Справа №:755/11180/22
Провадження №: 1-кс/755/5/23
"04" січня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100040003556 від 05.11.2022 року про продовження строку тримання під домашнім арештом
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, із професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 КК України, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання під домашнім арештом підозрюваному ОСОБА_4 .
Із клопотання вбачається, що ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, вступив у злочинну ОСОБА_4 , у період дії Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022, продовженого Указом Президента України від 12.08.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану в Україні, за наступних обставин.
Так, 05.11.2022 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебував за адресою: м. Київ, пр-т. Тичини, 18, де побачив, що навпроти кав'ярні «GremioGrin» ТОВ «Реаль», на тротуарі біля вуличного ліхтаря стояв електровелосипед марки 29 «CrosserJazz 21», що належить ОСОБА_7 , вартістю 9 950 грн., в цей час у останнього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме вищезазначеного велосипеда, який на праві власності належить потерпілому.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, вважаючи, що за ним ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та що його дії є таємними для оточуючих, в умовах воєнного стану в Україні, ОСОБА_4 , керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, підійшов до вищевказаного велосипеду, який йому не належав та відкотив його на кілька кроків від місця де він був припаркований.
У подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 сів на вищевказаний велосипед та почав рух. В цей час, злочинні дії ОСОБА_4 направлені на незаконне заволодіння велосипеду марки «Jazz Crosser», були помічені потерпілим ОСОБА_7 та сторонньою особою, яка в цей час перебувала поряд із місцем вчинення кримінального правопорушення, які почали його переслідувати з вимогою зупинитись та повернути викрадене, однак ОСОБА_4 усвідомлюючи що його злочинні дії викриті та вже несуть відкритий характер, незважаючи на це, з метою утримання викраденого майна останній продовжив тікати з місця вчинення кримінального правопорушення, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як ОСОБА_4 був затриманий потерпілим ОСОБА_7 та сторонньою особою.
У діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України.
05.11.20221 року о 15 годині 34 хвилин ОСОБА_4 був затриманий у порядку ст.208 КПК України, після вчинення кримінального правопорушення.
06.11.2022 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України.
07.11.2022 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши цілодобово залишати постійне місце проживання та покладено на нього обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
29.12.20221 року постановою в/о керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні було продовжено до трьох місяців, тобто до 05.02.2023 року.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами - допитів свідків, проведення впізнання за фотознімками, перегляду відеозапису, рапортами працівників поліції, протоколом затримання у порядку ст.208 КПК України, іншими матеріалами кримінального провадження.
Крім того, у клопотанні прокурора зазначено, що на даний час неможливо прийняти обґрунтоване рішення у кримінальному провадженні, оскільки необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, а саме: додатково допитати потерпілого, який змінив свої покази, місце знаходження якого на даний час встановлюється, так як останній та змінив місце проживання та номер мобільного телефону; провести одночасний допит між потерпілим та підозрюваним; отримати аналіз технічної інформації від УОТЗ ГУНП у м. Києві; відкрити матеріали для ознайомлення сторонам кримінального провадження та надати їм можливість для ознайомлення; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження; провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії з метою встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання просив його задовольнити, обґрунтувавши його тим, що ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були враховані при обрані запобіжного заходу продовжують існувати, підозрюваний та його захисники просили відмовити у задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення.
Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч.6 ст.181 КПК України, у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений в межах строку досудового розслідування у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.
Заявлені ризики з моменту обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу не зменшились та в даний час необхідно продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під домашнім арештом. При цьому, жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
За таких обставин, слідчий суддя, враховує той факт, що вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення, має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та низки об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, тому вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставини, у тому числі: вагомістю наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкістю покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання; наявність постійного місця проживання; репутацію; майновий стан; відсутність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів; відсутність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, клопотання задовольнити та продовжити строк тримання під домашнім арештом та покласти обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
При цьому, слідчий суддя вважає, що ці обов'язки за своєю суттю є пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, у зв'язку з чим їх застосування не суперечить п.2 ч.3 ст.132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).
Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-179, 181, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку тримання під домашнім арештом - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під домашнім арештом, у межах строку досудового розслідування, тобто до 05 лютого 2023 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, або суду;
-у період доби з 23 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин не залишати місце проживання - квартиру АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога» в регіоні проживання підозрюваного.
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та засобів телефонного зв'язку;
-утримуватись від спілкування із потерпілим у цьому кримінальному провадженні.
Вказані обов'язки покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 05 лютого 2023 року.
Ухвалу про продовження застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: