24 січня 2023 року № 320/1058/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації
про зобов'язання вчинити певні дії,
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у наданні спеціального статусу відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови КМУ №674 від 02.12.1992, як особі, що приймала безпосереднью участь у випробуваннях ядерної зброї;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації надати ОСОБА_1 спеціальний статус відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови КМУ №674 від 02.12.1992, як особі, що приймала безпосереднью участь у випробуваннях ядерної зброї.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має докази, що підтверджують його участь у спеціальних роботах відбору зразків радіоактивних продуктів вибухів, що дає йому підстави для отримання спеціального статусу як особі, яка приймала безпосередню участь у випробуваннях ядерної зброї.
Відповідач своїм правом на надсилання відзиву не скористався.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 01.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання спеціального статусу відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови КМУ №674 від 02.12.1992, як особі, що приймала безпосереднью участь у випробуваннях ядерної зброї, при цьому додавши довідку з Федеральної державної Казенної установи «Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації» від 13.09.2016 №2/263421 та виписку з послужного списку полковника у відставці ОСОБА_1 .
Однак, на засіданні комісії Київської державної обласної адміністрації з вивчення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим категоріям громадян, позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутніми документами, передбачені постановою КМУ №674 від 02.12.1992.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII).
Відповідно до статті 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Згідно з ст. 14 Закону №796-ХІІ громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Умови віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, а також громадян, які постраждали від радіаційного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і поховання радіоактивних речовин, що сталися не з вини потерпілих, до 1, 2 або 3 категорій, встановлених статтею 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлені Порядком віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1992 року №674 «Про порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пунктом 2 Порядку №674 передбачено, що громадяни із числа тих, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, відносяться: до категорії 3 - особи, які складали ядерні заряди і здійснювали на них регламентні роботи для проведення відповідних випробувань і військових навчань, брали участь у підземних випробуваннях ядерної зброї, а також ті, які переопромінились при охороні ядерних полігонів під час випробувань (якщо їх не віднесено до категорії 1).
Згідно з пунктом 4 Порядку №674 особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, видаються посвідчення учасника ліквідації ядерних аварій відповідної категорії на підставі таких документів:
1) довідки, що підтверджує безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, виданої відповідною військовою частиною або архівною установою, до якої було передано первинні підтвердні документи на зберігання;
2) військового квитка (за необхідності);
3) завіреного в установленому порядку витягу з особової справи військовослужбовця (за необхідності).
Інвалідам і хворим на променеву хворобу із числа таких осіб посвідчення видаються на підставі довідки, зазначеної в підпункті 1 цього пункту, висновку міжвідомчої експертної ради про причинний зв'язок інвалідності чи захворювання з ядерною аварією, ядерними випробуваннями або військовими навчаннями із застосуванням ядерної зброї, складанням ядерних зарядів та проведенням на них регламентних робіт і довідки медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 6 Порядку №674 визначено, що видача посвідчень указаним у цьому Порядку особам провадиться Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій за місцем проживання.
Спірні питання встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт розглядаються комісіями при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях на підставі довідок та інших документів, що засвідчують факт участі у ліквідації ядерних аварій, ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт і письмових підтверджень осіб, які брали участь у ліквідації тих самих ядерних аварій, у тих самих випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт (за необхідності) (пункт 7 Порядку № 674).
VI. Оцінка суду
Аналізу вимог Порядку №674 дає підстави для висновку, що посвідчення учасника ліквідації ядерних аварій видається не тільки особам, які приймали участь у ядерних випробуваннях, а й особам, які складали ядерні заряди і здійснювали на них регламентні роботи для проведення відповідних випробувань і військових навчань та особам, які переопромінились при охороні ядерних полігонів під час випробувань (якщо їх не віднесено до категорії 1).
Пунктом 4 Порядку №674 встановлено вичерпний перелік умов, за наявності яких особі може бути видано посвідчення учасника ліквідації ядерних аварій, а саме, особа повинна мати довідку, що підтверджує участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, виданої відповідною військовою частиною або архівною установою, до якої було передано первинні підтвердні документи на зберігання.
Зазначений висновок, узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 9 грудня 2019 року у справі №826/12410/16.
З архівної довідки Федеральної державної Казенної установи «Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації» від 13.09.2016 №2/263421 слідує, що позивач в складі випробувальної бригади І управління і військової частини НОМЕР_1 проводив відбір проб радіоактивних продуктів взривів при проведенні спеціальних робіт.
Також, позивач разом з особовим складом військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 і військової частини НОМЕР_3 працював на авіатехніці при радіоактивності на робочому місці 10(-7):10(-4) Кюрі, проводив дозиметричні вимірювання при отриманній дозі випромінювання 0,03 рентгену і фактично відпрацьованому часу в 6 робочих днів.
На переконання суду, вказаною довідкою підтверджується участь позивача у спеціальних роботах відбору зразків радіоактивних продуктів вибухів, що дає йому підстави для отримання спеціального статусу як особі, яка приймала безпосередню участь у випробуваннях ядерної зброї.
Отже, суд дішов висновку щодо протиправної бездіяльності департаменту соціального захисту населення Київської ОДА щодо відмови ОСОБА_1 у наданні спеціального статусу, як особі, що приймала безпосереднью участь у випробуваннях ядерної зброї.
Щодо встановлення спеціального статусу позивачу, суд зазначає таке.
Згідно із ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Проаналізувавши норми ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.
Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
У цій справі, суд вважає, що позивачем виконано всі умови та надано всі документи для встановлення статусу особі, яка приймала участь у розробці ядерної зброї, як встановлено матеріалами справи, у задоволенні цього питання позивачубуло відмовлено.
А тому, суд вважає за необхідне зобов'язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації надати ОСОБА_1 спеціальний статус відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови КМУ №674 від 02.12.1992, як особі, що приймала безпосереднью участь у випробуваннях ядерної зброї.
VII. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VIII. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору. Таким чином, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у наданні спеціального статусу відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови КМУ №674 від 02.12.1992, як особі, що приймала безпосереднью участь у випробуваннях ядерної зброї.
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 03193459, місцезнаходження: 01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) спеціальний статус відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови КМУ №674 від 02.12.1992, як особі, що приймала безпосереднью участь у випробуваннях ядерної зброї.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 24.01.2023