Єдиний унікальний номер справи 333/5028/22
Номер провадження 3/333/456/23
іменем України
18 січня 2023 року місто Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Стоматов Е.Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області щодо притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, яка тимчасово не працює, зареєстрованої та проживає за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
У провадженні Комунарського районного суду м.Запоріжжя знаходиться матеріал справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст.. 160 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 393159 від 26 вересня 2022 року, 26 вересня 2022 року близько о 11 год 00 хв, ОСОБА_2 знаходячись за адресою: вул. Водограйна, буд. 18, м. Запоріжжя, здійснювала торгівлю овочами з землі, в невстановленому місці, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 160 КУпАП.
Постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 23 листопада 2022 року було повернуто до відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області для забезпечення явки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
20 грудня 2022 року на адресу суду було направлено справу після доопрацювання.
В судове засідання призначене на 18 січня 2023 року ОСОБА_2 не з'явилась, про день, час та місце слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з таких підстав.
Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Верховний Суд у своїй постанові від 11 липня 2018 року (справа № 308/8763/15-а провадження № К/9901/12342/18) зауважив, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 393159 адміністративне правопорушення було вчинене 26 вересня 2022 року, з цієї дати й слід обчислювати строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 160 КУпАП.
Отже, строк для накладення адміністративного стягнення, який складав три місяці з дня вчинення правопорушення, сплив 26 грудня 2022 року.
Строк накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення - це певний період часу, протягом якого дія чи подія мають юридичне значення. Цей строк не поновлюється і не продовжується і є гарантією того, що будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення мають бути припинені.
Закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП є імперативною нормою і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Отже, оскільки на момент розгляду справи спливли строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КпАП України, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КпАП України.
Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 38, 247 ч. 1 п. 7, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 160 КУпАП, у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд міста Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г. Стоматов