23 січня 2023 рокуСправа №: 695/3353/22
Номер провадження 3/695/90/23
23 січня 2023 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченко М.Ю., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, які надійшли з Золотоніського РВП ГУНП у Черкаській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.184 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №635096 від 26.10.2022 р., ОСОБА_1 , 24.10.2022 р. та 25.10.2022 р. близько 16 год. 00 хв., ухиляється від виконання встановлених законодавством обов'язків щодо виховання та догляду відносно своєї малолітньої доньки, а саме малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вдарила малолітню ОСОБА_3 , чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
У судовому засіданні 07.12.2022 р. ОСОБА_1 вину не визнала та пояснила, що до них додому приїхала інспектор Золотоніського РВП Шквара Ю.В., яка повідомила, що сусідка ОСОБА_4 написала заяву в поліцію, що її дочку ОСОБА_3 24.10. та 25.10. о 16 год. побила дочка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . ОСОБА_1 вказала, що її дочка ОСОБА_5 24.10.2022 р. з 13 год. 15 хв. була вдома з подругою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 була оголошена повітряна тривога, тому зі школи дитину забрала сусідка ОСОБА_7 зустріла їх та повела дочку додому. Після цього ОСОБА_5 була вдома. Тому її дочка не могла вдарити ОСОБА_8 повідомила суду, що в них із сусідами ОСОБА_9 конфлікт, який триває вже 6 років.
Малолітня ОСОБА_2 у судовому засіданні 23.01.2023 р. у присутності законного представника - матері ОСОБА_1 та представника Служби у справах дітей виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради Сенько О.В. вказала, що ОСОБА_10 її сусідка та ствердила, що вона її не била. Вона бачила сусідку в парку, перекинулася з нею кількома словами, але велосипедом її не чіпала.
Старший інспектор ЮП СП Золотоніського РВП Шквара Ю.В. у судовому засіданні 23.01.2023 р. пояснила суду, що малолітня ОСОБА_11 вказувала, що ОСОБА_5 , штовхнула її велосипедом. Події відбувалися в парку. Зі ОСОБА_3 в цей час була її подруга ОСОБА_12 . Інспектор також вказала, що малолітня ОСОБА_2 під час складення матеріалів про адміністративне правопорушення зазначала, що ОСОБА_13 вона не била, велосипедом її не чіпала.
У судовому засіданні 23.01.2023 р. захисник ОСОБА_1 - адвокат Брус С.М. вказав, що в судовому засіданні не були підтверджені обставини, зазначені в протоколі, тому просив закрити провадження в справі в зв'язку з відсутністю в діях його підзахисної ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи захисника, показання малолітньої ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до приписів ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Обов'язок щодо збирання доказів, відповідно до ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати в різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Отже, диспозиція даної статті посилається на певне законодавство, яке передбачає виконання обов'язків. Тому, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, повинно бути доведено, які саме обов'язки не були виконані нею і яким законодавством передбачене їх виконання.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.98 р. у справі про тлумачення терміну "законодавство" визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст. 184 КУпАП.
Права, обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини встановлено статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року, статтями 150,180 Сімейного кодексу України.
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Разом з тим, згідно ст. 150 Сімейного кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини:
1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов'язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Судом встановлено, що в протоколі не конкретизовано, в який спосіб ОСОБА_1 , ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання своєї малолітньої дочки ОСОБА_5 та яких саме батьківських обов'язків вона не виконала.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення.
Проте, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в порушення вимог ст. 251 КУпАП не зібрано доказів, які б підтверджували її вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. У ньому не зазначено свідків, які б підтверджували факт вчинення нею адміністративного правопорушення, не надано суду їх письмових пояснень; не вказано потерпілих осіб.
З огляду на викладене, суд вважає, що зміст протоколу не містить об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Враховуючи викладене вище судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а саме його об'єктивна та суб'єктивна сторона.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За цих обставин суд закриває провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП відносно ОСОБА_1 в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст.184, 283, 284 КУпАП суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя М.Ю. Степченко