовах, визначених даним договором, постачальник зобов'язується партіями, відповідно до заявок покупця, поставляти продукцію у власність електричні компоненти (вилка, розетка, роз'єм), найменування, кількість та ціна якого визначається згідно специфікацією, яка міститься в додатку 1 до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах даного договору.
Аналіз вищевказаного пункту договору у взаємозв'язку з іншими умовами цього правочину дає підстави для висновку, що позивач взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу саме весь обсяг продукції, який вказаний у специфікації, за ціною, вказаній у специфікації, а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти весь обсяг товару, вказаний у такій специфікації - додаток 1 до договору.
Колегія суддів враховує, що під предметом договору цивільно-правова теорія розуміє необхідні за цим договором дії, що призводять до бажаного для сторін результату, тобто такий результат визначає, про що саме домовилися сторони.
У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов'язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. Однак усі вони (права та обов'язки) не можуть охоплюватися предметом договору, оскільки можуть стосуватися як різноманітних умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення. При цьому значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, до яких, серед іншого, віднесено умови про предмет договору.
Отже, предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору, а тому не може виникати зобов'язання; предмет договору має відображати головну суть договору даного виду.
Досліджуючи умови укладеного договору поставки, судом з'ясовано, що між сторонами не було погоджено право покупця самостійно змінювати предмет договору - кількість товару, визначену у специфікації. Також умовами договору не передбачено можливість покупця (відповідача) в односторонньому порядку відмовитися від певного переліку товару тощо.
Зі змісту умов договору поставки не вбачається того, що сторони за взаємною згодою погодили перелік товару, який вказаний у специфікації, як такий, що є орієнтовним чи приблизним, і дійшли згоди про те, що покупець за заявками буде обирати той чи інший товар на власний розсуд виходячи із необхідності.
Погодивши предмет договору поставки (розділ 1 договору), сторони не зазначили про те, що позивач буде поставляти відповідачу лише деякі види товарів та у певній кількості (за вибором покупця), а напроти - пункт 1.1 договору імперативно вказує, що весь перелік товару у кількості, вказаній у специфікації, повинен бути поставлений відповідачу. При цьому, цей пункт надає відповідачу право лише формувати порядок поставки партій товару, тобто спочатку направити заявку на певний перелік товару, а в подальшому - додатково ще одну, і так до того моменту поставки повного обсяг товару, вказаного у специфікації.
Як передбачено у п. 2.1. договору поставки загальна сума договору складає 441600,00грн з ПДВ.
Колегія суддів зазначає, що істотними умовами договору купівлі-продажу вважаються умови про предмет і ціну.
Пунктом 2.2 договору передбачено порядок зменшення лише суми (ціни) договору, однак даний пункт, як і всі інші умови договору, не надають покупцю право змінити предмет договору - зменшити кількість товару, визначену у відповідній специфікації, який постачальник має право передати покупцю.
Тобто, договором поставки визначено можливість змінювати загальну суму товарів, яку позивач реалізує на користь відповідача, та яка виражається у грошовій формі (п. 2.1.), однак не передбачено право покупця в односторонньому порядку зменшити обсяг закупівлі (перелік та кількість товару), що є предметом договору.
При цьому, п. 2.2 договору визначає, що одностороннє зменшення суми договору повинно відбуватися у порядку, визначеному у договорі.
Пунктом 2.3. договору сторони погодили порядок зменшення суми договору, а саме шляхом укладення відповідної додаткової угоди.
Відповідно до п. 6.1. договору у випадках, не передбачених даним договором, сторони керуються чинним законодавством.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що стабільність та обов'язковість договірних відносин втілена у положеннях ст. 651 ЦК України, якими не допускається одностороння зміна або розірвання договору, крім випадків, коли це передбачено законом або самим договором.
Так, згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2).
Згідно з ч. 1 ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Отже, у випадку зменшення суми договору, сторони повинні були укласти додаткову угоду про це, тобто вчинити юридично значимі дії у такій самій формі, що й сам договір.
З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що сторони не вносили будь-яких змін до договору поставки, а також не вносили зміни до специфікації, якою погоджено предмет договору (певний перелік товару та його кількість. Відтак, підстав для зміни зобов'язання у частині переліку та кількості товару, який позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити на умовах договору, не відбулося.
