24 січня 2023 року м.Суми
Справа №588/1223/21
Номер провадження 22-ц/816/19/23
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
у присутності:
представника ОСОБА_1 - адвоката Шершак-Гукової Аліни Миколаївни
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Шершак-Гуковою Аліною Миколаївною,
на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 25 липня 2022 року у складі судді Огієнка О.О., ухвалене в м. Тростянець Сумської області,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний нотаріус Охтирської районної державної нотаріальної контори Воропай Валерій Вікторович, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно,
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, який обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 , який з 2011 року по день смерті був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 . Позивачка також була зареєстрована та проживала за вказаною адресою з 22 лютого 2013 року по 24 жовтня 2017 року, заяву про відмову від прийняття спадщини не подавала, тому прийняла спадщину, так як постійно проживала з батьком на час смерті. Також на момент відкриття спадщини вона навчалася на денній формі у ДНЗ «Сумський центр професійно-технічної освіти харчових технологій, торгівлі та ресторанного сервісу» та перебувала на утриманні свого померлого батька.
Після смерті батька залишилося спадкове майно, а саме земельні ділянки: кадастровий номер 5925084600:00:001:1796, площею 3,5242 га (рілля); кадастровий номер 5925084600:00:001:1797, площею 0,1518 га (пасовища); кадастровий номер 5925084600:00:001:1798, площею 0,2985 га (сіножаті), надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Люджанського старостинського округу Тростянецької міської ради Сумської області.
Також позивачка зазначила, що за життя ОСОБА_5 фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки проживав разом зі спадкодавицею за однією адресою по АДРЕСА_1 , але не оформив своїх спадкових прав на наступне майно: 1/3 частину будинку з надвірними будівлями та присадибну земельну ділянку площею 0,60 га, що знаходяться по АДРЕСА_1 ; 1/3 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5925084600:00:001:2007, площею 0,1881 га (сіножаті), надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Люджанського старостинського округу Тростянецької міської ради Сумської області.
При зверненні 01 червня 2021 року до Тростянецької районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька позивачка отримала від державного нотаріуса письмову відповідь про те, що після смерті ОСОБА_5 була заведена спадкова справа за № 580/2015 та 21 березня 2016 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки. Також державним нотаріусом було зазначено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 на підставі поданої нею довідки про реєстрацію батька, останній фактично прийняв 1/3 частину спадкового майна своєї матері, яке не охоплюється заповітом (житловий будинок), так як є спадкоємці першої черги, які спадщину прийняли шляхом подачі заяви про прийняття спадщини.
Державним нотаріусом було відмовлено позивачці у вчиненні нотаріальних дій та усно повідомлено про те, що спадкоємцем її батька за зазначеним заповітом є ОСОБА_4 (племінник померлого), якому було видано три свідоцтва про право на спадщину за заповітом за №№ 327, 329 та 331 на три земельні ділянки 5925084600:00:001:1796, 5925084600:00:001:1797 та 5925084600:00:001:1798, що належали батькові на праві приватної власності.
Позивачка вказує на те, що у заповіті, складеному ОСОБА_5 зазначено лише про його волевиявлення заповісти своєму племіннику ОСОБА_4 одну земельну ділянку, що належала спадкодавцю без зазначення її кадастрового номера та будь-якого правовстановлюючого документа, у якому вона зазначена. А про дві інші земельні ділянки, що також належали батькові, які були отримані у власність ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, у заповіті взагалі нічого не зазначено. Тому, на думку позивачки, ОСОБА_4 не мав право на спадкування трьох земельних ділянок за вказаним заповітом.
Посилаючись на вказані обставини, позивачка просить суд:
1) визнати недійсним та скасувати свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 21 березня 2016 року, реєстрові номера 327, 329, 331, видані державним нотаріусом Охтирської районної державної нотаріальної контори Воропай В.В., ОСОБА_4 на земельні ділянки з кадастровими номерами 5925084600:00:001:1796, 5925084600:00:001:1797 та 5925084600:00:001:1798 відповідно, що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 ;
2) визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на наступне спадкове майно:
- земельну ділянку площею 3,5242 га кадастровий номер 5925084600:00:001:1796, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Люджанського старостинського округу, Тростянецької міської ради Сумської області;
- земельну ділянку площею 0,1518 га кадастровий номер 5925084600:00:001:1797, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Люджанського старостинського округу, Тростянецької міської ради Сумської області;
- земельну ділянку площею 0,2985 га кадастровий номер 5925084600:00:001:1798, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Люджанського старостинського округу, Тростянецької міської ради Сумської області;
- 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями та присадибною земельною ділянкою, площею 0,60 га, що розташовані по АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,1881 га, кадастровий номер 5925084600:00:001:2007, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Люджанського старостинського округу, Тростянецької міської ради Сумської області.
Рішенням Тростянецького районного суду м. Суми від 25 липня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, які розташовані по АДРЕСА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Шершак-Гукову А.М. подала апеляційну скаргу, в якій, не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності на спадщину за заповітом від 21 березня 2016 року, реєстрові номера 327, 329, 331, видані державним нотаріусом Охтирської районної державної нотаріальної контори Воропай В.В., ОСОБА_4 на земельні ділянки з кадастровими номерами 5925084600:00:001:1796, 5925084600:00:001:1797 та 5925084600:00:001:1798 відповідно, що належали померлому ОСОБА_5 та визнання за позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті батька права власності на вказані земельні ділянки, посилаючись на те, що рішення суду в цій частині ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права; з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог.
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог щодо визнання права власності в порядку спадкування на 1/3 житлового будинку з надвірними будівлями та присадибною земельною ділянкою площею 0,60 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та в частині відмови у задоволенні вимог щодо визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,1881 га, кадастровий номер 5925084600:00:001:2007, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Люджанського старостинського округу, Тростянецької міської ради Сумської області, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що у заповіті складаному батьком позивачки зазначено лише про його волевиявлення заповісти своєму племіннику ОСОБА_4 одну земельну ділянку, що належить йому на праві власності без зазначення її кадастрового номера та будь-якого правовстановлюючого документа, в якому вона зазначена. Про дві інші земельні ділянки, що також належали батькові позивачки на праві власності та які були отримані у власність ОСОБА_4 відповідно до виданого державним нотаріусом свідоцтва про право на спадщину у заповіті взагалі нічого не зазначено, тобто волевиявлення у батька позивачки як спадкодавця на передачу трьох земельних ділянок було відсутнє. А оскільки із заповіту не зрозуміло, яку саме із трьох земельних ділянок батько мав волевиявлення заповісти ОСОБА_4 , тому, на думку позивачки, останній не мав права на спадкування трьох земельних ділянок.
Наголошує на тому, що відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання права власності на іншу земельну ділянку, яка була успадкована відповідачами після смерті матері батька позивачки, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що за законом батько позивачки мав право претендувати на її спадкування після смерті матері та не був обізнаний про наявний заповіт, складений спадкодавицею на користь його сестер - відповідачів у справі. За таких обставин, на думку позивачки, зі спірного заповіту на користь ОСОБА_4 не вбачається, яку саме земельну ділянку заповідав йому батько позивачки - ту яку він оформив, чи ту, яку успадкували сестри батька позивачки.
В установлений апеляційним судом строк учасники справи правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шершак-Гукової А.М. , яка підтримала доводи апеляційної скарги , перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог про визнання за позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , права власності на 1/3 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, та в частині відмови у задоволенні вимог про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,1881 га кадастровий номер 5925084600:00:001:2007, не оскаржується, а тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України колегією суддів не переглядається.
