Справа № 761/26317/22
Провадження №1-кп/761/2280/2023
іменем України
18 січня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючої судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №22022000000000513, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 вересня 2022 року у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Республіки Білорусь, уродженець м. Руденськ, Пуховичського району, Мінської області, Республіки Білорусь, неодружений, з середньою спеціальною освітою, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 447 КК України,
24 лютого 2022 року о 05 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
Того ж дня, близько 05 год. 10 хв. збройними силами російської федерації, що діяли за наказом керівництва російської федерації та збройних сил російської федерації, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах Збройних Сил України та інших військових формувань. Після чого, війська російської федерації вдерлися сухопутним шляхом на територію суверенної держави України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.22 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який в подальшому неодноразово продовжено.
Збройні сили російської федерації неодноразово завдавали ударів ракетними установками по цивільних аеродромах, важливих критичних об'єктах інфраструктури, житлових будинках, закладах охорони здоров'я, школах та інших цивільних об'єктах.
Починаючи з 24.02.2022 підрозділи збройних сил російської федерації та інші військові формування російської федерації здійснюють спроби окупації українських міст, які супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. Також на стороні російської федерації беруть участь у збройному конфлікті найманці приватних воєнних компаній, так звані «ПВК».
Відповідно до ст. 47 Додаткового протоколу І 1977 р. до Женевських конвенцій про захист жертв війни, а також у Міжнародній конвенції про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 4 грудня 1989 р. (ратифікована Постановою ВРУ від 14 липня 1993 р. № 3381-ХІІ), найманцем є особа, яка:
-спеціально завербована на місці або за кордоном, щоб битися у збройному конфлікті або у спільних насильницьких діях, спрямованих на повалення уряду чи інший підрив конституційного порядку держави або підрив її територіальної цілісності;
-беручи участь у таких діях, керується головним чином бажанням одержати значну особисту вигоду і яка спонукається до цього обіцянкою виплати або виплатою матеріальної винагороди;
-не є громадянином сторони, що перебуває в конфлікті, або держави, проти якої спрямовані спільні насильницькі дії;
-не є постійним жителем на території, яка контролюється стороною, що перебуває в конфлікті, або держави, проти якої спрямовані спільні насильницькі дії;
-не входить до особового складу збройних сил сторони, що перебуває у конфлікті, або держави, на території якої здійснюються спільні насильницькі дії;
-не надіслана державою для виконання офіційних обов'язків. Матеріальна винагорода найманцю, який бере участь у збройному конфлікті, характеризується тим, що вона дійсно була обіцяна стороною або за дорученням сторони, що перебуває в конфлікті, і за розміром істотно перевищує винагороду, що обіцяна чи сплачується комбатантам такого ж рангу і функцій, які входять до особового складу збройних сил даної сторони.
Так, ОСОБА_4 , будучи громадянином республіки білорусь, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив дії спрямовані на участь найманця у збройному конфлікті, воєнних діях.
З метою реалізації злочинного умислу спрямованого на участь найманця на стороні російської федерації у збройному конфлікті на території України, достеменно знаючи що Україна є незалежною, самостійною, суверенною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісноюі недоторканною, діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України, ОСОБА_4 19 липня 2022 року автобусом прибув з республіки білорусь до м. Тамбов, російська федерація, з пересадкою у м. Москва, де його за попередньою домовленістю на автостанції за адресою: АДРЕСА_2 , російська федерація, зустріли, невстановлені досудовим розслідуванням особи ПВК «Редут» з позивними «Мажор» і «Киборда» та відвезли на полігон «Тригуляй», що розташований в населеному пункті Тригуляй, Тамбовська область, російська федерація.
Цього ж дня, реалізуючи свій злочинний умисел на участь найманця у збройному конфлікті, воєнних діях, з метою спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, одержання матеріальної вигоди, ОСОБА_4 добровільно підписав контракт на проходження військової служби із ПВК «Редут» на посаді кулеметника-ретранслятора.
Відповідно до умов контракту ПВК «Редут» зобов'язувалось виплачувати: грошове забезпечення у розмірі 3600 доларів США за місяць, страхування життя на суму 60 000 доларів США, зазначені грошові кошти у разі настання страхового випадку може отримати будь-яка особа, яку вкаже підписант у контракті, 7000 доларів США за отримання інвалідності, і від 50 000 рублів до 7 000 000 рублів в разі отримання поранення (сума вираховувалась в залежності від тяжкості поранення). В свою чергу ОСОБА_4 зобов'язався брати участь найманця на посаді кулеметника-ретранслятора в складі ПВК «Редут» на стороні російської федерації в збройному конфлікті, воєнних діях на території України.
У період з 19 по 21 липня 2022 року на полігоні «Тригуляй» підрозділ «Ветерани» ПВК «Редут», до складу якого зараховано ОСОБА_4 , пройшов доукомплектування особовим складом. 21 липня 2022 року ОСОБА_4 у складі підрозділу «Ветерани» ПВК «Редут» прибув до м. Ізюм Харківської області, де отримав зброю, а саме: ПК № НОМЕР_1 , та як найманець брав участь у збройному конфлікті, та воєнних діях на території України.
Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на порушення територіальної цілісності України, ОСОБА_4 у складі підрозділу «Ветерани» на посаді кулеметника-ретранслятора у період з 21 липня по 25 серпня 2022 року утримував бойові позиції сил російської федерації в окупованому останніми м. Ізюм Харківської області. До його безпосередніх обов'язків входили оборона пункту зв'язку та допомога зв'язківцям.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 , з 22 липня 2022 року діючи на підставі наказів командування ПВК « Редут » у межах загального плану захоплення території України, у складі підрозділу «Ветерани» приймав участь як найманець у воєнних діях біля населеного пункту Краснопілля Донецької області. Завданням групи, до якої входив ОСОБА_4 , було утримання позицій в лісосмузі «Дуби» (альтернативна назва - ліс « Бабочка »). Перебуваючи на зазначеній позиції 30 липня 2022 року ОСОБА_4 отримав поранення та до 24 серпня 2022 року перебував у розташуванні за постійним місцем дислокації ПВК «Редут» у м. Ізюм Харківської області.
Незважаючи на отримані поранення, продовжуючи свої злочинні дії, 15 серпня 2022 року ОСОБА_4 будучи найманцем у складі підрозділу «Ветерани» ПВК «Редут» передислокований до с. Сватове Луганської області, а в подальшому до с. Коровій Яр Лиманського району Донецької області, де продовжував утримання позицій окупаційних військ російської федерації.
Злочинну діяльність ОСОБА_4 припинено 19 вересня 2022 року військовослужбовцями Збройних Сил України неподалік населеного пункту Яцківка Лиманського району Донецької області.
Таким чином, ОСОБА_4 приймав участь найманцем у збройному конфлікті, воєнних діях, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 447 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 447 КК України, визнав повністю та розказав про обставини скоєного так, як зазначено в обвинувальному акті.
Зокрема, на початок повномасштабного вторгнення рф на територію України, він проходив контракту службу у збройних силах республіки білорусь, від командира своєї частини він дізнався, що ПВК «Редут» у рф приймає до своїх лав найманців за визначену плату, та вирішив вступити до лав вказаної ПВК, задля цього у липні 2022 року прибув до м. Тамбов рф, де його зустріли дві особи ПВК «Редут», в подальшому на навчання його та інших осіб, що мали бажання вступити до лав ПВК відвезли на полігон «Тригуляй», Тамбовська область, російська федерація. Відповідно до умов контракту, який він підписав з ПВК «Редут», він мав отримувати грошове забезпечення у розмірі 3600 доларів США за місяць, страхування життя на суму 60 000 доларів США, та зобов'язувався брати участь найманця на посаді кулеметника-ретранслятора в складі ПВК «Редут» на стороні російської федерації в збройному конфлікті, воєнних діях на території України. Після триденного навчання їх відправили до України в м. Ізюм Харківської області, де він приступив до безпосереднього виконання поставлених задач, далі був переміщений в Донецькому напрямі поблизу населеного пункту Краснопілля де продовжував виконувати обов'язки найманця, там отримав перше поранення, після чого його повернули в м. Ізюм Харківської області, незважаючи на отримане поранення, в подальшому він був передислокований до с. Сватове Луганської області та до с. Коровій Яр на Донеччині, де продовжував утримання позицій окупаційних військ рф. Однак, 19.09.2022 року у місці останньої дислокації він отримав поранення від свого командира в ногу, та в подальшому був взятий в полон військовими ЗСУ поблизу АДРЕСА_3 . Повідомив суду, що він шкодує про свої протиправні вчинки.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.4 ст. 447 КК України, винним визнав себе повністю, щиро розкаявся, засудивши свій вчинок.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються. Суд такі показання вважає логічними, послідовними і правдивими, наданими останнім добровільно. Крім того, суд враховує, що така позиція обвинуваченого була сталою протягом як досудового розслідування, так і судового розгляду, під час якого ОСОБА_4 послідовно визнав свою вину та висловлював жаль з приводу такого вчинку.
