Справа №:755/4361/22
Провадження №: 1-кс/755/77/23
"18" січня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у межах кримінального провадження №12022105040001077 від 01.06.2022 року, -
Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з вищевказаною скаргою, яка мотивована тим, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29.06.2022 року накладено арешт на майно, яке було вилучено в ході огляду місця події 01.06.2022 року за адресою: м. Київ. вул. Усенка, 8, а саме: на транспортний засіб марки «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_1 , та ключі від вищезазначеного транспортного засобу, однак заборону користування транспортним засобом не було накладено, разом із тим майно власнику не повернуто.
У судове засідання учасники кримінального провадження не з?явилися, адвокат ОСОБА_4 просив скаргу задовольнити у його відсутність та повернути власнику тимчасово вилучене майно.
Слідчий суддя, дослідивши надані учасниками докази, приходить до наступного.
У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
У силу ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповернені тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Статтею169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1 за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Як вбачається з матеріалів скарги у провадженні Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022105040001077 від 01.06.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.
29.06.2022 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва накладено арештна майно, яке вилучено в ході огляду місця події 01.06.2022 року за адресою: м. Київ. вул. Усенка, 8, а саме: на транспортний засіб марки «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_1 , та ключі від вищезазначеного транспортного засобу, з метою збереження речових доказів.
Згідно ч.1 ст.100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
У той же час, органом досудового розслідування слідчому судді не надано доказів того, що вилучене майно, у межах кримінального провадження №12022105040001077 від 01.06.2022 року, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, також не надано доказів того, що по ньому призначено експертизу. Крім того, ОСОБА_3 не було повідомлено про підозру у вказаному кримінальному провадженні.
У ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
У силу положень кримінального процесуального законодавства України на учасників судового процесу покладається обов'язок щодо доведення правомірності своїх дій, а тому слідчий суддя оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданням цього кримінального провадження, вважає, що оскільки на вилучене під час огляду місця події 01.06.2022 року, за адресою: м. Київ. вул. Усенка, 8, майно, ухвалою суду від 29.06.2022 року, згідно ч.1 ст.170 КПК України, не накладено заборону на відчуження, розпорядження або користування, тому воно підлягає поверненню особі, у якої було вилученого.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у межах кримінального провадження №12022105040001077 від 01.06.2022 року - задовольнити.
Зобов'язати слідчого Дніпровського управління поліції Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 або уповноважену особу у кримінальному провадженні №12022105040001077 від 01.06.2022 року, повернути ОСОБА_3 вилучене під час огляду місця події 01.06.2022 року, за адресою: м. Київ. вул. Усенка, 8, майно, а саме: транспортний засіб марки «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: