707/2693/22
1-кп/707/99/23
25 січня 2023 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження № 12022250310002680 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, -
У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав запобігання ризикам, врахованих судом при обранні міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Від обвинуваченого 12.01.2023 року надійшло клопотання про заміну міри запобіжного заходу на нічний домашній арешт, щоб обвинувачений мав можливість працювати вдень. У клопотанні обвинуваченим вказується про його невдоволення роботою прокурора ОСОБА_3 , у звязку з чим ним додатково складено скаргу на останнього, копія якої надіслана судом до керівника Черкаської обласної прокуратури.
Захисник обвинуваченого заперечував проти клопотання прокурора та просив змінити обвинуваченому міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про можливість продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою з наступних підстав.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, крім ризиків, визначених у ст. 177 КПК України, суд зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, зазначені у ст. 178 КПК України.
Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому злочинів, дані про його особу, суд дійшов висновку, що ризики та обставини відповідно до ст. ст. 177, 178 КПК України, які враховував суд при обранні та продовженні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на сьогодні не зменшилися та продовжують існувати.
ОСОБА_5 не має міцних соціальних звязків, є непрацюючим, обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин та у сфері незаконного поводження з боєприпасами, має непогашену судимість за злочин у сфері незаконного обігу наркотичних речовин.
Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.. 177 КПК України.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Зокрема менш сувора міра запобіжного заходу аніж тримання особи під вартою, як то домашній арешт, є недоцільною у даній справі, оскільки обвинувачений не має стабільного доходу, а отже не зможе перебувати вдома без засобів для існування. Твердження обвинуваченого щодо його працевлаштування є необгрунтованими, оскільки обвинувачений після першої судимості не зайнявся пошуком роботи, натомість вчинив новий злочин. У звязку з чим його поведінка розцінюється як спосіб захисту.
Не маючи доходу, обвинувачений може вчинити новий корисливий злочин. Більш того, в у мовах воєнного стану, особа може залишати житло для пошуку більш безпечного місця під час тривог, у звязку з чим може скористатися цим безпідставно та з метою переховування від суду.
Суд зауважує, що від обвинуваченого не надходило скарг на стан здоров'я, який би ставив під загрозу його життя, за умови перебування у слідчому ізоляторі.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України - слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст.183 та ч. 5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 183,194, 331 КПК України,-
Клопотання прокурора Черкаської окружної прокуратури про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб - задовольнити.
У клопотаннях обвинуваченого та захисника щодо заміни міри запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби - відмовити.
Продовжити раніше обраний відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 26 березня 2023 року включно.
Одночасно визначити заставу, після внесення якої ОСОБА_5 звільняється з-під варти, в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134200 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок отримувач: ТУ ДСА України в Черкаській області.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням, і суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_5 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» у разі внесення застави, при звільненні ОСОБА_5 , зобов'язана роз'ясняти йому, або застоводавцю обов'язки , покладенні на обвинуваченого та наслідки їх невиконання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися без дозволу суду з місця свого проживання;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати до суду за першою вимогою:
- зайнятися пошуком роботи.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та надіслати на адресу ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» - для виконання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1