Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
23 січня 2023 року № 520/12490/22
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом та просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 р та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2019 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р. однією сумою
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії позивача полягають у виплаті позивачу зменшеного розміру пенсії за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2019 року, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом задля захисту його прав та інтересів, оскільки, фактично позивачу виплачується пенсія не у повному обсязі.
Ухвалою суду від 02.01.2023 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки пенсія позивачу перерахована з 01.01.2018 року відповідно до постанови КМУ від 20.04.2016 року №304 "Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України Про державну службу" та вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 Постанова №103 підвищених пенсій проведено з 01.01.2018 у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Крім того, відповідач вказав на необхідність застосування до спірних правовідносин приписів ст.122 КАС України.
Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області, як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ у розмірі 65 % грошового забезпечення.
ГУ ПФ України у Харківській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 № 103 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 та встановлено виплату пенсії у 2018 році у розмірі 50%, у 2019 році у розмірі 75%, у 2020 році у розмірі 100% від підвищеної пенсії позивача, що підтверджується матеріалами справи.
Листом від 28.10.2022 № 2000-0203-8/74402 ГУ ПФУ у Харківській у відповідь на адвокатський запит представника позивача повідомило, що виплата перерахованих підвищених пенсій відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 проводилась з 1 січня 2018 у розмірах від суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. - 75 відсотків. На виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" від 24.12.2019 №1088, з 01.01.2020 виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", до 1 березня 2018 р. та перерахованих з 1 січня 2018 р., здійснюється з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 р.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі за текстом - постанова КМУ №704) збільшено розміри грошового забезпечення військовослужбовців. Дана постанова набрала чинності 01.03.2018 р.
У той же час, приписами постанови КМУ Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб від 21.02.2018 № 103 (далі по тексту постанова КМУ від 21.02.2018 № 103) передбачені нові строки виплати суми різниці у розмірі між раніше призначеною та перерахованою пенсіями (тобто сум підвищення).
При цьому, п. п. 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 стосується усіх осіб, яким призначена пенсія у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", окрім працівників міліції та працівників поліції.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. по справі №826/3858/18 (залишеним у силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 р.) визнані не чинними п.п.1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103.
Суд зауважує, що Верховний Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами (щодо правомірності дій органу Пенсійного фонду України стосовно поетапної виплати суми підвищення пенсії).
Так, у постанові Верховного Суду від 09.04.2020 (справа №640/19928/18) суд дійшов висновку, що із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019 року, оскільки на момент перерахунку пенсійним органом пенсії позивача з 01.01.2018 року Постанова № 103 була чинною та не скасованою.
Аналогічна правова позиція також була викладена Верховним Судом у постанові від 06.08.2019 року у зразковій справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року, постанові від 09.04.2020 у справі №640/19928/18, постанові від 17.06.2020 року по справі №2540/2873/18, а також постанові від 15 червня 2022 року у справі № 0240/3755/18-а (провадження № К/9901/25123/19).
Натомість Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 (провадження 11-325апп21) дійшла інших висновків, зазначивши таке:
"Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Аналогічна правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин".
Керуючись цією позицією Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у постанові від 06.07.2022 у справі №440/4978/19 також виклав правовий висновок, згідно з яким "позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 року на підставі Закону №2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з 01.01.2018 року, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18".
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При вирішенні даного спору в частині визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо виплати позивачу 50 та 75 % від підвищення пенсії з 01.01.2018 року суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 року у справі №520/2098/19, а також постанову Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №440/4978/19, оскільки за змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Отже, дії відповідача щодо виплати позивачу у період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року лише 50% суми підвищення пенсії, а з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75% суми підвищення до пенсії є протиправними.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії позивачу за рахунок виплати 50 та 75 % суми підвищеної пенсії з 01.01.2018 та 01.01.2019 року відповідно та зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію позивачу з 01.01.2018 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії.
Щодо вимоги виплачувати пенсію в означеному вище розмірі, то суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявлена на майбутнє. Суд також приходить до висновку, що не підлягає задоволенню вимога, щодо перерахунку пенсії позивача, оскільки такий перерахунок на підставі постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" управлінням проведено та обмежено виплату розміру підвищення.
Стосовно вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року однією сумою, суд зазначає наступне.
Так, в силу ч. 1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому, ч. 1 ст. 372 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. У даному випадку спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень є виплата належних позивачу сум у повному обсязі, інший спосіб виконання в спірних правовідносинах нормативно не визначений.
Суд зауважує, що приписами статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", за наявності вини пенсійного органу, не встановлено спосіб виплати належних позивачу сум частинами, періодичністю проведення платежів тощо, та не обмежено право позивача на виплату належної йому суми одним платежем.
При ухваленні судом рішення, суд зобов'язує відповідача здійснити позивачу виплату належних сум пенсії, та у разі набрання чинності рішенням суду про зобов'язання сплатити недоплачену частину пенсії, перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Оскільки у випадку набрання чинності рішенням суду про зобов'язання перерахувати та виплатити позивачу пенсії буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці. Кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення.
Відповідно до частини 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Стосовно доводів представника відповідача про пропущення позивачем строку на звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 24.12.2020 р. у справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суд, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз'яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.
Зі змісту наданих представником відповідача пояснень встановлено, що останній пов'язує обставини пропущення позивачем строку на звернення до суду із частиною позовних вимог із обставинами не нарахування позивачу відповідних сум пенсії та відсутністю вини органу у невиплаті таких сум.
Натомість, як встановлено судом, спірним у даній справі є питання здійснення відповідачем виплати пенсії не у повному розмірі після проведеного перерахунку, а доказів повідомлення позивача про здійснення виплати пенсії у зменшеному розмірі до суду не надано.
Таким чином, доводи про те, що позивач пропустив строк звернення з позовними вимогами про перерахунок пенсії суд вважає необґрунтованими.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6-9, 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті ОСОБА_1 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року та 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В частині інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківські області судовий збір у розмірі 700 (сімсот) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст. 293,295-297 КАС України.
Суддя Зоркіна Ю.В.