Ухвалюючи рішення та відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та визнання за нею права власності на земельні ділянки успадковані ОСОБА_4 , суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 не мав права на спадкування після смерті ОСОБА_5 . Він є спадкоємцем за заповітом, у якому спадкодавець ОСОБА_5 висловив своє волевиявлення на випадок смерті щодо розпорядження земельною ділянкою на користь нього, спадщину прийняв, оформив свої спадкові права та зареєстрував право власності на успадковані земельні ділянки відповідно до вимог чинного законодавства. Щодо доводів позивачки, що в заповіті зазначено лише про волевиявлення заповісти відповідачу одну земельну ділянку, що належала спадкодавцю без зазначення її кадастрового номера та будь-якого правовстановлюючого документа, у якому вона зазначена, суд зауважив, що в державному акті на право приватної власності на землю серії І-СМ № 006800 від 27 березня 2002 року, земельна ділянка зазначена як один об'єкт нерухомого майна без визначення індивідуальних ознак її складових. Відтак дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, відповідно відсутні підстави для визнання за позивачкою права власності на вказані земельні ділянки.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_7 є дочкою ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Степанівка Сумського району Сумської області (а.с. 7; 10; 11, 27, Т.1).
З довідки Люджанського старостинського округу Тростянецької міської ради Сумської області від 27 травня 2021 року за № 47 вбачається, що ОСОБА_5 з 2011 року по 2015 рік та на день смерті був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 (а.с.14, т. 1).
Згідно довідки виданої Люджанським старостинським округом Тростянецької міської ради Сумської області від 12 квітня 2021 року за №7 вбачається, що ОСОБА_7 з 22 лютого 2013 року по 24 жовтня 2017 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12, Т. 1).
При зверненні позивачки до Тростянецької районної державної нотаріальної контори, державний нотаріус Воропай В.В. надав письмову відповідь про те, що після смерті ОСОБА_5 була заведена спадкова справа № 580/2015 та 21 березня 2016 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки посвідчені державним актом серії І-СМ № 006800, площею 3,97 га. Також було зазначено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки посвідчені державним актом серії ІІІ-СМ № 008011 та серії І-СМ № 006833, спадкоємцем першої черги якої позивачка не є. Крім того, нотаріус роз'яснив, що на підставі поданої позивачкою довідки про реєстрацію батька, останній фактично прийняв 1/3 частину спадкового майна після смерті своєї матері, яке не охоплене заповітом (житловий будинок), так як є спадкоємці першої черги, які спадщину прийняли шляхом подачі заяви про прийняття спадщини (а.с. 24; 150-152, Т.1).
З довідки виданої Люджанським старостинським округом Тростянецької міської ради Сумської області від 19 квітня 2021 року за № 13 вбачається, що згідно з даними погосподарського обліку будинок з надвірними будівлями та присадибною земельною ділянкою, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_6 , яка померла 2014 року і вона була головою вказаного домогосподарства. Разом із нею був зареєстрований та проживав її син ОСОБА_5 та онука ОСОБА_7 (а.с. 13, Т.1).
Рішенням виконавчого комітету Люджанської сільської Ради народних депутатів від 23 вересня 1993 року за № 34 ОСОБА_8 була передана земельна ділянка загальною площею 0,60 га, для особистого підсобного господарства і будівництва, обслуговування житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 16-18, Т. 1).
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (а.с. 23, Т. 1).
Виходячи із заначеного, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 є рідними бабою та дідом позивачки.
ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Люджа Тростянецького району Сумської області, а ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Люджа Тростянецького району Сумської області (а.с. 8; 9, Т. 1).
Згідно повідомлення державного нотаріуса Воропай В.В. від 03 листопада 2021 року за № 736/01-09 та Інформаційних довідок із Спадкового реєстру від 02 листопада 2021 року після смерті ОСОБА_8 була заведена спадкова справа за № 50/2002 та 04 лютого 2002 року видано свідоцтво про право на спадщину.
Після смерті ОСОБА_6 була заведена спадкова справа за № 409/2014 та 04 листопада 2016 року видані свідоцтва про право на спадщину (а.с. 94-97, Т. 1).
З копії спадкової справи за № 409/2014, заведеної після смерті ОСОБА_6 , вбачається, що останній на підставі державних актів на право приватної власності на землю серії І-СМ № 006833 від 27 березня 2002 року, та серії ІІІ-СМ № 008011 від 24 жовтня 2002 року, належали земельні ділянки площею 4,36 га та 4,40 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Люджанської сільської ради.
За життя 30 листопада 2011 року ОСОБА_6 склала заповіт, яким вказані вище земельні ділянки заповіла дочкам ОСОБА_3 та ОСОБА_9 в рівних частинах.
ОСОБА_3 та ОСОБА_10 подали нотаріусу 01 жовтня 2014 року заяви про прийняття спадщини за заповітом та за законом після смерті ОСОБА_6 . Також 04 листопада 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали нотаріусу заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину та уклали договір про поділ спадкового майна, за яким розділили між собою успадковані земельні ділянки, зокрема узгодили, що у власність ОСОБА_2 перейде земельна ділянка площею 4,36 га, а у власність ОСОБА_3 - земельна ділянка площею 4,40 га.
В подальшому державним нотаріусом Воропай В.В. були видані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на успадковані після смерті ОСОБА_6 земельні ділянки.
Зокрема ОСОБА_2 були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, що належали померлій ОСОБА_6 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-СМ № 008011 від 24 жовтня 2002 року, а саме: площею 3,8361 га із кадастровим номером 5925084600:00:001:2005; площею 0,1881 га із кадастровим номером 5925084600:00:001:2007; площею 0,1802 га із кадастровим номером 5925084600:00:001:2008; площею 0,1585 га із кадастровим номером 5925084600:00:001:2006. ОСОБА_3 були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, що належали померлій ОСОБА_6 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-СМ № 006833 від 27 березня 2002 року, а саме: площею 3,8745 га із кадастровим номером 5925084600:00:001:2009; площею 0,3682 га із кадастровим номером 5925084600:00:001:2011; площею 0,1585 га із кадастровим номером 5925084600:00:001:2010 (а.с. 98-116).
Згідно повідомлення державного нотаріуса Воропай В.В. від 24 листопада 2021 року за № 766/01-09 та Інформаційної довідки із Спадкового реєстру від 23 листопада 2021 року за № 67442258, після смерті ОСОБА_5 була заведена спадкова справа за № 580/2015 та 21 березня 2016 року видано свідоцтво про право на спадщину (а.с. 133-135, Т. 1).
З копії спадкової справи за № 580/2015, заведеної після смерті ОСОБА_5 вбачається, що останньому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-СМ № 006800 від 27 березня 2002 року, належала земельна ділянка площею 3,97 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Люджанської сільської ради (а.с. 146-147, Т. 1).
За життя 14 листопада 2013 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Люджанської сільської ради Тростянецького району заповів відповідачу ОСОБА_4 . Вказаний заповіт був посвідчений 14 листопада 2013 року приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Ковальчук В.М. та зареєстрований у реєстрі за № 2446 (а.с. 143 - на звороті, Т. 1).
Спадщину після смерті ОСОБА_5 , відповідач ОСОБА_4 прийняв подавши 10 листопада 2015 року відповідну заяву до нотаріуса (а.с. 137, Т. 1).
21 березня 2016 року державним нотаріусом Охтирської районної державної нотаріальної контори Воропай В.В., який у порядку заміщення виконував обов'язки державного нотаріуса Тростянецької районної державної нотаріальної контори, були видані ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на успадковані після смерті ОСОБА_5 земельні ділянки, які належали останньому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-СМ № 006800 від 27 березня 2002 року, а саме: площею 3,5242 га із кадастровим номером 5925084600:00:001:1796; площею 0,1518 га із кадастровим номером 5925084600:00:001:1797; площею 0,2985 га із кадастровим номером 5925084600:00:001:1798 (а.с. 149-150, Т. 1).
Право власності ОСОБА_4 на вказані успадковані ним земельні ділянки було зареєстровано 21 березня 2016 року (а.с. 20-22, Т. 1).
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців.
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Положеннями статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.
Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно положень ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняли кілька спадкоємців, то свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Водночас відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Положеннями п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, виходячи з наступного:
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 свої вимоги в частині визнання недійсними та скасування свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 21 березня 2016 року, реєстрові номера 327, 329, 331, видані державним нотаріусом Воропай В.В., ОСОБА_4 на земельні ділянки з кадастровими номерами 5925084600:00:001:1796, 5925084600:00:001:1797 та 5925084600:00:001:1798 відповідно, що належали померлому ОСОБА_5 та визнання за нею в порядку спадкування за законом після смерті батька права власності на вказані земельні ділянки, обґрунтовувала тим, що у заповіті, складеному батьком зазначено про його волевиявлення заповісти відповідачу ОСОБА_4 лише одну земельну ділянку, що належить йому на праві власності без зазначення її кадастрового номеру та будь-якого правовстановлюючого документа, в якому вона зазначена. Тобто волевиявлення спадкодавця на передачу трьох земельних ділянок не було. А тому вважає, що ОСОБА_4 за заповітом не мав право на спадкування трьох земельних ділянок.
Зі змісту заповіту, складеного 14 листопада 2013 року ОСОБА_5 вбачається, що він заповів відповідачу ОСОБА_4 належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Люджанської сільської ради Тростянецького району. При цьому, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-СМ № 006800 від 27 березня 2002 року, йому належала на праві власності земельна ділянка площею 3,97 га, розташована на території Люджанської сільської ради, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.(а.с. 146-147, Т. 1).
Вказаний державний акт не містить кадастрового номера земельної ділянки.
Згідно п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
З Витягів з Державного земельного кадастру вбачається, що кадастрові номери 5925084600:00:001:1796, 5925084600:00:001:1797 та 5925084600:00:001:1798 були присвоєні на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 27 січня 2016 року.
З наведеного вбачається, що спадкодавцю ОСОБА_5 за життя належала на праві власності одна земельна ділянка площею 3,97 га, на яку йому був виданий державний акт на право приватної власності на землю, та вже після відкриття спадщини при виділенні в натурі та розробці технічної документації із землеустрою вказана земельна ділянка були поділена на три земельні ділянки: кадастровий номер 5925084600:00:001:1796 площею 3,5242 га; кадастровий номер 5925084600:00:001:1797 площею 0,1518 га та 5925084600:00:001:1798 площею 0,2985 га, на кожну з яких в подальшому державним нотаріусом були видані оскаржувані свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а доводи апеляційної скарги щодо того, що спадкодавцю ОСОБА_5 належали на праві власності три земельні ділянки, а заповіт містить його волевиявлення лише щодо однієї земельної ділянки, - є помилковими.
Також колегія суддів звертає увагу на ту обставину , що підсумувавши усі розмірі земельних ділянок, які перейшли у власність спадкоємцю ОСОБА_4 після смерті його дядька ОСОБА_5 , то вони ( при заокругленні) відповідають розміру земельної ділянки, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-СМ № 006800 від 27 березня 2002 року 3,97 га ( 3,5242+ 0,1518+0,2985=3,9745).
Стосовно доводів позивачки, що суд не звернув увагу на те, що після смерті своєї матері батько позивачки мав право претендувати на її спадкове майно, та оскільки не був обізнаний про наявний заповіт, складений матір'ю на користь його сестер, відтак зі змісту заповіту, складеного ОСОБА_5 не зрозуміло, яку земельну ділянку він заповідав відповідачу - ту яку оформив, чи яку успадкували його сестри, колегія суддів зазначає наступне.
ОСОБА_5 заповіт, яким він заповів належну йому земельну ділянку ОСОБА_4 , був складений 14 листопада 2013 року, а мати ОСОБА_5 - ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто вже після складення ОСОБА_5 заповіту. З наведеного слідує, що оскільки заповіт ОСОБА_5 був складений раніше, ніж відкрилася спадщина після смерті його матері, відповідно заповіт не міг містити розпорядження стосовно земельних ділянок, які належали на праві власності ОСОБА_6 .
За встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та визнання за позивачкою права власності на земельні ділянки.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення в оскаржуваній частині з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Шершак-Гуковою Аліною Миколаївною, залишити без задоволення.
Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 25 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 25 січня 2023 року.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: О. Ю. Кононенко
В. І. Криворотенко