Рішення від 24.01.2023 по справі 520/6257/22

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

24 січня 2023 року № 520/6257/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Чернишевська, буд. 51, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 03195694), Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (ЄДРПОУ - 03196593. пр. Науки, б. 17а, м. Харків, 61166) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;

-зобов'язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на порушення його права на одержання щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у визначеному законом розмірі.

Ухвалою суду від 18.08.2022 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачам, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач, Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Ухвалою суду від 01.11.2022 залучено до участі у справі №520/6257/22 в якості другого відповідача - Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (ЄДРПОУ - 03196593. пр. Науки, б. 17а, м. Харків, 61166).

Відповідач, Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, у наданий судом термін відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суддя Кухар М.Д. з 24.10.2022 по 28.10.2022 та з 26.12.2022 по 08.01.2023 перебувала у щорічній відпустці.

Суд, дослідивши матеріали по суті справи доводи та докази на їх обґрунтування, встановив такі обставини.

Позивач має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення та перебуває на обліку як отримувач допомоги до 5 травня.

Позивачу, як особі яка є учасником бойових дій здійснювалась виплата до 5 травня у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

У 2022 році позивачу здійснена виплата щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 1491,0 грн.

Зазначені обставини зумовили позивача звернутись з даним позовом до суду.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі по тексту- Закон України №3551-XII).

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV (далі по тексту - Закон України №367-XIV) статтю 12 Закону України №3551-XII доповнено частиною 4 такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».

У подальшому, Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 №79-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статті 12 Закону України №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що це положення суперечить частині першій статті 8, частині п'ятій статті 17 Конституції України, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, а тому Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Кабінетом Міністрів України 07.05.2022 відповідно до частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України прийнято постанову №540, якою затверджено Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі по тексту - Постанова Кабінету Міністрів України №540).

Вказаною постановою передбачено, що учасникам бойових дій у 2022 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України №3551-ХІІ, проводиться у розмірі 1491 грн.

Тобто положення статті 12 Закону України №3551-XII та положення Постанови Кабінету Міністрів України №540 фактично регулюють одні і ті самі правовідносини.

Відтак, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом України №3551-ХІІ, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, та Постановою Кабінету Міністрів №540 - у частині встановлення розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Конституційним Судом України у Рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020 надано оцінку можливості правового регулювання спірних правовідносин положеннями Бюджетного кодексу України.

Таким чином, з 27.02.2020 ані приписи пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ані приписи статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у редакції пункту 20 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 №107-VI, об'єктивно не можуть запроваджувати взагалі будь-яких правил призначення та виплати допомоги до 5 травня для учасників бойових дій.

З 27.02.2020 позивач набув суб'єктивне право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

При цьому, суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, не можуть змінювати приписів закону України, і не позбавляють позивача такого суб'єктивного права.

Крім того, правовідносини з цього питання унормовані положеннями статті 12 Закону України №3551-ХІІ у редакції Закону України №367-ХІV, статті 13 Закону України №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України №367-ХІV, як спеціальної норми права.

Згідно пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Відповідно до пункту 22-1 розділу VI Бюджетного кодексу України у зв'язку з посиленням збройної агресії російської федерації проти України, визнанням самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей України та з метою забезпечення здійснення видатків на національну безпеку і оборону установлено, що у 2022 році Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Оскільки змін до спеціальної норми права законодавцем станом на 05.05.2022 не внесено, то з огляду на правові позиції рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 у справі №3-102/2021 (231/21, 415/21), відсутні підстави для надання пріоритету у застосуванні підзаконного акту права - Постанові Кабінету Міністрів України №540.

Водночас, згідно частини четвертої статті 171 Закону України №3551-ХІІ особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Оскільки станом на 05.05.2022 Постанови Кабінету Міністрів України №540 не існувало як речі матеріального світу - діючого нормативно-правового акту, то позивач набув легітимних сподівань та обґрунтованих очікувань на одержання спірної допомоги у розмірі, прямо передбаченому спеціальним законом.

Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що для визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році слід застосовувати виключно положення Закону України №3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Відтак, суд, з урахуванням принципу юридичної сили нормативно-правових актів та правил їх правозастосування, не встановив жодних правових підстав для висновку про те, що при регулюванні спірних правовідносин, які виникли у даній справі щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, перевагу мають приписи Постанови Кабінету Міністрів України №540.

Відповідач помилково здійснив нарахування та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року, керуючись, нормами Постанови Кабінету Міністрів України №540.

Відповідно до статті 12 Закону України №3551-XII вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком слід визначати із урахуванням положень частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IХ установлено, що станом на 1 січня мінімальна пенсія за віком складає 1934,00 грн.

Суд встановив, що у 2022 році позивачу відповідачем виплачена спірна допомога у розмірі 1491,00 грн.

Відтак, сума недоотриманої позивачем щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік становить 8179,00 грн.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що виплачуючи позивачу оспорювану допомогу за 2022 рік у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України №540, відповідач допустив порушення статті 12 Закону України №3551-XII у редакції Закону України №367-XIV, яка передбачала виплату учасникам бойових дій допомоги до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, а тому така бездіяльність є протиправною.

Відповідно до частини першої статті 171 Закону України №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України № 3551-XII в частині організації виплати їм разової грошової допомоги.

Підпунктом 41 пункту 4 зазначеного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги особам, на яких поширюється дія Закону України №3551-XII.

Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам, на яких поширюється дія Закону України №3551-XII.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради щодо непризначення та ненарахування ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком; зобов'язання Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради призначити та нарахувати ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум; визнання протиправною бездіяльності Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком; зобов'язання Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум.

За змістом ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Щодо судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий не належить стягувати із сторін.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 134, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради щодо непризначення та ненарахування ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (ЄДРПОУ - 03196593. пр. Науки, б. 17а, м. Харків, 61166) призначити та нарахувати ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов'язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 03195694, 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 51) виплатити ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 січня 2023 року.

Суддя Кухар М.Д.

Попередній документ
108562341
Наступний документ
108562343
Інформація про рішення:
№ рішення: 108562342
№ справи: 520/6257/22
Дата рішення: 24.01.2023
Дата публікації: 26.01.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (10.08.2022)
Дата надходження: 10.08.2022
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії