Справа № 569/13439/22
24 січня 2023 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.
при секретарі судового засідання Добровчан К.Ю.,
з участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції цивільну справу № 569/13439/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із вищевказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_3 , зареєстрований 23 квітня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану м. Рівне, актовий запис № 262, мотивуючи тим, що відносини в сім'ї не склалися, причиною розпаду їх сім'ї стало те, що відповідач роками ніде не працює, не займається утриманням і вихованням неповнолітніх дітей. На цьому ґрунті у них постійно виникають сварки і скандали.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач 25.11.2022 надав до суду відзив, в якому у задоволенні позовних вимог просив відмовити, оскільки вважає, що відсутня дійсна воля позивача на розірвання шлюбу. Вказав, що він як батько постійно піклувався та піклується про дітей. 02 .06.2015 року подарував своїм дітям будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 373,4 кв. м., а також земельну ділянку площею 0,1000 га, що підтверджується витягами із державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Постійно забезпечував дітей всім необхідним іжею, одягом, взуттям, дарував подарунки дітям. Дбав про відпочинок та оздоровлення дітей. Протягом 2016-2020 років оплачував проживання та гуртожиток старшої доньки ОСОБА_5 у м. Львів, під час навчання в Національній академії мистецтв. Враховуючи вищевикладене вважає, що звинувачення позивача про нібито його аморальну поведінку не відповідає дійності та не підтверджується жодними доказами.
07 грудня 2022 року позивач, діючи через свого представника подала до суду відповідь на відзив, в якому заперечила проти тверджень відповідача щодо відсутності дійсної її волі на розлучення, вказала, що нею подана позовна заява про розірвання шлюбу та вона її підтримує в повному обсязі.
Позивач в судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримала.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Відповідач та його представник в судовому засіданні не заперечили проти розірвання шлюбу. Проте, відповідач вказував, що звинувачення позивача про нібито його аморальну поведінку не відповідає дійсності та не підтверджується жодними доказами. Вказав, що постійно забезпечував дітей всім необхідним. Зауважив, що причиною розпаду їх сім"ї як вказала позивач у позові стало те, що він роками ніде не працював також не відповідає дійсності, оскільки протягом 1999-2001 р.р. він працював комерційним директором в ТзОВ фірми "Інстал-Буд", з 2001-2011 р.р. працював директором у ППФ "Інсталяційні технології" . У 2006 р. додатково зареєструвався як ФОП, тому з 21.02.2006 року працює як фізична особа-підприємець. З 2021 року працює на посаді директора ТОВ "Термо Маркет". З початком повномаштабної війни втратив як і багато з українців доходи, був змушений розміщувати резюме керівника за фахом на порталі WORK.UA.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що 23 квітня 1999 року між сторонами було зареєстровано шлюб відділом реєстрації актів громадянського стану м. Рівне, актовий запис № 262, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім"ю складають особи, які спільно проживають, пов"язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
За визначенням поняття шлюбу, наведеним у частині першій статті 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Статтею 24 СК України закріплено один із головних принципів шлюбу його добровільність. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Як слідує з положень статті 51 Конституції України, добровільність шлюбу відноситься до основних прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до ст.109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права.
Відповідно до вимог статті 112 СК України, якою визначено підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, суд з"ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Враховуючи, що відповідач в ході розгляду справи позовні вимоги визнав та те, що на даний час спільне проживання сторін стало не можливим і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тобто фактично шлюб не існує, а тому суд вважає, що шлюб слід розірвати, що не позбавляє сторін права повторно зареєструвати шлюб після усунення обставин, що були підставою для його розірвання.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (ч. 1 ст. 113 СК).
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 992, 40 грн.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, із відповідача на користь позивача слід стягнути 992 грн. 40 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268, Цивільного процесуального кодексу України,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 23 квітня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану м. Рівне, актовий запис № 262 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 992 грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Рівненський міський суд Рівненської області або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 24 січня 2023 року.
Суддя Рівненського міського суду Н.Г. Кучина