Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 січня 2023 р. № 520/1217/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Покрова" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
Фермерське господарство "Покрова" (вул. Погрібняка Якима, буд. 107, смт. Нова Водолага, Нововодолазький район, Харківська область, 63202, ЄДРПОУ 39556374) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області (вул. Бакуліна, буд. 6,м. Харків, 61166, ЄДРПОУ 37999518), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Харківській області № 672/11-02 від 27.07.2020 щодо здійснення позапланового заходу (перевірки) Державного підприємства "Красноградське лісове господарство".
В обґрунтування позову позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваними наказом № 672/11-02 від 27.07.2020, вважає його протиправним та такими, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 08.02.2022 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача, на адресу суду, відзив на адміністративний позов не надав.
Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з п.10 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя у період з 12.12.2022 по 27.12.2022 та з 02.01.2023 по 08.01.2023 знаходився у відпустці.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
На адресу Інспекції надійшло звернення громадянина ОСОБА_1 від 01.07.2020 щодо порушення Державним підприємством "Красноградське лісове господарство" вимог природоохоронного законодавства.
Враховуючи інформацію зазначену у зверненні ОСОБА_1 , відповідачем 08.07.2020 направлено лист до Державної екологічної інспекції України для отримання погодження на здійснення позапланової перевірки Державного підприємства "Красноградське лісове господарство".
Відповідачем отримано погодження від 10.07.2020 №3.1/640 ПГ на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією у Харківській області на підставі звернення фізичної особи.
27 липня 2020 року в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області прийнято наказ №672/11-02 про здійснення позапланового заходу (перевірки) Державного підприємства "Красноградське лісове господарство".
Відповідно до статей 6, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та наказу по Державній екологічній інспекції у Харківській області від 27.07.2020 №672/11-02 заступником начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області 27.07.2020 складено направлення №672/11-02/06-06, яке вручено т.в.о. директора ДП "Красноградське лісове господарство" Гулий О.А., що підтверджується його підписом у направленні.
За наслідками перевірки ДП "Красноградське лісове господарство", Інспекцією складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №672/11-02/06-06 від 10.08.2020, в якому зафіксовано факти правопорушень, вчинені Фермерським господарством "Покрова", а саме незаконна вирубка дерев породи дуб, клен, ясень, берест, які не були відведені до рубки та не мали відповідної відмітки, відповідно до актів приймання-передачі лісосіки для розробки віл 24.07.2020 у загальній кількості 9 шт.
Не погоджуючись із наказом Державної екологічної інспекції у Харківській області № 672/11-02 від 27.07.2020 щодо здійснення позапланового заходу (перевірки) Державного підприємства "Красноградське лісове господарство", позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 (надалі Положення № 275) Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 № 312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2017 р. за № 1080/30948 (надалі Положення) Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.
На підставі п. 2 розділу 2 Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності врегульовані Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Згідно частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877 Підставами для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Згідно частини 2 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877, на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Частиною 5 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877 визначено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Як встановлено судом направлення на проведення перевірки від №672/11-02/06-06, вручено т.в.о. директора ДП "Красноградське лісове господарство" Гулому О.А., що підтверджується його підписом у направленні.
Згідно частини 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Як встановлено судом з матеріалів справи, акт перевірки №672/11-02/06-06 від 10.08.2020 отримано т.в.о. директора ДП "Красноградське лісове господарство" Гулим О.А., що підтверджується його підписом у акті.
Також з графи "пояснення, зауваження або заперечення", судом встановлено, що т.в.о. директора ДП "Красноградське лісове господарство" Гулий О.А. зазначив, що зауважень до перевірки немає.
За правилами ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Отже, допустивши Інспекцію до здійснення державного нагляду (контролю), суд доходить висновку про дотримання відповідачем вимог діючого законодавства в частині надання позивачу документів необхідних для здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно до положень статті 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).
Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм права, суд доходить висновку, що, оскільки допуск до проведення перевірки відбувся, надалі предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених контролюючим органом порушень законодавства, а отже допустивши посадових осіб Державної екологічної інспекції у Харківській області до перевірки Державне підприємство "Красноградське лісове господарство" не реалізувало свого права на не допуск, внаслідок чого, відсутні підстави для визнання неправомірними дії відповідача по проведенню перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Спором адміністративної юрисдикції в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.
В свою чергу, оскаржуваний наказ Державної екологічної інспекції у Харківській області № 672/11-02 від 27.07.2020 щодо здійснення позапланового заходу (перевірки) стосувався Державного підприємства "Красноградське лісове господарство", окрім того, суд звертає увагу, що складений за результатами перевірки акт, за своєю правовою природою, є носієм доказової інформації про виявлені суб'єктом владних повноважень порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання та документом, на підставі якого приймається відповідне рішення. Висновки акта перевірки не змінюють стану суб'єктивних прав особи, не породжують у неї додаткового обов'язку та не можуть безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі.
Таким чином, наказ Державної екологічної інспекції у Харківській області № 672/11-02 27.07.2020 не створює жодних правових наслідків для позивача, тому не може порушувати його права чи інтереси.
Спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасувати наказу Державної екологічної інспекції у Харківській області № 672/11-02 від 27.07.2020 щодо здійснення позапланового заходу (перевірки) Державного підприємства "Красноградське лісове господарство", сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права позивача.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України"). Поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Крім того, в позовній заяві позивач взагалі не обґрунтовує в чому саме проявляється протиправність дій уповноважених осіб Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо проведення перевірки Державного підприємства "Красноградське лісове господарство", оскільки під час проведення даної перевірки позивач зауважень щодо її проведення не мав, про що власним підписом засвідчив в акті перевірки.
При цьому, судовим розглядом встановлено, що в спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням норм чинного законодавства України.
Окремо суд зазначає, що оскільки перевірка Державного підприємства "Красноградське лісове господарство" вже відбулась, наказ №672/11-02 від 27.07.2020 про здійснення позапланового заходу (перевірки) Державного підприємства "Красноградське лісове господарство" вже вичерпав свою дію, а тому, підстави для його скасування відсутні.
Поряд із цим, за приписами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв'язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.
При цьому, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Проте право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 31 січня 2020 року у справі №648/1899/17.
Отже, обставини, на які посилається Фермерського господарства "Покрова" та які встановлені судом під час розгляду справи, не свідчать про порушення з боку суб'єкта владних повноважень прав позивача.
Позивач не вказав на те, яким чином оскаржуване рішення порушує його права, свободи чи охоронювані законом інтереси, тобто відсутній причинно-наслідковий зв'язок між оскаржуваним наказом суб'єкта владних повноважень та порушенням конкретних (індивідуальних) прав позивача.
Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фермерського господарства "Покрова" (вул. Погрібняка Якима, буд. 107, смт. Нова Водолага, Нововодолазький район, Харківська область, 63202, ЄДРПОУ 39556374) до Державної екологічної інспекції у Харківській області (вул. Бакуліна, буд. 6,м. Харків, 61166, ЄДРПОУ 37999518) про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов