Справа № 2а-2101/10
13 серпня 2010 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
головуючої судді - Кирилюк Н.А.
при секретарі - Нехорошкіній І.М.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Харківській області в особі інспектора Дорожньо-патрульної служби прапорщика міліції Кірєєва Ігоря Михайловича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
Встановив:
18 червня 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив визнати незаконною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 09.06.2010 року про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження про справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що на 627 км автошляху Київ-Харків-Довжанський розташований знак 5.45 населеного пункту «Ізюм». Після вказаного знаку позивач здійснював рух зі швидкістю 60-65 км/год, однак його зупинив працівник ДАІ та повідомив, що він скоїв адміністративне правопорушення - перевищення швидкості руху на 26 км/год. Швидкість була зафіксована приладом «Беркут» 0601068. Вважав, що постанова винесена з порушенням діючого законодавства, без відображення дійсних обставин справи, з використанням вимірювального прибору, що не має сертифікату відповідності. Просив визнати незаконною та скасувати оскаржувану постанову на підставі ст.ст. 251, 288-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
У судове засідання з'явився позивач, надавши пояснення, аналогічні обґрунтуванню позовної заяви. Крім того, додав, що на автомобільному шляху, по якому він рухався в момент, коли його зупинив працівник ДПІ, було багато транспортних засобів, у зв'язку з тим, що прилад Беркут, яким вимірювалася швидкість руху, не має сертифікату відповідності та не має функції фото-, кіно- та відіозйомки, тому прилад міг вказувати швидкість руху будь-якого транспортного засобу, що рухався у той час по тому ж шляху.
Відповідач у судове засідання не з'явився, до суду надійшов лист про проведення слухання без участі інспектора ДПС Кірєєва І.М. у зв'язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні, позовні вимоги не визнано (а.с. 10).
Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд заслухавши пояснення позивача,дослідивши інші докази у справі, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Як встановлено у судовому засіданні 09 червня 2010 року о 11 год. 29 хв. інспектором Дорожньо-патрульної служби взвода ДПС Ізюмського БДПС Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Харківській області прапорщиком міліції Кірєєвим І.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АХ № 245045, про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 09.06.2010 о 11 год.29 хв. на 627 км автошляху Київ-Харків-Довжанський керуючи автомобілем ЗАЗ DAEWOO Т13110 д/з НОМЕР_1 в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 Правил дорожнього руху України рухався зі швидкістю 86 км/год, перевищивши допустиму швидкість на 26 км/год, чим порушив п.12.9 б Правил дорожнього руху України. Швидкість вимірювалася приладом Беркут № 0601068. (а.с.7).
09 червня 2010 року за результатами розгляду протоколу відповідно до постанови серії АХ № 198506 відповідачем ОСОБА_1був притягнутий до адміністративної відповідальності відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП за рух у населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 Правил дорожнього руху України, зі швидкістю 86 км/год, що перевищує дозволену швидкість на 26 км/год, чим порушив п.12.9б. Правил дорожнього руху України у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.(а.с.6).
Додатком 1 до Правил дорожнього руху України (далі по тесту - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 визначено информаційно- вказівний знак 5.45, який вказує на початок населеного пункту.
Відповідно до п.12.4 швидкість руху у населеному пункті транспортного засобу не може перевищувати 60 км/год.
Пункт 12.9 б) вказаних ПДР заборонає перевищувати швидкість руху, вказану у п.п.12.4-12.7.
Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більщ ніж на двадцять кілометрів на годину.
Відповідно до ст.254 КУпАП про скоення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на то посадовою особою у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, що притягається до адміністративної відповідальності.
Особи, що мають право складати протоколи визначені ст.255 КУпАП, частина 2 якої вказує, що по справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції органів, указаних в статтях 222-24717 Кодексу протоколи мають право складати уповноваженні на то посадові особи цих органів. Частина 1 ст.222 КУпАП надає право органам внутрішніх справ розглядати справи про адмінправопорушення, передбачені ч.1 ст.122 КУпАП, таким чином мають право і складати протоколи відповідно до ч.2 ст.255 КУпАП.
Посадова особа прийняла оскаржувану постанову за місцем скоєння правопорушення та діяла в межах повноважень, наданих п.3 ч.2 ст.222 КУпАП. Розмір адміністративного штрафу визначено в межаж санкції статті, що передбачає відповідальність за відповідне порушення.
Однак суд вважає, що оскаржувана постанова винесена без достатніх доказів, які визначені ст.251 Кодексу України про адміністративне правопорушення та на підставі яких посадова особа встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, виновність особи у вчиненні правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні, відповідно до вимог вищевказаної сттаті встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та, крім іншого, доказами можуть бути показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і -, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Суд спростовує доводи позивача стосовно відсутності сертифікату відповідності на вимірювальний прилад швидкості Беркут з огляду на те, що відповідно до наказу МВС України № 33 від 01.03.2010, затверджений Мінюстом України від 30.03.2010 за № 262/17551 вимірювач швидкості радіолокаційний "Беркут» віднесено до переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксації порушень правил дорожнього руху, однак вказаний прилад не має функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, доказами по даній справі є пояснення порушника, який пояснив, що правил не порушував, рухався зі швидкістю 60-65 км/год, будь які інші докази, що спростовують пояснення порушника та підтверджують вчинення позивачем адміністративного порушення до протоколу не надано.
Крім того, під час судового розгляду справи відповідачем, також, не було надано вказаних доказів.
Таким чином, суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята без встановлення обставин, які належать встановити при розгляді справи про адміністративне правопорушення, як того вимагає ст.280 КУпАП, що є підставою до її скасування.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довесті ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинству є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення осіб. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів, що визнані судом належними та допустимими.
З огляду на наведене, суд вважає, що суб'єкт владних повноважень, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, однак без наявності об'єктивних доказів, що вказують на порушення позивачем встановлених правил безпеки дорожнього руху, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ч.1 ст.122, ст.ст .222, 255, 256, 268, 276 280, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 3, 18, 158-162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив :
Позов ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Харківській області в особі інспектора Дорожньо-патрульної служби прапорщика міліції Кірєєва Ігора Михайловича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АХ № 198506 від 09.06.2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 УКпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн. скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та й порядку , що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанці у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, щляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови складено 17.08.2010 р.
Суддя (підпис) Н.А.Кирилюк
З оригіналом згідно: Н.А.Кирилюк