4-с/754/7/23
Справа № 754/11116/22
Іменем України
18 січня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Саламон О.Б.
за участю секретаря судового засідання Рябенка В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Деснянського РВ ДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Федоренка Сергія Вікторовича, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить поновити строк для звернення до суду та скасувати заборону обтяження нерухомого майна, а саме: 1/3 частини кв. АДРЕСА_1 .
Вимоги обґрунтовує тим, що успадкувала 1/3 частку кв. АДРЕСА_1 після померлого ОСОБА_2 . При цьому, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинено заповіт щодо належної йому на праві власності 1/3 частину кв. АДРЕСА_1 . 15.07.2021 нотаріусом 15-ої Київської державної нотаріальної контори заведено спадкову справу № 857/2021 щодо майна померлого ОСОБА_2 , однак під час оформлення спадщини скаржник дізналась проте, що постановою державного виконавця від 30.06.2004 накладено арешт на 1/3 частину зазначеної квартири, а тому, з вищевказаних підстав нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Зазначає, що з приводу скасування арешту зверталася до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою, при цьому 06.10.2022 ухвалою Деснянського районного суду м. Києва відмовлено у відкритті провадження по справі. В подальшому, ОСОБА_1 25.10.2022 звернулась повторно до Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві із заявою про скасування арешту з майна, однак отримано лист про відмову у зняття арешту на підставі п. 5 ст. 59 ЗУ «Про відкриття виконавчого провадження». Зважаючи на викладені обставини, скаржник вимушена звернутись до суду із скаргою на дії державного виконавця.
Ухвалою Деснянського районного суд м. Києва від 05.12.2022 постановлено прийняти скаргу до розгляду, призначити судове засідання по справі.
19.12.2022 від представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Бетечко О. надійшла заява, в якый зазначено про те, що 14.11.2022 ухвалою Деснянського районного суду м. Києва було скасовано арешт щодо квартири, однак діюче обтяження № 52250 у виді арешту на 1/3 частини кв. АДРЕСА_1 унеможливлює спадкування ОСОБА_1 частини квартири за заповітом після пормерлого чоловіка ОСОБА_2 , а відтак ОСОБА_1 , починаючи від 24.11.2021 з метою спадкування неодноразово зверталась з письмовими заявами до Міністерства юстиції України та Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві, однак безрезультатно. Зокрема, зазначено, що 09.08.2022 начальник Деснянського відділу ДВС А.Дубас листом № 14311-С/З повторно підтвердив заявниці відповідь Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області від 05.08.2022 № М-4001 та зазначив, що для вирішення питання щодо зняття арешту з усього майна заявниця може звернутися у відповідності до п. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" до суду.
19.12.2022 та 06.01.2023 до суду від державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) надійшла заява, яка мотивована тим, що у відділі відсутня інформація про сплату заборгованості боржником або його правонаступником, а відтак підстави для задоволення заяви відстуні.
Скаржник та його представник до суду не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 , згідно з якою просить слхати скаргу за її відсутності, вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник заінтересованої особи П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, до суду подано заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника у зв'язку з великою завантаженістю, та прийняти рішення згідно вимог чинного законодавства.
У зв'язку з неявкою учасників справи, розгляд скарги здійснюється за їх відсутності на підставі наявних матеріалів справи, при цьому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторони скаржника, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно з розпорядженням Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 26.11.2002 за № 1933, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - співвласники кв. АДРЕСА_2 в рівних долях.
25.10.2002 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 шлюб було розірвано .
14.05.2010 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві 14.05.2010.
25.11.2016 ОСОБА_2 зробив розпорядження на випадок своєї смерті.
Відповідно до заповіту, зареєстрованого в реєстрі за № 1-2178, ОСОБА_2 на випадок смерті зробив розпорядження щодо належної йому на праві власності 1/3 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , а саме заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 частку, належної йому квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер у віці 59 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21.04.2021.
У відповідності до листа П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори від 25.11.2021 повідомлено проте, що спадкоємицею, яка прийняла спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , є його дружина - ОСОБА_1 . Спадкова справа щодо майна померлого заведена 15.07.2021 за № 857/2021.
Відповідно до листав від 09.08.2022 за № 14311-С/З, начальник Деснянського відділу ДВС А.Дубас зазначив, що для вирішення питання щодо зняття арешту з усього майна заявниця може звернутися у відповідності до п. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" до суду. Зокрема із вказаного листа вбачається, що обтяження № 52250 зареєстроване 05.07.2004 15-ої Київською державної нотаріальною конторою на підставі постанови державного виконавця ВДВС Федоренко № ае 687079 від 30.06.2004 про накладення арешту на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Також зазначено, що строк зберігання виконавчих проваджень становить 3 роки, а в АСВП відсутні записи по виконавчому провадженню відносно ОСОБА_2 за 2004 рік, у Відділу відсутня можливість встановити в межах якого виконавчого провадження було винесено постанову про арешт майна боржника № ае 687079 від 30.06.2004.
Скаржник, з метою скасування арешту з 1/3 частини квартири та реалізації на право спадкування після померлого чоловіка, зверталась до Міністерства юстиції України, що підтверджується копією заяви від 06.10.2022.
Встановлено, що ОСОБА_1 зверталася до Деснянського районного суду м. Києва в порядку позовного провадження з позовною заявою до Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ МЮ (м.Київ), третя особа: П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора, про звільнення квартири з-під арешту. Ухвалою суду від 06.10.2022 постановлено відмовити у відкритті провадження по справі у зв'язку з тим, що зі змісту позову не вбачається спору між сторонами про право власності (володіння, користування, розпорядження) на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, та позов не містить матеріально-правових вимог до відповідача, а тому позовна заява не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, оскільки передбачається інша форма звернення та порядок вирішення.
Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області листом від 15.11.2022 року повідомило заявниці ОСОБА_1 що згідно інформації, наданої Деснянським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відділ), встановлено, що відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, у Відділі на виконанні перебували виконавчі провадження, за якими боржником був ОСОБА_2 . За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявним є запис типу «арешт» за № 52250 зареєстроване 05.07.2004 П'ятнадцятою Київською державною нотаріальною конторою на підставі постанови державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ м. Києві Федоренко № АЕ 687079 від 30.06.2004 про накладення арешту на 1/3 частину квартири за адресою АДРЕСА_3 . При цьому, за наявними у Системі даними не вбачається за можливе ідентифікувати вказане обтяження (арешт) як такий, що накладений у рамках конкретного виконавчого провадження. Слід зазначити, підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Ч. 5 цієї статті встановлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповдно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається саме на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
З наведеної норми вбачається, що зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише у разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках - виключно на підставі рішення суду.
Зазначений правовий висновок Верховного суду визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року № 813/1341/15. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 24 травня 2021 року по справі №712/12136/18.
Відповідно до ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Згідно ч.5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт може бути знятий за рішенням суду, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.
У п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року N 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" роз'яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на момент вчинення процесуальної дії).
Зважаючи на викладене, арешт майна, який не пов'язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.
У п. 24 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року №6 судам роз'яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розд. VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) вчиняла відповідні дії, оскільки виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.
Також, суд, при прийнятті рішення враховує положення ст.ст. 1216 та 1218 ЦК України, відповідно до яких до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на час його смерті, за виключенням тих, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця. Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо скасування арешту, оскільки ОСОБА_1 фактично позбавлена можливості прийняти спадщину після померлого чоловіка, при цьому викладене в скарзі знаходить своє підтвердження в ході розгляду справи, а відтак скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 247,260,261, 447, 449, 450-451 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 дії державного виконавця Деснянського РВ ДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Федоренка Сергія Вікторовича,- задовольнити.
Звільнити з-під арешту нерухоме майно та скасувати заборону по типу обтяження: арешт нерухомого майна 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 52250, зареєстрованого 05.07.2004 реєстратором: П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора на підставі постанови № АЕ 687079 від 30.06.2004 державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ м. Києва Федоренко С. В.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвали складено 23.01.2023
Суддя О.Б.Саламон