печерський районний суд міста києва
Справа № 757/320/23-к
05 січня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12019100010007928 від 19.09.2019, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
05.01.2023 старший слідчий слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_7 , за погодженням з старшим групи прокурорів Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12019100010007928 від 19.09.2019, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні розслідування за № 12019100010007928 від 19.09.2019 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у не встановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше ніж 11.07.2019, у директора ТОВ «Мегаінвест Сервіс» ОСОБА_6 виник умисел, спрямований на протиправне заволодіння нерухомим майном фізичних осіб, зокрема квартир, розташованих в місті Києві.
Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_6 залучив до вчинення злочинів свою матір громадянку Російської Федерації ОСОБА_8 , свою дружину ОСОБА_9 , свого тестя ОСОБА_10 та інших на теперішній час не встановлених осіб, яким повідомив про свої наміри, на що згадані особи добровільно погодились.
ОСОБА_6 , діючи на виконання свого наміру, за невстановлених обставин підшукав оголошення про проведення електронних аукціонів з продажу права вимоги банків, що ліквідовуються, за кредитними договорами, забезпеченими іпотекою у вигляді житлових квартир у м. Києві.
Статтею 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено, якщо договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.
Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.
Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.
Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.
Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначено Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі Порядок № 1127).
Згідно з абзацом першим п. 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.
Пунктами 60, 61 Порядку № 1127 (у редакції від 08.12.2018) регламентовано, що для державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, також подається документ, що підтверджує наявність факту згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна.
Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) документ, що підтверджував наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;
3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Крім цього установлено, що згідно з ч. 1 ст.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону заборонено примусове звернення стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об'єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об'єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що с предметом іпотеки згідно зі ст. 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно / об'єкт незавершеного житлового будівництва / майнові права виступають як забезпечення виконання зобов'язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.
За версією слідства, діючи всупереч вищевказаним нормам, ОСОБА_6 , за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману заволодів майном:
- ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вартістю 807 647 грн, що згідно з приміткою 4 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
- ОСОБА_14 вартістю 673 364 грн, що згідно з приміткою 4 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
- ОСОБА_15 вартістю 1 436 000 грн, що згідно з приміткою 4 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
- ОСОБА_16 вартістю 1482465 грн, що згідно примітки 4 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
- ОСОБА_17 вартістю 1825507 грн, що згідно примітки 4 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
- ОСОБА_18 вартістю 879190 грн, що згідно з приміткою 4 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
29.12.2022 заступником Генерального прокурора ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання спробам останнього вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України , а саме:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримала, просила задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом забезпечення належної поведінки підозрюваного, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки.
Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, посилаючись на те що: підозра є необґрунтованою та врученою з порушенням вимог процесуального законодавства; ризики на які посилається слідчий у клопотанні - відсутні та не доведені прокурором у судовому засіданні; непомірний розмір застави, який не узгоджується з попередньо встановленими збитками у вказаному кримінальному провадженні. Просили застосувати до підозрюваного запобіжних захід у вигляді особистого зобов'язання, надали слідчому судді характеризуючі документи на підтвердження стійких соціальних зв'язків підозрюваного.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить наступних висновків.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні розслідування за № 12019100010007928 від 19.09.2019 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.
29.12.2022 заступником Генерального прокурора ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У даному випадку слід брати до уваги те, що відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
- заявами про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 ;
- показаннями потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 ;
- протоколом №1 загальних зборів ТОВ «Мегаінвест Сервіс» від 14.06.2017 про призначення ОСОБА_6 директором ТОВ «Мегаінвест Сервіс» із повноваженнями згідно статуту Товариства;
- договорами про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 04.02.2020 № 2146/к, від 04.02.2020 № 2144/К, від 21.02.2020 № GL3N015205, від 04.02.2020 № 2145/К, від 31.07.2019 № 1611/К, від 04.02.2020 № GL3N015231;
- кредитними договорами від 18.09.2007 № 2706/0907/88-353, від 11.11.2011 № 400102031318005, від 02.12.2013 № К-5205918, від 28.11.2007 № 11259623000, від 04.11.2005 № 77 з додатковими угодами укладеними по цьому договору, від 18.12.2007 № 803;
- іпотечними договорами від 18.09.2007 № 2706/0907/88-353-Z-1, від 11.11.2011 без номеру між ПАТ «Астра Банк» (іпотекодержателем) та ОСОБА_14 (іпотекодавцем), від 02.12.2013 без номеру між ПАТ «Дельта Банк» (іпотекодержателем) та ОСОБА_15 (іпотекодавцем), від 28.11.2007 № 71190;
- договорами іпотеки від 04.11.2005 та від 18.12.2007 без номера між ВАТ «СЕБ Банк» (іпотекодержателем) та ОСОБА_18 (іпотекодавцем);
- протоколами огляду веб-pecypcу register.minjust.gov.ua (HAIC) від 25.08.2022, за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 ;
- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 21.10.2022, яким вилучено оригінали нотаріальних справ про вчинення нотаріальних дій з Київського Державного нотаріального архіву;
- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 01.11.2022, яким вилучено оригінали нотаріальних справ про вчинення нотаріальних дій нотаріусом ОСОБА_19 ;
- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 24.10.2022, яким вилучено копію нотаріальної справи про вчинення нотаріальних дій з Департаменту державної реєстрації КМДА;
- експертним висновком суб'єкта оціночної діяльності про вартість об'єкта оцінки, що виданий 23.10.2013 ТОВ «Незалежна експертна компанія «Правий берег», яким встановлено ринкову вартість предмету іпотеки за адресою: м. Київ, вул. Калінінградська, 1/7.
- звітом суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «ЕКСПЕРТ КАПІТАЛ» про незалежну оцінку майна від 19.03.2020, яким встановлено ринкову вартість предмета іпотеки за адресою: м. Київ, вул. Лайоша Гавро, буд. 9Е.
- звітом про оцінку майна, суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_20 ринкова вартість об'єкта оцінки на 13.02.2020, яким встановлено ринкову вартість предмета іпотеки за адресою: за адресою: АДРЕСА_7 .
- показаннями свідка ОСОБА_21 щодо неможливості вручення працівниками АТ «Укрпошта» потерпілим рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, а також те, що вони містять ознаки підробки;
- показаннями свідка ОСОБА_22 щодо неможливості направлення ПАТ «Дельта банк» вимог та повідомлень про усунення порушень за кредитними договорами потерпілим, а також те, що вони містять ознаки підробки;
- інформацією ПАТ «Дельта Банк» № 862 від 27.12.2022, згідно з якою вимоги та повідомлення про усунення порушень за кредитними договорами з потерпілими ПАТ «Дельта Банк» не направлялися, а також надано зразки оригінальних документів (бланків) ПАТ «Дельта Банк»
- іншими доказами в їх сукупності.
Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
З огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
В той же час, згідно з ч.4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого у клопотанні та прокурора в судовому засіданні про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.
Доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів. Твердження щодо існування таких ризиків є сумнівними, з урахуванням встановлених обставин вчинення кримінального правопорушення та даних, які характеризують особу підозрюваного, та як наслідок розцінюється як домисел, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями слідчого.
Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу» (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).
Крім того, дане твердження кореспондується з рішенням Конституційного Суду України від 08.07.2003 № 14-рп / 2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як обов'язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.
У рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, «Мамедова проти Росії» від 01 червня 2006 року, а також правових позицій, викладених у п. 80 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, та у рішенні у справі «Тодоров проти України» від 12 січня 2012 р., визначено принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, згідно з яким «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».
Відповідно до правової позиції, викладеній у листі ВССУ, від 4 квітня 2013 року №511-550/0/4-13, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК України.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, приходить висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_8 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, одночасно поклавши на підозрюваного обов'язки визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваною ОСОБА_8 , зі свідками та судовими експертами у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
- носити електронний засіб контролю, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12019100010007928 від 19.09.2019, а саме до 25.02.2023 включно.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 480 КПК України стосовно адвоката застосовується особливий порядок кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обліковується у Раді адвокатів міста Києва (свідоцтво № 2358, видане 20.09.2011 Дніпропетровською обласною КДКА).
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 483 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне повідомити про застосування запобіжного заходу відповідні органи адвокатського самоврядування, а саме - Раду адвокатів міста Києва.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_8 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12019100010007928 від 19.09.2019, а саме до 25.02.2023 включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_6 виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваною ОСОБА_8 , зі свідками та судовими експертами у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
- носити електронний засіб контролю.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_6 до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на слідчого у кримінальному провадженні.
Встановити строк дії ухвали до 25.02.2023 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1