24.01.2023 Справа № 756/10860/20
Унікальний № 756/10860/20
Провадження № 2/756/205/23
24 січня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Яценко Н.О.
за участю секретаря Волошиної А.О.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника третьої особи Галунько Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації, служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації, служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, -
Позивач у вересні 2020 р. звернулась до Оболонського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 та просить суд визначити місце проживання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_3 , за місцем її реєстрації.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 03.09.2020 року головуючим у справі визначено суддю Яценко Н.О.
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 17.09.2020 р. було відкрито загальне позовне провадження у справі.
В судове засідання призначене на 21.10.2022 р. о 14 год. 00 хв. позивач не з'явилась, про дату, місце та час розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою. (а.с.241 т.1)
20.10.2022 р. позивач надіслала на електронну адресу суду заяву про відкладення розгляду справи призначеної на 21.10.2022 р. о 14 год. 00 хв., з посиланням на те, що вона захворіла з підозрою на Коронавірусну інфекцію, а відтак не має змоги брати участь у судовому засіданні.
24.01.2023 р. о 10 год. 00 хв. позивач в судове засідання не з'явилась, про дату, місце та час розгляду справи повідомлялась шляхом направлення смс-повідомлення, що підтверджується довідкою про доставку смс. 20.01.2023 р. на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи призначеної на 24.01.2023 р. у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 буде приймати участь у слуханні справи №754/10247/21 в Деснянському районному суді м.Києва.
Заява ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи призначеної на 24.01.2023 р. свідчить про обізнаність особи відносно дати судового засідання.
Представник відповідача - адвокат Льовочкіна В.М. в судовому засіданні 24.01.2023 р. заявила клопотання про залишення позову без розгляду враховуючи повторну неявку в судові засідання належним чином повідомленого позивача, при цьому зазначила, що в Деснянському районному суді м.Києва справа №754/10247/21 призначена на 15 год. 45 хв., а тому вважає, що позивач не з'явилась в судове засідання без поважних причин.
Відповідач в судовому засіданні підтримав позицію викладену своїм представником.
Представник третьої особи в судовому засіданні у вирішенні клопотання про залишення позову без розгляду поклалась на розсуд суду.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 21.09.2020 р. по справі №658/1141/18, провадження № 61-3617св19).
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Даний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 р. у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.
Враховуючи повторну неявку в судові засідання належним чином повідомленого позивача, суд вважає за доцільне клопотання представника відповідача задовольнити та залишити позов без розгляду.
Разом з тим, залишення позову без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації, служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації, служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини - залишити без розгляду, роз'яснивши, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 24 січня 2023 року.
Суддя Н.О. Яценко