Судом встановлено, що сторонами погоджено істотну умову договору поставки - предмет договору (найменування та кількість товару), і такі істотні умови договору не змінювалися сторонами, і покупцю не надано спірним договором повноважень щодо зміни саме предмета договору.
Матеріали справи також не містять будь-якого листування сторін з приводу зменшення передбаченої договором та специфікацією кількості товару.
Статтею 652 ЦК передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання (ч. 1). Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 2).
Згідно п. 2.2. договору право на зменшення відповідачем в односторонньому порядку суми (ціни) договору реалізується ним в залежності від реального фінансування видатків покупця.
При цьому, матеріали справи не містять та відповідачем в процесі розгляду справи не надано належних та допустимих у розумінні вимог ст.ст. 76 - 77 ГПК України доказів на підтвердження зміни видатків покупця.
Що стосується посилання апелянта на те, що в конкурсні документації містилась примітка про можливість замовлення покупцем меншої кількості товару, колегія суддів зазначає таке.
З метою забезпечення прозорості та обґрунтованості здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт чи послуг наказом ДК "Укроборонпром" №333 від 29.11.2019 було затверджено Порядок закупівель підприємствами ДК "Укроборонпром" (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2.13 Порядку закупівлі та укладення нових договорів або додатків чи специфікацій до наявних договорів необхідно здійснювати відповідно до вимог цього Порядку.
В силу п.п. 6.1 - 6.3 Порядку договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень ЦК України, ГК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Порядком.
У договорі про закупівлі слід передбачити наступні істотні умови: 1) предмет договору про закупівлю (найменування товару, роботи чи послуги; номенклатура; асортимент; код класифікатора ДК 021:2015); 2) кількість товарів, робіт і послуг та вимоги щодо їх якості; 3) порядок здійснення оплати; 4) ціна, сума договору про закупівлю; 5) умови зміни ціни (в разі об'єктивних передумов); 6) строк та місце поставки товарів, надання послуг, виконання робіт; 7) строк дії договору про закупівлю; 8) умови продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов'язань по ньому; 9) права та обов'язки сторін; 10) відповідальність сторін; 11) гарантійні зобов'язання; 12) антикорупційне застереження; 13) інші умови, відносно яких сторонами досягнуто згоди щодо їх включення до договору про закупівлю як істотних. Істотні умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції процедури закупівлі та умов конкурсної документації.
Відповідно до п. 6.5 Порядку істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі у зв'язку із зменшенням виробничої потреби або фінансування замовника.
Колегія суддів вважає, що умови п. 1.1. договору поставки (предмет договору) є істотними, оскільки дані умови договору встановлюють обов'язок позивача поставити відповідачу електричні компоненти (вилка, розетка, роз'єм), найменування, кількість та ціна яких визначена в специфікації, а також обов'язок відповідача прийняти цей товар. Окрім того, порядок внесення змін до договору сторони передбачили у п. 2.3. договору, шляхом укладення додаткової угоди, а відповідно до п.п. 13 п. 6.2 Порядку істотними також визнаються інші умови, відносно яких сторонами досягнуто згоди щодо їх включення до договору про закупівлю як істотних.
З огляду на це, колегія суддів вважає, що сторони в договорі самостійно встановили обов'язок позивача поставити відповідачу весь обсяг товару, який зазначено у специфікації, та можливість внесення змін до договору, у тому числі щодо зменшення обсягів закупівлі (пп. 1 п. 6.5. Порядку), за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Системний аналіз положень ч. 1 ст. 525, ст. 526, ч. 1 ст. 651 ЦК України у взаємозв'язку з п. 6.1 - 6.5 Порядку дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (зменшення обсягів закупівлі) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава зменшення закупівлі - зменшенням виробничої потреби або фінансування замовника.
Однак, як вже вказувалось вище, у даній справі судом встановлено, що замовник не повідомляв постачальника про зменшення обсягів закупівлі (зазначивши про зменшення виробничої потреби або фінансування замовника), відповідач не звертався з пропозицією внесення змін до договору, сторони не уклали відповідної додаткової угоди.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що за умовами договору немає такої підстави для відмови у прийнятті товару, як відсутність замовлення, що узгоджується із загальними принципами виконання господарських зобов'язань (обов'язковість та належність виконання). Тому посилання апелянта на те, що у зв'язку із ненаданням заявки на поставку товару, перелік якого у позові позивач просить зобов'язати прийняти відповідача, на загальну суму 261373,20грн, у відповідача не виник обов'язок прийняти зазначений товар, є неспроможними та не приймаються колегією суддів до уваги.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладаючи договір про поставку товару та погоджуючи його умови, ТОВ "Груп Інтрейд", як постачальник за договором (переможець конкурсної закупівлі, з яким укладено договір поставки), мало "виправдане очікування" на виконання договору, за результатами чого весь обсяг товару буде прийнятий покупцем (відповідачем) та ним оплачений.
Відповідач не надав ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції належних доказів письмового повідомлення позивача про зменшення обумовленої договором та специфікацією договірної кількості товару, як то передбачено п.п. 2.2., 2.3. договору поставки.
Згідно зі ст. 689 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Окрім іншого апелянт посилався на те, що відповідно до п. 5.1. договору строк його дії встановлено до 31.12.2021. Отже, оскільки на даний час строк дії договору закінчився, тому сторони вже не можуть здійснювати свої права і виконувати обов'язки за цим договором.
Однак, спонукання відповідача до виконання зобов'язання за договором після закінчення строку дії такого договору, відповідно після закінчення того періоду, коли відповідач міг реалізувати право на розміщення замовлення, тобто визначити кількість одиниць товару в конкретній партії та строку її (партії) поставки, проте в межах строку дії договору, не є зміною істотних умов договору про закупівлю після його підписання.
Враховуючи те, що припинення строку дії договору не свідчить про припинення зобов'язань за ним, а тому не означає звільнення замовника від виконання обов'язку в натурі, у зв'язку з чим постачальник має право вимагати виконання обов'язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов'язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами у договорі для його виконання.
Аналогічні висновки викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2020 по справі №910/1144/19.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що визначена специфікації кількість товару є максимальною кількістю товару; покупець може замовити меншу кількість товару; постачання товару здійснюється за заявками, оскільки, як вже зазначалося, у спірному договорі сторонами погоджено таку істотну умову договору як предмет договору (найменування та кількість товару зазначені у специфікації), водночас такі істотні умови договору не змінювалися сторонами, і покупцю не надано спірним договором повноважень щодо зміни саме предмета договору.
З наведеного вбачається, шо навіть якщо відповідач сам в односторонньому порядку на підставі п. 2.2. договору мав би право на зменшення і суми договору, і предмета договору, і ціни, то все одно таке право відповідача повинно реалізовуватись з дотриманням принципів договірного права (добросовісності, розумності та справедливості), шляхом звернення до позивача з пропозицією поставити товар у меншій кількості, ніж визначена у договорі, та повідомленням про вчинення одностороннього правочину - зменшення ціни/суми/обсягу закупівлі, та шляхом внесення відповідних змін до договору.
Однак, апелянтом не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували направлення позивачу повідомлення про зменшення кількості товару до постачання у зв'язку із недостатністю реального фінансування закупівлі (п.2.2. договору) чи укладення додаткової угоди до договору про зменшення кількості товару та суми договору (п.2.3. договору).
У зв'язку з викладеним, судова колегія відхиляє доводи скаржника про те що після закінчення строку дії договору у нього припинився обов'язок прийняти товар у кількості, передбаченій специфікацією (додатком 1 до договору).
Також, суд апеляційної інстанції враховує, що Порядок закупівель підприємствами ДК "Укроборонпром" не містить жодних заборон виконувати скаржником (замовником) свої договірні зобов'язання за договором поставки (закупівлі) після закінчення строку його дії, у разі якщо такі зобов'язання в повній мірі не були виконані протягом строку дії договору.
Отже, суд першої інстанції вірно встановив відсутність жодних обставини, які б могли бути підставою для відмови відповідача від замовлення та отримання товару відповідно до умов договору поставки №1488-2-ХКБМ від 03.11.2020, у зв'язку з чим позовні вимоги про зобов'язання ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" виконати п.1.1 договору поставки №1488-2-ХКБМ від 03.11.2020, а саме - прийняти від позивача товар відповідно до специфікації - додатку 1 до договору поставки №1488-2-ХКБМ від 03.11.2020 на залишок суми 261373,20грн, в порядку та на умовах, визначених цим договором, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 17.08.2022 у справі №922/5257/21 підлягає залишенню без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" на рішення Господарського суду Харківської області від 17.08.2022 у справі №922/5257/21 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 17.08.2022 у справі №922/5257/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 23.01.2023.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя О.В. Плахов