Справа № 2-2233/2010
12 серпня 2010 року Совєтський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:
головуючої - судді Курової О.І.
при секретарі Давиденко Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Ханженково цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки про виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
21.06.2010 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки нарахувати та сплатити їй щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року виходячи з мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням фактично виплачених сум, посилаючись на те, що відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус “дитина війни”. Згідно ст. 6 вказаного Закону їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідачем за зазначений період така доплата виплачувалась у неналежному розмірі, лише 10%, що не відповідає вимогам зазначеного закону. Внаслідок цього утворилась недоплата, яку відповідач нарахувати та сплатити в добровільному порядку відмовляється.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду письмові заперечення проти позову, в яких просив справу розглянути без участі представника відповідача. У письмових запереченнях, які надійшли до суду, відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” призупинена, законодавчо не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного Фонду України. На підставі зазначених норм дітям війни виплачувалось підвищення до пенсії з 01.01.2007 року у розмірі 19 грн., з 01.04.2007 року - 19.35 грн., 01.10.2007 року - 19.75 грн. Згідно постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48.10 грн., з 1 липня -48.20 грн., з 1 жовтня - 49.80 грн. Надбавка дітям війни продовжується виплачуватися в такому розмірі з початку 2009 року. Таким чином, підвищення дітям війни виплачується органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства. Просив суд відмовити у позові за наведених підстав.
Суд, з'ясувавши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення позову за наступних підстав .
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується копією паспорту громадянина України.
Відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 01.01.2006 р., дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років. Тобто позивач має статус дитини війни відповідно до наведеного Закону.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Водночас ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Пенсійний Фонд України та його територіальні органи зобов'язані здійснювати функції щодо призначення/ перерахунку/, забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування, виплату пенсій та надання соціальних послуг, як це передбачено п.3 ч.2 ст.64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” - мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Дію ст.6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року № 3235-УІ „Про Державний бюджет України на 2006 рік”. Зупинення дії нормативного акту не дає право на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної у позові доплати до пенсії у 2006 році.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік » з метою приведення окремих норм законів у відповідності із цим законом , на 2007 рік зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у спpaвi № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.
Конституційний Суд України визначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватись чи змінюватися обсяги прав i обов'язків, пільг, компенсацій i гарантій громадян , передбачених іншими законами України , не можуть вноситися зміни , зупинятися дія чинних законів України , а також встановлюватися інше ( додаткове ) правове регулювання відносин , що є предметом інших законів України.
Виходячи з зазначеного за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року діти війни мали право на отримання підвищення пенсії на 30 % мінімальної пeнciї за віком.
Враховуючи, що позивачеві у 2007 році відповідачем не сплачувалося підвищення до пенсії суд вважає необхідним зобов'язати відповідача здійснити донарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік в сумі 710 грн. 9 коп. /410.06 грн. х 30%- 410.06 грн. х 30%:31 день х 8 днів +410.06 грн. х 30% х 2 міс. + 415.11 грн. х 30% х 3 міс. /
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно того, що виплата щомісячної надбавки до пенсії “дітям війни” має проводитися у розмірі, встановленому п. 8 постанови КМУ від 28.05.2008 р. № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн., оскільки відповідно до статті 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” - державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Законом не передбачено повноважень Кабінету Міністрів України зменшувати конкретний розмір державних соціальних гарантій дітям війни. Положення цього Закону мають пріоритетну силу над постановами Кабінету Міністрів України як підзаконними нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України - виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в України є парламент - Верховна Рада. Конституцією України не передбачено делегування парламентом своїх повноважень іншим державним органам, а останніми своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів. Верховною Радою України дія ст. 6 Закону України від 18.11.2004 р. № 2195-IV “Про соціальний захист дітей війни” у зазначений період не призупинялась.
Таким чином, постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав та свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачене Конституцією України, іншими Законами України, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань.
Виходячи з принципу верховенства права, закріпленого ст.8 Конституції України, принципу пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, у зв'язку з чим Закони України мають вищу юридичну силу, суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діє після прийняття рішень Конституційного Суду України, з урахуванням вимог ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, яка визначає мінімальну пенсію за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а не вищевказана постанова Кабінету Міністрів України, на підставі якої позивачу і здійснювалася виплата підвищення до пенсії як дитині війни.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним визнати неправомірною бездіяльність відповідача, яка полягає в ненарахуванні та невиплаті позивачу в періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату вищевказаного підвищення за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік з урахуванням вже фактично отриманих сум, задовольнивши позовні вимоги в цій частині повністю.
Керуючись ст.ст.3,8,19,22,152 Конституції України, Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ст.ст.1,10,11,60,159,213-215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївка здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік в сумі 710 грн. (сімсот десять) грн. 9 коп.
Рішення проголошене і може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області, через даний суд протягом двадцяти днів, після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів із дня оголошення рішення.
Суддя : О.І. Курова