Справа № 331/521/23
Провадження № 1-кс/331/246/2023
24 січня 2023 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі клопотання слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області капітана юстиції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022080000001431 від 08.08.2022 р., за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, -
Слідчий в ОВС 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 , звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про арешт майна, погодженим з прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022080000001431 від 08.08.2022 р., за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022080000001431 від 08.08.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, матеріали відносно якого виділені із кримінального провадження №22022080000000102 від 29.03.2022.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09.04.2022 ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Кам'янко - Дніпровська, надав невстановленими представникам держави агресора добровільну згоду на участь у незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території міста.
При цьому, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-XII від 23 грудня 1993 року, а саме ч.2 передбачено, що правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Відповідно до цього Закону захисту підлягають судді Конституційного Суду України, судді та працівники апаратів судів, працівники правоохоронних органів, зазначені у частині першій цього пункту, а також співробітники кадрового складу розвідувальних органів України, військовослужбовці Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, співробітники Служби судової охорони, працівники Антимонопольного комітету України та уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які беруть безпосередню участь відповідно у: а) конституційному провадженні; б) розгляді справ у судах, кримінальному провадженні та провадженні у справах про адміністративні правопорушення; в) оперативно-розшуковій та розвідувальній діяльності; в-1) виконанні бойових (спеціальних) завдань, покладених на Сили спеціальних операцій Збройних Сил України; г) охороні громадського порядку і громадської безпеки; д) виконанні вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та прокурорів; е) контролі за переміщенням людей, транспортних засобів, товарів та інших предметів чи речовин через державний і митний кордон України; є) нагляді і контролі за виконанням законів.
Також, відповідно ч.1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 2 липня 2015 року, передбачено що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Також, відповідно до п.6 ч.1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15 квітня 2014 року передбачено, що окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Так досудовим розслідуванням встановлено, що не раніше 09.04.2022 (більш точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені), перебуваючи на території м. Кам'янка-Дніпровська Василівського району Запорізької області, яке з 03.03.2022 і на час повідомлення про підозру знаходиться під окупацією збройних сил російської федерації, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, маючи проросійські погляди, ОСОБА_5 прийняв пропозицію невстановлених осіб із числа представників окупаційної влади м. Кам'янка-Дніпровська та добровільно зайняв посаду начальника відділення дізнання (начальник отделения дознания) у незаконному правоохоронному органі, створеному на території тимчасово окупованого АДРЕСА_1 - так званій «народной милиции», який мав назву « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а у подальшому - відділ поліції №2 Управління внутрішніх справ по м. Василівка та Василівському району Головного управління МВС по Запорізькій області (отдел полиции № 2 Управления внутренних дел по г. Васильевка и Васильевскому району Главного управления МВД по Запорожской области) та виконує незаконні вказівки зазначених військовослужбовців зс рф щодо вчинення діянь в інтересах держави-агресора та з метою підтримання окупаційної влади у м. Кам'янка-Дніпровська Василівського району Запорізької області.
Так, ОСОБА_5 добровільно зайнявши посаду у незаконному правоохоронному органі - «народной милиции» - начальника відділення дізнання відділу поліції №2 Управління внутрішніх справ по м. Василівка та Василівському району Головного управління МВС по Запорізькій області, створеному на тимчасово окупованій території м. Кам'янко - Дніпровська, вчиняв протиправні дії в інтересах окупаційної влади, пов'язані з охороною прав, правопорядку, що здійснюються від імені та за стандартами держави-агресора на тимчасово окупованій території Кам'янка-Дніпровська Василівського району Запорізької області, реалізація яких в свою чергу забезпечує становлення та зміцнення окупаційної влади рф шляхом утворення і функціонування незаконно створеного окупаційного правоохоронного органу рф на окупованій території України.
15.07.2022 громадянина України ОСОБА_5 обґрунтовано повідомлено про підозру у тому, що він не раніше 09.04.2022 (більш точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені), перебуваючи на території м. Кам'янка-Дніпровська Василівського району Запорізької області, яке приблизно з 03.03.2022 і на час повідомлення про підозру знаходиться під окупацією збройних сил російської федерації (далі - зс рф), діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, прийняв пропозицію невстановлених осіб із числа представників окупаційної влади м. Кам'янка-Дніпровська та добровільно вступив до лав незаконного правоохоронного органу, створеного на території тимчасово окупованого м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області - так званій «народній міліції», який мав назву « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а у подальшому відділ поліції №2 Управління внутрішніх справ по м. Василівка та Василівському району Головного управління МВС по Запорізькій області зайнявши посаду - начальник відділення дізнання.
Водночас, санкцією ч.7 ст.111-1 КК України, за якою ОСОБА_5 повідомлено про підозру, передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Таким чином, з урахуванням санкції ч.7 ст.111-1 КК України, орган досудового розслідування відповідно до п.3 ч.1 ст.170 КПК України повинен вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні з метою його конфіскації.
Зокрема досудовим розслідуванням встановлено, що у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві приватної власності наявний легковий транспортний засіб марки «ВАЗ 217030» сірого кольору з державним реєстраційним знаком НОМЕР_1 , зареєстрований 04.07.2019 року на підставі договору-купівлі продажу укладеним в ТСЦ № 2346/2019/1545225 від 03.07.2019, а також на підставі цього видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , що підтверджується реєстраційною карткою транспортного засобу № НОМЕР_3 .
Крім того, наразі в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що наявні ризики відчуження зазначеного майна, що належить підозрюваному ОСОБА_5 .
Слідчий у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання просив задовольнити в повному обсязі.
Власник майна в судове засідання не викликався відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 172 та ч. 4 ст. 107 КПК України слідчий суддя вважав за можливе розглянути клопотання за відсутності вказаних осіб, без здійснення фіксування технічними засобами.
Слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання, долучені до нього копії документів, дійшов наступного висновку.
Матеріалами провадження встановлено, що в провадженні слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 22022080000001431 від 08.08.2022 р., за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
15.07.2022 р. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах кримінального провадження № 22022080000000102 від 29.03.2022 р., повідомлено про підозру за ч. 7 ст. 111-1 КК України, шляхом вручення його захиснику - адвокату ОСОБА_6
25.07.2022 р. постановою слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук.
Матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_5 08.08.2022 року були виділені з ЄРДР № 22022080000000102 в окреме провадження, про що були внесені відповідні відомості до ЄРДР № 22022080000001431.
Так, санкція ч.7 ст.111-1 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна або без такої, тому у випадку постановлення обвинувального вироку суду майно ОСОБА_5 може бути конфісковано в дохід держави.
Таким чином, метою накладення арешту на зазначене майно є забезпечення конфіскації майна.
Зазначені обставини переконують слідчого суддю у тому, що правова підстава накладення арешту на майна наявна та підтверджена.
Відповідно до реєстраційної картки ТЗ № НОМЕР_3 за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований транспортний засіб марки «ВАЗ 217030» сірого кольору з державним реєстраційним знаком НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_4 , зареєстрований 04.07.2019 року на підставі договору-купівлі продажу укладеним в ТСЦ № 2346/2019/1545225 від 03.07.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для накладення арешту на майно, розумність та співмірність обмежень права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області капітана юстиції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022080000001431 від 08.08.2022 р., за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження, на майно, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на транспортний засіб марки «ВАЗ 217030» сірого кольору, VIN: НОМЕР_4 , з державним реєстраційним знаком НОМЕР_1 .
Роз'яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1