Справа №:755/11838/22
Провадження №: 1-кс/755/116/23
"23" січня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.307 КК України про зміну запобіжного заходу, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022101040000055 від 28.06.2022 року,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотання, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022101040000055 від 28.06.2022 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.307 КК України, про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м?який запобіжний захід не пов?язаний із позбавленням волі або визначити останньому розмір застави мотивуючи тим, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 є необґрунтованим, також, із наявних доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження, вбачаються ознаки провокації злочину, а правова кваліфікаціє попередньою, крім того на момент затримання ОСОБА_4 , у порядку ст.208 КПК України, були відсутні підстави для такого затримання, також протокол затримання не містить фактичного місця затримання останнього, що є прямим порушенням ст.209 КПК України. Крім того, під час обшуку місця проживання та підприємницької діяльності ОСОБА_4 останній був відсутній, що також свідчить про фальсифікацію матеріалів кримінального провадження. Щодо ризиків зазначених у ч.1 ст.177 КПК України, то вони також відсутні, оскільки ОСОБА_4 має постійне місце проживання, матір похилого віку, яка має потребує постійного стороннього догляду, має джерело до існування, оскільки займається ремонтом телефонів, не вчиняє жодних дій які б вказували на його намір переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків або вчиняти будь-які інші перешкоди у кримінальному провадженні. Крім того, ризики, які зазначає орган досудового розслідування, про можливість вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень, є розпливчастими та поверхневими.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав своє клопотання у повному обсязі, адвокат ОСОБА_6 підтримав клопотання адвоката ОСОБА_3 та просив його задовольнити, підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку своїх захисників, прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки ухвала слідчого судді від 01.12.2022 року, якою ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою є законною та обґрунтованою.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
Відповідно до ст.2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.307 КК України.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше /ст.177 КПК України/.
Нормами ст.178 КПК України, передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність у нього родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей та інші обставини.
Також судом враховується положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Ухвалою слідчого судді від 01.12.2022 року за клопотанням слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №42022101040000055 від 28.06.2022 року, ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮУ.
Частиною 1 статті 201 КПК України, передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Разом із тим, адвокатом ОСОБА_3 , як у самому клопотанні про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м?який запобіжний захід не пов?язаний із позбавленням волі, так і у судовому засіданні не надано доказів обставин того, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою втратили актуальність.
Крім того, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 знаючи, що за кримінальні правопорушення, вчинення яких йому інкримінуються, серед яких ч.3 ст.307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від дев?яти до дванадцяти років із конфіскацією майна, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків та іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Також із огляду на характер інкримінованих кримінальних правопорушень, роль яку за твердженням органу досудового розслідування виконував підозрюваний під час вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність ризиків, передбачених пунктами 1-5 ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я підозрюваного, інформацію стосовно міцності його соціальних зв'язків, його майновий стан та інформацію стосовно судимостей.
Зважаючи не викладе, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали кримінального провадження містять достатньо обґрунтувань необхідності збереження обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки в рамках кримінального провадження необхідно виконати значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а ризики, передбачені п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на момент вирішення слідчим суддею питання про застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати, а тому клопотання адвоката ОСОБА_3 про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м?який не пов?язаний із позбавленням волі задоволенню не підлягає.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Керуючись вимогами ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.307 КК України про зміну запобіжного заходу, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022101040000055 від 28.06.2022 року - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя