Справа №:755/13295/22
Провадження №: 1-кп/755/42/23
"23" січня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про застосування примусових заходів медичного характеру, у межах кримінального провадження №12022100040002680 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
законного представника ОСОБА_7 ,
особи, відносно якої ставиться питання про застосування заходів медичного характеру,
Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_4 у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, яке погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, строк дії якого Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 23.08.2022 строком на 90 діб.
03.09.2022 року, в період часу з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв., ОСОБА_4 перебував у приміщенні лотомаркету «МСЛ», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 1-Б, де у нього виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону, що належав продавцю білетів ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, ОСОБА_4 підійшов до касової стійки та переконавшись, що з його діями ніхто не спостерігає, взяв мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A3» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , синього кольору у чохлі червоного кольору, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_3 , та поклав його у кишеню своєї куртки.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 утримуючи при собі мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A3», який належить потерпілій ОСОБА_8 , безперешкодно вийшов з приміщення лотомаркету «МСЛ», та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_8 завдано матеріальної шкоди на суму 8 000,00 грн.
Злочинні дії ОСОБА_4 , виразились у таємному викраденні чужого майна /крадіжка/, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, але на теперішній час та у період часу, до якого відноситься правопорушення ОСОБА_4 , за своїм психічним станом не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 показав, що вину та усі обставини вчинення кримінального правопорушення, визнає у повному обсязі.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення; 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.
Суд же відповідно до ст.26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, а ч.1 ст.337 КПК України передбачає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
Тобто обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
Вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення доведено зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.09.2022 року;
-протоколом пред?явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.11.2222 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_8 , у присутності двох понятих, у період часу з 14 години 30 хвилин до 14 години 45 хвилин, на фотознімку №2, впізнала особу чоловічої статі, за рисами обличчя - слов'янська зовнішність, на вигляд приблизно 20 років, волосся русяве, довге, пряме, обличчя - продовгуватої форми, широкий лоб, прямий продовгуватий ніс, який 03.09.2022 року, перебував у приміщенні лотомаркету «МСЛ», розташовапного за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 1-Б;
-випискою із ломбарду ПТ «Ай Ті Ломбард» №345/11 від 01.11.2022 року на №431/125/50-2022 від 31.10.2022 року, згідно якої ОСОБА_4 07.02.22022 року, за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 36, прим. №3 звернувся із приводу закладу мобільного телефону марки «Samsung Galaxy A03»;
-протоколом перегляду цифрового запису від 31.10.2022 року, згідно якого слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , у період часу з 10 години 00 хвилин до 11 години 00 хвилин, у службовому кабінеті №308 Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, переглянула цифровий запис з камер комплексної системи відеоспостереження м. Києва, яка розташована навпроти виходу №2 станції метрополітену «Лівобережна», за адресою: м. Київ, вул. Сверстюка, 1, де о 18:55:19 03.09.2022 на файлі зображено особу чоловічої статі, яка одягнена у одяг чорного кольору та кросівки чорного кольору, з сірими смугами по боках, яка виходить із приміщення «Лото маркет МСЛ», за адресою: м. Київ, вул. Сверстюка, 1 та швидко йде у напрямку проїжджої частини; о 19:03:01 03.09.2022 - йде вздовж проїжджої частини вул. Сверстюка, в м. Києві та тримає у руках мобільний телефон, у чохлі чорного кольору; о 19:04:08 03.09.2022 - особа чоловічої статі, знаходиться біля ТЦ «Комод», за адресою: м. Київ, вул. Шептицького, 4, тримає у руках мобільний телефон, у чохлі чорного кольору;
-постановою про визнання та приєднання речових доказів від 31.10.2022 року, згідно якої слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , визнала речовим доказом диск із відеозаписом з камер комплексної системи відеоспостереження м. Києва та приєднала до матеріалів кримінального провадження;
-протоколами тимчасового доступу до документів /інформації/, які містять охоронювану законом таємницю ПрАТ «Київстар», ТОВ «лайфселл»;
-дорученням про проведення аналізу інформації від операторів мобільного зв?язку /трафік/;
-довідкою про опрацювання номерної інформації в ході досудового розслідування від 04.09.2022 року №12022100040002680 від 04.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України;
-протоколом тимчасового доступу до документів /у порядку ст.ст.159-166 КПК України/ про вилучення оригіналу медичної карти, яка знаходиться в КНП «КМПНЛ» №2;
-постановою про зміну порядку досудового розслідування від 23.11.2022 року;
-висновком судово-психіатричного експерта №714 від 22.11.2022 року, згідно якого на теперішній час ОСОБА_4 страждає на «Органічне ураження головного мозку внаслідок епілепсії, з помірно вираженими змінами особистості, легкими когнітивними розладами, судомними нападами в анамнезі (F 07.8 згідно з МКХ-10); за своїм психічним станом не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, до якого відноситься правопорушення, в я кому підозрюється ОСОБА_4 , він страждав на «Органічне ураження головного мозку внаслідок епілепсії, з помірно вираженими змінами особистості, легкими когнітивними розладами, судомними нападами в анамнезі (F 07.8 згідно з МКХ-10); за своїм психічним станом у той період часу не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними». За своїм психічним станом ОСОБА_4 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Характер правопорушення виключає підстави для формування афективних станів. У ОСОБА_4 визначаються легка когнітивна недостатність, педагогічна занедбаність; вольова нестійкість, імпульсивність, збудливі форми реагування, дратівливість, незрілі форми поведінки (завищена критична самооцінка, хизування, впертість, негативізм), уникання залучення зусиль, швидка пересичуваність нецікавою діяльністю. Наявні у ОСОБА_4 емоційно-вольові особливості нестійкого кола носять помірно-виражений характер, істотно впливають на його поточну поведінку, в тому числі, в період правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.503 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Відповідно до ч.4 ст.503 КПК України, примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння в стані неосудності, що виключає застосування до нього покарання, а тому відносно нього слід застосувати примусові заходи медичного характеру.
Згідно ст.19 КК України, осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру. Не підлягає покаранню особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.
Крім того, на підставі вимог ст.92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов?язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
У силу ст.93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння, види примусових заходів медичного характеру визначені ст. 94 КК України.
Згідно п.3 наказу МОЗ України № 397 від 08.10.2001 року «Про затвердження нормативно-правових документів з окремих питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які страждають на психічні розлади» вид примусового заходу медичного характеру залежить від характеру та тяжкості психічного захворювання в особи, тяжкості вчиненого нею діяння з урахуванням її ступеня суспільної небезпечності.
Із урахуванням п.п.5, 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України, №7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» розглядаючи справи про застосування примусових заходів медичного характеру, суди повинні враховувати, що такі заходи, як надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, госпіталізація до психіатричного закладу зі звичайним, посиленим або суворим наглядом, передбачені ст.94 КК України, можуть застосовуватися до осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння (злочини) в стані неосудності (обмеженої осудності) або вчинили злочини в стані осудності чи обмеженої осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіли на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними. Судам потрібно мати на увазі, що тимчасовий розлад психічної діяльності особи, який позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, що настав після вчинення злочину (як до постановлення вироку, так і під час відбування покарання), також може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру, а суд при визначенні виду психіатричного закладу, в який слід помістити психічно хворого, має виходити як з його психічного стану, так і характеру скоєного ним суспільно-небезпечного діяння і тому з урахуванням цих вимог та висновку судово-психіатричного експерта №714 від 22.11.2022 року, суд вважає необхідним застосувати відносно ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.513 КПК України, суд, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
У порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні не понесені.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 19, 92-94 КК України, ст.ст. ст. ст. 369-372, 392, 395, 512, 513 КПК України, суд -
Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, за місцем проживання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обрано.
Речовий доказ у кримінальному провадженні: диск із відеозаписом з камер комплексної системи відеоспостереження м. Києва - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні не понесені.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя: