ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без розгляду
"23" січня 2023 р. справа № 300/4638/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Окуневич Михайло Валентинович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_2 (далі - представник позивача), в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
В адміністративному позові позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача щодо неврахування до спеціального (педагогічного) стажу період роботи позивача за сумісництвом з 15.02.1986 по 31.12.1987 та нарахування і виплати грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, відповідно до пункту 7-1 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати відповідача зарахувати до спеціального (педагогічного) стажу період роботи позивача за сумісництвом з 15.02.1986 по 31.12.1987 та нарахувати і виплатити грошову допомогу в розмірі 10 пенсій, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Івано-Франківського окружного суду від 18.11.2022 залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою Івано-Франківського окружного суду від 02.12.2022 продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Івано-Франківського окружного суду від 16.12.2022 відкрито провадження та визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України.
Після відкриття провадження в адміністративній справі, в ході судового розгляду, судом виявлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, з огляду на таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції) наголошує, що застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти росії”).
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Крім цього, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.
Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач повинен був дізнатись про порушене право, ознайомившись з рішенням Калуського об'єднаного управління ПФУ 092850009100 від 12.03.2021. Адже в подальшому, після отримання вищезазначеного рішення, позивачем було вжито дій задля отримання довідок за №111 від 07.09.2021 та за №114 від 01.10.2021 ДВНЗ "Калуський політехнічний коледж", в яких визначено, що позивач із 16.12.1985 по час видачі довідки працює у ДВНЗ "Калуський політехнічний коледж".
Окрім того, як вбачається із доданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до відзиву документів, які надійшли на адресу суду 02.01.2023 та 23.01.2023, адвокат Окуневич М.В. 11.10.2021 звертався до відповідача із заявою, в якій зазначав, що посада викладача за сумісництвом підлягає зарахуванню до спеціального стажу та просив нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій станом на день призначення. До такої заяви представником позивача було додано копію договору від 17.09.2021 №83/21 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Відповідач на таку заяву 05.11.2021 надав відповідь, що період роботи за сумісництвом з 31.01.1986 по 31.12.1987 не підлягає зарахуванню до спеціального стажу, який дає право на призначення грошової допомоги та вказав, що таку допомогу не призначено через відсутність страхового стажу роботи 35 років на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Така відповідь, згідно реєстру відправлених листів №1555-Г від 05.11.2021 за вихідним номером 8823-8372/К-02/8-0900/21 була надіслана ОСОБА_2 .
Відтак, позивач повинен був дізнатись про порушене право щодо незарахування до спеціального стажу періоду роботи з 31.01.1986 по 31.12.1987 та щодо невипалти грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, ознайомившись з рішенням Калуського об'єднаного управління ПФУ 092850009100 від 12.03.2021. Позивач спростовував факт обізнаності свого прушеного права на момент призначення пенсії, проте зважаючи на укладений договір із адвокатом Окуневичем М.В. від 17.09.2021 №83/21 про надання правничої допомоги та вищезазначену заяву від 11.10.2021, адресовану відповідачу, позивач дізнався про порушення свого права у 2021 році, за захистом якого представник позивача звернувся лише 14.11.2022, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Аналіз зазначеної норми КАС України вказує на те, що необхідною умовою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи після закінчення встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду є долучення позивачем до позову заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд безальтернативно залишає позовну заяву без розгляду. При цьому, слід врахувати, що залишення позовної заяви без розгляду є не правом, а обов'язком суду.
Одночасно необхідно прийняти до уваги те, що строк звернення до суду може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала, виключно за наявності поважних причин його пропуску.
Отже, наслідком пропущення процесуальних строків є залишення позовної заяви без розгляду. Виключенням з цього правила є факт визнання судом причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Як слідує з системного аналізу вищезазначених процесуальних норм, у відповідності до приписів частини 2 статті 19 Конституції України суд не вправі поновити строк звернення до суду за відсутності поважних причин пропуску такого строку.
Підсумовуючи, суд зазначає, що у позовній заяві позивач не навів жодних об'єктивних і непереборних обставин, що перешкоджали вчасно реалізувати своє право на звернення до суду, окрім того представником позивача до позовної заяви було додано лист відповідача від 20.09.2022 за № 3732-3567/К-02/8-090022 та зазначено, що саме після цієї відмови позивач дізнався про порушення своїх прав і саме з 22.09.2022 розпочався шестимісячний строк звернення до суду. Крім того, представниом позивача 28.11.2022 було подано до суду заяву, в якій він просив визнати початок перебігу процесуального строку для звернення до адмністративного суду 22.09.2022, оскільки, за його твердженням, яке не знайшло свого підтвердження, саме з цієї дати позивач дізнався про порушення своїх прав, однак, про факт звернення до відповідача 11.10.2021 та отриману відповідь 05.11.2021 представник позивача не зазначив, чим ввів суд в оману щодо фактичних обставин справи.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що про порушення свого права позивач дізнався 11.10.2021 та не обгрунтував з цього моменту поважності пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, на переконання суду, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
На підставі наведеного, керуючись статтями 240, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Гомельчук С.В.