печерський районний суд міста києва
Справа № 757/324/23-к
05 січня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадження слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42022100000000615 від 06.12.2022, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
05.01.2023 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадження слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42022100000000615 від 06.12.2022, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022100000000615 від 06.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Київською міською прокуратурою.
Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно у листопаді 2022 року, точну дату у ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою, спільно та узгоджено між собою, з метою протиправного збагачення, запланували організувати схему вимагання та одержання неправомірної вигоди за невжиття заходів щодо припинення незаконного збуту підакцизних товарів та не притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.
При цьому, ОСОБА_7 діючи за пособництва ОСОБА_5 , у вказаний період часу, а саме у листопаді 2022 року, з метою реалізації злочинного умислу, розробили план злочинних дій, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди за невжиття заходів щодо припинення незаконного збуту підакцизних товарів та не притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.
Так, ОСОБА_7 , працюючи відповідно до наказу керівника Територіального управління БЕБ у Закарпатській області від 21.11.2022 № 24-к на посаді старшого детективу відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області, будучи службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади, наділеною правом у межах своєї компетенції пред'являти вимоги та приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними і юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , одержав неправомірну вигоду для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого службового становища, вчинене особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, виконуючи владні повноваження в якості старшого детектива відділу детективів Територіального управління Бюро економічної Безпеки у Закарпатській області, з метою прикриття своєї незаконної діяльності та побудови елементів конспірації, вирішив залучити до злочинної діяльності свого знайомого ОСОБА_5 , який, не є службовою особою, проте мав зустрічатись та вести перемовини від імені ОСОБА_7 з особами, які займаються незаконним збутом підакцизних товарів, щодо невжиття заходів щодо припинення такої незаконної діяльності та одержання неправомірної вигоди від зазначених осіб, а також подальший розподіл одержаної неправомірної вигоди між учасниками злочинної групи.
Таким чином, вказані особи заздалегідь, тобто до початку вчинення злочину домовились про спільне його вчинення, тим самим надавши добровільну згоду на участь у ньому.
З метою реалізації відомого всім учасникам злочинної групи злочинного плану, ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 16.11.2022 приблизно о 20 год. 00 хв., більш точний час не встановлено, зателефонував на мобільний телефону ОСОБА_8 та запропонував зустрітись, з метою обговорення «проблемних питань», на що останній зголосився.
Під час зустрічі ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 , що до сфери його службової діяльності відноситься документування і припинення незаконного продажу підакцизних товарів, зокрема і електронних сигарет та оскільки йому відомо, що ОСОБА_8 займається такою діяльністю, запропонував останньому передати неправомірну вигоду за неприпинення такої незаконної діяльності та не притягнення останнього до юридичної відповідальності.
Під час зустрічі 29.11.2022, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 що місячний розмір неправомірної вигоди повинен складати не менше 2-3 тисяч доларів США.
Продовжуючи реалізацію свого умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 , 16.12.2022, приблизно об 11 год. 30 хв., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, перебуваючи у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1 , поцікавився у ОСОБА_8 станом виконання його попередніх вимог щодо передачі неправомірної вигоди та вказав, що останній має передати неправомірну вигоду в розмірі 2 тисяч доларів США 21.12.2022, а у подальшому, 04.01.2022 передати неправомірну вигоду в розмірі 4 тисяч доларів США.
21.12.2022 об 11 год. 30 хв. перебуваючи у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 , відповідно до заздалегідь досягнутих домовленостей, зустрівся із ОСОБА_8 , де отримав частину неправомірної вигоди у розмірі дві тисячі доларів США, для їх подальшого розподілу між учасниками злочинної групи, за неприпинення незаконної діяльності та не притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.
У подальшому, 03.01.2023 о 12 год. 00 хв. перебуваючи у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 , відповідно до заздалегідь досягнутих домовленостей, зустрівся із ОСОБА_8 , де отримав неправомірну вигоду у розмірі чотирьох тисяч доларів США, для їх подальшого розподілу між учасниками злочинної змови, за неприпинення незаконної діяльності та не притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.
Так, 03.01.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
04.01.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, прокурор у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені п. 1, п. 2, п. 3, п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку прокурора, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та застосовувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, посилаючись на необґрунтованість ризиків вказаних в клопотанні.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника. Зазначив, що має проблеми зі здоров'ям, має на утриманні дітей та батьків.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022100000000615 від 06.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
03.01.2023 за адресою: м. Ужгород, вул. Підгірна, 25, ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
04.01.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
- заявою ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 06.12.2022;
- показаннями свідків ОСОБА_8 та ін.;
- протоколом огляду та вручення списку адрес від 21.12.2022;
- протоколами ідентифікації та вручення грошових коштів;
- протоколами за результатами проведення НСРД;
- протоколом затримання ОСОБА_5 від 03.01.2023;
- протоколами обшуків від 03.01.2023;
- іншими доказами у кримінальному провадженні.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах.
Слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
З огляду на наведені у клопотанні прокурора дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 дані, які характеризують останнього, як особу, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.
Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.
При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у сумі 268 400 грн. з покладенням обов'язків передбачених частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 03.03.2023 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022100000000615 від 06.12.2022.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 268 400 гривень, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою;
- не відлучатися із постійного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;
- утриматись від спілкування з особами, визначеними слідчим чи прокурором;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний ОСОБА_5 зобов'язаний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу внести кошти на вищевказаний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_5 в тому числі до фактичного внесення коштів на зазначений рахунок, підозрюваний та заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1