Наведене свідчить про щире каяття ОСОБА_4 .
Крім того, вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується наступними доказами, безпосередньо та детально дослідженими у судовому засіданні, а саме:
-повідомленням про виявлення кримінального правопорушення №17/2/2-10526нт від 14.09.2022, а саме у липні 2022 року ОСОБА_7 будучи командиром-розвідником 2 загону 5 окремої бригади спецпризначення кдб рб, виіхав на територію рф, з метою підписання контракту з ПВК «Редут»
-матеріалами ДВКР СБ України 17/2/2-12227 від 31.10.2022 з додатками на виконання доручення на проведення слідчих (розшукових) дій № 6/6598 від 26.09.2022, відповідно до яких встановлені обставини, послідовність та порядок вступу до ПВК «Редут», також відображена інформації щодо його структури
-даними постанови про визнання предметів речовими доказами від 12.10.2022, згідно якої визнано речовими доказами речі та одяг вилучені при взятті у полон ОСОБА_4 : кулемет ПКП № НОМЕР_1, рюкзак камуфльованого кольору «Дубок», комплекс радіозв'язку «Р-168-5УН-1»(Акведук-5УН(1)Е), мікрофон-телефонна гарнітура типу «ГИД», антена типу «АШ1,5», 3 кабелі з різними типами живлення, корпус зеленого кольору із маркуваннями на тильній стороні, військовий камуфляж
-даними висновку судово-балістичної експертизи від 18.11.2022 № СЕ-19-22/39426-БЛ відповідно до якого наданий на дослідження предмет схожий на кулемет ПК з маркуванням АН 115, який був вилучений у ОСОБА_4 є кулеметом ПКП калібру 7,62 мм, є вогнепальною зброєю та придатний для стрільби.
-даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.11.2022 відповідно до яких свідок ОСОБА_8 впізнав обвинуваченого ОСОБА_4 як особу, яку 22.09.2022 взято в полон під час зачистки с. Яцьківка, Лиманського району, Донецької області
-даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.11.2022 відповідно до яких свідок ОСОБА_9 впізнав обвинуваченого ОСОБА_4 як особу, яку 22.09.2022 взято в полон під час зачистки с. Яцьківка, Лиманського району, Донецької області
-даними протоколу огляду від 18.11.2022
-відомостями щодо комплектування ПВК «Редут» та пов'язаних з нею НЗФ.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена, в той же час судом у порядку ст. 349 ч. 3 КПК України з урахуванням позиції учасників судового розгляду визнано недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, у зв'язку з відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому обвинуваченому роз'яснено, що у випадку не визнання таких обставин, він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у найманстві у збройному конфлікті, воєнних діях, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 447 Кримінального кодексу України.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Призначаючи обвинуваченому міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному каятті, дані, які характеризують його особу, те, що він раніше не судимий.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України ОСОБА_4 вчинив умисний тяжкий злочин проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, будучі громадянином іншої держави а саме республіки білорусь, шляхом свідомого укладення контракту з ПВК, став найманцем та прийняв участь у збройному конфлікті та воєнних діях на території України в рядах окупаційних військ будучи контрактником у ПВК «Редут». Наведені обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_4 злочину.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд відносить щире каяття, обставин, що обтяжують покарання - судом не встановлено.
Разом з тим, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням вищевикладеного, конкретних обставин скоєння злочину та підвищеної суспільної небезпеки скоєного, особи обвинуваченого, наявності однієї обставини, яка пом'якшує покарання, та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 447 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Запобіжний захід відсутній.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у зв'язку із залученням експерта (висновок експертизи від 18.11.2022 № СЕ-19-22/39426-БЛ) в розмірі 1372,96 грн. стягнути з ОСОБА_4 .
Керуючись ст. ст. 2, 7, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим за ч. 4 ст. 447 КК України і призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати у зв'язку із залученням експерта в розмірі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) грн. 96 коп.
Речові докази: кулемет ПКП № НОМЕР_1 - передати до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС для вміщення до інформаційно-довідкової колекції зброї та використання в експертній та науковій діяльності; рюкзак камуфльованого кольору «Дубок», комплекс радіозв'язку «Р-168-5УН-1»(Акведук-5УН(1)Е), мікрофон-телефонна гарнітура типу «ГИД», антена типу «АШ1,5», 3 кабелі з різними типами живлення, корпус зеленого кольору із маркуваннями на тильній стороні, військовий камуфляж - знищити.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуюча суддя ОСОБА_1