Справа № 333/2957/22
Провадження № 3/333/41/23
Іменем України
24 січня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Дмитрієва М.М., розглянувши в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, у відкритому судовому засіданні, за участю адвоката Гуртовенка П.А., справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого начальником Запорізького обласного відділення (філії) Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
18 червня 2022 року, 0 14 годині 05 хвилин, у м. Запоріжжі, по вул. Привокзальна, 17а водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Wolkswagen Tiguan», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився під відеозапис, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування відсторонений. Про повторність попереджений.
Права, передбачені ст. ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 роз'яснені, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
У судові засідання на 04 липня 2022 року (дата зазначена в протоколі), на 17 серпня 2022 року, 19 вересня 2022 року, 14 грудня 2022 року, 27 грудня 2022 року та 24 січня 2023 року не з'явився, причини неявки суду невідомі. Адвокат Гуртовенко П.А. зазначив, що з ОСОБА_1 не спілкувався, причини неявки йому невідомі, проте договір про надання правової допомоги, укладений 07 липня 2022 року між ним та ОСОБА_1 нерозірваний і адвокат має право представляти інтереси ОСОБА_1 у судовому засіданні.
Суд не зобов'язаний сам з'ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов'язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.
Велика палата Верховного суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є абсолютним.
Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у п. 41 рішенні Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» (заява №3236/03 від 03 квітня 2008 року) вказано, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, п. 27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява №8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).
Стосовно справи про адміністративне правопорушення розумність таких інтервалів обумовлюється положеннями ст. ст. 38, 277 КУпАП.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні адвокатом Гуртовенком А.П. було заявлено клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_2 , який є прямим очевидцем подій складення адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 . Крім того, пояснив, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, «продув» Драгер, однак працівники поліції фактично здійснювали на нього тиск для отримання відмови останнього від проходження медичного огляду.
Вислухавши пояснення адвоката Гуртовенка А.П., дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис, встановивши обставини, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно зі ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З положень ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Огляд водія на стан сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану - ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
В акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 вказано, що огляд проведений у зв'язку з виявленням ознак: запаху алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя.
З метою направлення ОСОБА_1 для проходження огляду поліцейським 18 червня 2022 року о 14 годині 20 хвилин складено направлення, в якому вказано, що огляд на місці зупинки не проводився через відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки за допомогою алкотестеру «Drager Alcotest 6820». Від проходження огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Як вбачається з відеозапису, оглянутого суддею, під час оформлення адміністративного матеріалу відеокамера була розміщена на форменому одязі поліцейського, що відповідає вимогам ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».
Таким чином, відеофіксація правопорушення з нагрудної відеокамери працівником поліції або відеореєстратора встановленого у службовому авто є належним доказом.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
На оглянутому у судовому засіданні відеозаписі з нагрудних камер поліцейського суддею встановлено, що ОСОБА_1 щонайменше тричі відмовився від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що дії ОСОБА_1 під час події свідчить про порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України.
Твердження захисника щодо тиску працівників поліції на ОСОБА_1 спростовуються оглянутим відеозаписом, з якого суддею встановлено, що поведінка ОСОБА_1 направлена на уникнення особи від проходження медичного огляду, а працівниками поліції у ввічливій формі неодноразово пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, а також роз'яснювалися права та наслідки відмови від такого проходження.
Твердження адвоката Гуртовенка П.А. стосовно того, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження, а продув запропонований працівниками поліції Драгер, не беруться судом до увага з огляду на наступне.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, оскільки передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пункт 3 Порядку визначає, що огляд проводиться на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.
Аналогічні положення містить п. 2 розділу І та п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Відповідно до п.п. 3, 4 розділу ІІ Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Так, відповідно до інструкції з експлуатації технічного засобу Alcotest Drager 6820 особа, яка проходить огляд, повинна видихнути необхідний об'єм повітря протягом певного часу. «Попросить особу, що тестується, якомога довше дути в мундштук рівномірно і без зупинок» п. 3 розділу 3.3 інструкції з експлуатації.
Відеозаписом, який був оглянутий в судовому засіданні, підтверджено, що ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820, однак водій не виконував наведені вимоги інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу.
За пунктом 3.3.2 інструкції експлуатації при недостатньому видиху, наприклад, при різкій зупинці або вдихуванні в кінці відбору проби на дисплеї з'явиться повідомлення» «Видих перервано». У такому разі потрібно повторити вимірювання.
ОСОБА_1 переривав видих під час проходження огляду, що підтверджується відеозаписом. Більш того, з відеозапису вбачається, що водій лише імітує видих у мундштук приладу, а не виконує умови інструкції з експлуатації технічного засобу. Отже, дії водія були направлені на ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції поліцейський на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Однак така вимога від ОСОБА_1 не була заявлена.
За положеннями п. 6 п. 7 розділу І наведених вище Постанови і Інструкції, відповідно, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Проте на неодноразові пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі водій відповідає відмовою, що підтверджуються відеозаписом.
Відомості про відмову від проходження огляду у закладі охорони також викладені у направленні водія на огляд.
Крім того, на оглянутому відеозаписі ОСОБА_1 , під час спілкування з працівниками поліції, стверджував, що не він керував транспортним засобом, що є необґрунтованим, оскільки з матеріалів справи вбачається, що саме він перебував за кермом транспортного засобу та здійснював керування ним.
Суд обґрунтовує вказане тим, що відповідно до п. 27 Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 року ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Суд вказує на те, що право в суспільстві відображається в поведінці його членів та має вид соціального факту. Встановлені в суспільстві правила поведінки є обов'язковими для всіх членів суспільного життя. За порушення особи встановлених правил поведінки в суспільстві передбачається юридична відповідальність.
Вид і міра покарання за вчинення діяння, передбаченого ст. 130 КУпАП втратило значення, як дрібного делікту, оскільки роками відповідальність за такі діяння посилюється та є резонансними в національній системі права через настання суспільного небезпечних наслідків.
Вказане обґрунтовується тим, що коли особа перебуває під дією певних речовин, які знижують увагу і швидкість реакції, вона нездатна належно реагувати на особливості дорожньої обставини.
Тобто, життя та здоров'я учасників дорожнього руху залежать від випадку чи трапиться на руху такої особи аварійна ситуація або складна дорожня обстановка, чи ні.
Тому, діяння за ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху та має посилену юридичну відповідальність в суспільстві.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, наголошено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
За приписом ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; до того ж водій зобов'язаний виконувати розпорядження поліцейського (ст. 16 вказаного Закону).
Щодо клопотання сторони захисту про виклик та допит свідка ОСОБА_2 , то у задоволенні цього клопотання відмовлено, оскільки ані матеріали справи ані відеозапис не підтверджують, що останній знаходився на місці події. Твердження адвоката, що свідок «знаходиться у кущах поза камерою і на відеозаписі чутно його голос» не беруться судом до уваги, оскільки спростовуються оглянутим відеозаписом.
Дослідивши матеріали справи, встановивши її обставини, суддя приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя, з урахуванням вимог ст.ст. 33 35, 38, ч. 1 ст. 130 КУпАП, урахувавши характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, поведінку останнього під події, пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставини, вважає, що адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керуванням всіма видами транспортних засобів, є тим стягненням, що відповідно до ст. 23 КУпАП, буде сприяти запобіганню вчинення нових правопорушень і розумінням на психологічному рівні, рівня тяжкості скоєного протиправного діяння.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ч. 3 ст. 130, ст.ст. 251, 266, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованого мінімуму доходу громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Платіжні реквізити для сплати адміністративних штрафів:
Отримувач: ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/21081300
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001
Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Платіжні реквізити для перерахування судового збору:
Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)
Роз'яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що згідно із ст.ст. 307, 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцем знаходженням майна. У порядку примусового виконання з правопорушника стягуються: подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва