Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
23 січня 2023 р. № 520/5987/22
Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар'єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, з 10 січня 2012 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 25.06.1986 по 17.07.1986 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, нарахувати та виплатити не нараховані, невиплачені щомісячні суми пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 25.06.1986 по 17.07.1986 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він в період з 25.06.1986 по 17.07.1986 виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має право на пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з чим звертався до органів пенсійного фонду з відповідними заявами. Однак, відповідачами за наслідками розгляду заяв були прийняті рішення про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, чим на думку позивача, порушено його право на достатнє пенсійне забезпечення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.
Ухвалою суду від залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Від представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - Г.Баєвої, через канцелярію суду, надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що під час виникнення спірних відносин, відповідач діяв в межах чинного законодавства України.
Позивач у письмовій відповіді на відзив не погодився з доводами представника відповідача, вказуючи на їх безпідставність та не обґрунтованість, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідачі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області правом надати письмові відзиви на позов не скористались.
Згідно частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 25.06.1986 по 17.07.1986 приймав участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у складі військової частини НОМЕР_2 , виконував роботи в зоні підвищеної радіації, отримав сумарну дозу опромінення 25 рентген, що підтверджується копією військового квитка НОМЕР_3 від 16.04.1981, довідкою Богодухівського РТЦК та СП від 15.03.2022 №194, архівною довідкою Галузевого державного архіву МОУ від 23.05.2022 №01-50/221, довідкою Центрального архіву МОУ від 14.11.1995 №51/4317 та посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 року (категорія 2) серія НОМЕР_4 .
25.01.2022 позивач вперше звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії за віком зі скороченням пенсійного віку, як ліквідатора аварії наслідків на ЧАЕС разом з документами відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 31.01.2022 №203850001962 відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з не підтвердженням права на зниження пенсійного віку, оскільки в довідці від 14.11.1995 року №51/4317 не зазначено дні виїзду в зону відчуження, та назву населеного пункту де проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Також зазначено, що вік заявника 58 років, необхідний страховий стаж становить не менше 15 років, страховий стаж особи - 12 років 02 місяці 21 день. До страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 16.04.1981 по 13.04.1983, оскільки запис про звільнення містить виправлення, також період роботи в колгоспі ім.Горького з 09.04.1991 по 29.10.1993, оскільки відсутня інформація про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві.
17.03.2022 позивач вдруге звернувся до органів пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком зі скороченням пенсійного віку, як ліквідатора аварії наслідків на ЧАЕС разом з документами відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатами розгляду зазначеної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення від 29.03.2022 №203850001962, яким заявнику відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", посилаючись на відсутність права на зниження пенсійного віку, оскільки в довідці Центрального архіву Міністерства оборони України від 14.11.1995 року №51/4317 не зазначено зону (назву населеного пункту) де проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Крім того, визначено вік заявника 59 років, необхідний страховий стаж становить 15 років, страховий стаж особи - 17 років 01 місяць 14 днів.
11.07.2022 позивач втретє звернувся до органів пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком зі скороченням пенсійного віку, як ліквідатора аварії наслідків на ЧАЕС разом з документами відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18.07.2022 №203850001962 відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з порушенням вимог пп.7 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки, в довідці №51/4317 від 14.11.1995 не зазначено дні виїзду в зону відчуження та назву населеного пункту, де проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; згідно архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №01-50/221 від 23.05.2022 не можливо встановити які саме зони були дні виїзду, а зазначено місце дислокації військової частини - с.Оране. В переліку населених пунктів, віднесених до зони відчуження згідно додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106 с.Оране не знайдене.
Вважаючи зазначені рішення відповідачів щодо відмови призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Також судом встановлено, що станом на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивачу - ОСОБА_1 , виповнилося 59 років, загальний стаж, обрахований за рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 29.03.2022 становить - 17 року 1 місяць 14 днів, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, працював в зоні відчуження у 1986 році не менше 5 календарних днів.
Крім трудової книжки до Пенсійного фонду позивачем були надані:
- посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії (а.с.24);
- копією військового квитка НОМЕР_3 від 16.04.1981, згідно якого позивача направлено для проходження військових зборів у 1986 році (а.с.14-15);
- довідку Центрального архіву Міністерства оборони України від 14.11.1995 №51/4317, відповідно до якої ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ), виконував роботи в зоні підвищеної радіації з 26.06.1986 по 17.08.1986, отримав сумарну отримав сумарну дозу опромінення 25 рентген (а.с.11);
- архівну довідку Галузевого державного архіву МОУ від 23.05.2022 №01-50/221 за інформацією якої встановлено, що ОСОБА_1 прибув в складі військової частини НОМЕР_2 для участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 25.06.1986 (наказ від 25.06.1986 №59) вибув 17.07.1986 року (наказ від 17.07.1986 №81). Дні виїзду в зони підвищеної радіації: 30 червня (1 день), 01, 02, 06, 07, 08, 09, 10, 12, 13 липня. Отримав дозу опромінення 25 рентген. Місце дислокації військової частини за вказаний період: с.Оране (а.с.12);
- довідку Богодухівського РТЦК та СП від 15.03.2022 №194 про те, що ОСОБА_1 , 1963 року народження, з 25.06.1986 по 17.07.1986 року приймав участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у складі військової частини НОМЕР_2 .
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Положення ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Соціальна захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій гарантується Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991 (далі - Закон № 796-ХІІ) або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Згідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
За приписами частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, зменшення віку - 5 років.
Приписами статті 9 Закону №796-ХІІ встановлено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Згідно із частиною першою статті 55 Закону №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, а саме: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:
1) з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 10 років;
2) які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 8 років;
3) які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зниження пенсійного віку на 5 років.
З аналізу викладеного вбачається, що обов'язковою умовою для призначення пільгової пенсії відповідно до частини першої статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є факт роботи в зоні відчуження протягом певного часу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №280/1162/16-а.
Згідно із частинами першою, четвертою статті 15 Закону №796-ХІІ підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до частин першої, третьої статті 65 Закону №796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Абзацом дев'ятим підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
При цьому, з аналізу норм частини третьої статті 65 Закону №796-ХІІ вбачається, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи у зоні відчуження, евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в постанові від 21.11.2019 року у справі № 572/47/17, від 27.02.2018 року у справі №344/9789/17, від 28.03.2018 року у справі №333/2072/17, від 08.05.2018 року у справі №708/1022/17 та від 24.07.2018 року у справі № 524/2062/17.
Отже, для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ до заяви необхідно подати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідку про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідку військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідку архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Водночас, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми №122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.
При вирішенні спору суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену, зокрема, у постановах від 21.11.2006 №21-1048 та від 04.09.2015 №690/23/15, відповідно до якої єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вже зазначалось судом та підтверджується матеріалами справи, позивач віднесений до 2 категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії А, яке видається, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.
Таким чином, слід дійти висновку, що під час видачі позивачу вказаного посвідчення уповноваженим органом перевірялись обставини праці позивача у зоні відчуження у 1986 році. В протилежному випадку - у разі не підтвердження таких обставин, позивач не отримав би вказаного посвідчення.
Суд зауважує, що посвідчення позивача недійсним не визнавалось, його статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не оспорюється. Отже, у суду немає підстав ставити під сумнів законність отримання позивачем посвідчення ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії А, а відтак і - обставину його праці у зоні відчуження у 1986 році.
Посилання відповідача на те, що місце дислокації військової частини НОМЕР_2 не належить до зони відчуження, не може бути підставою для відмови ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в призначенні пенсії відповідно до Закону №796-XII. Такі обставини, з огляду на положення чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, повинні трактуватись на користь особи.
Отже, оскільки позивач в період з 25.06.1986 по 17.07.1986 брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при військовій частині НОМЕР_2 та перебував у зоні підвищеної радіації 10 днів, що підтверджується відповідними документами, наявними в матеріалах справи, то він має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 31.01.2022 №20380001962, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 29.03.2022 №20380001962, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18.07.2022 №20380001962 щодо відмови в призначення пенсії ОСОБА_1 зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, і задоволення позову в цій частині.
Стосовно позовної вимоги позивача про зобов'язання призначити пенсію, суд зазначає наступне.
У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Суд зазначає, що позивач, заявляючи дану позовну вимогу, фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо призначення пенсії.
Задоволення вказаної позовної вимоги фактично порушить закріплені законом виключні повноваження відповідача, тобто вчинити дії поза встановленою чинним законодавством процедурою.
Разом з тим, суд з метою захисту прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2022 про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та прийняти рішення з урахуванням висновків суду в цій справі.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають, так як позивач звільнений від його сплати на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул.Митрополита Андрея, буд.10, м.Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, буд.83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987386), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул.Смілянська, буд.23, м.Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул.Соборності, буд.66, м.Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 31.01.2022 №20380001962, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 29.03.2022 №20380001962, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18.07.2022 №20380001962 щодо відмови в призначення пенсії ОСОБА_1 зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2022 про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та прийняти рішення з урахуванням висновків суду в цій справі.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО