23 січня 2023 року (09:00)Справа № 280/6636/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
22.11.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України «Про результати проведення службового розслідування за фактом неякісної організації служби на блокпосту №14» від 14.09.2022 № 936;
визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України «Про результати проведеної атестації» від 19.09.2022 №959;
визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України «Про виплату щомісячної премії військовослужбовцям частини за вересень 2022 року» від 03.10.2022 № 259 в частині невиплати премії та додаткової грошової допомоги заступнику командира роти по роботі з особовим складом стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 ;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок щомісячної премії за вересень 2022 року та додаткової грошової допомоги за вересень 2022 року заступнику командира роти по роботі з особовим складом стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 та виплатити її в повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на початку жовтня 2022 року позивачу не було виплачено грошове забезпечення в повному обсязі, зокрема щомісячну премію за вересень 2022 року та додаткову грошову допомогу за вересень 2022 року. У відділі кадрів відповідача позивачу надано інформацію, що кошти не було виплачено згідно наказу №259 від 03.10.2022 про існування якого позивачу стало відомо після особистого звернення до відділу кадрів відповідача. У той самий період позивачу стало відомо про проведення відносно позивача службового розслідування та видання наказу №936 від 14.09.2022, проведення атестації з наданням висновку та видання наказу №959 від 19.09.2022. Зазначає, що 14.10.2022 представником позивача складено та направлено на адресу відповідача адвокатський запит від 14.10.2022 про отримання достовірних відомостей та копій відповідних документів щодо проведених службових розслідувань, атестації та видання наказів за їх результатами, а також наказу про невиплату щомісячної премії та додаткової грошової допомоги за вересень 2022 року. Відповіді на адвокатський запит разом із запитуваними документам відповідачем не надано. Зауважує, що постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 27.09.2022 у справі №314/2363/22 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Тобто, в судовому порядку було встановлено та доведено відсутність факту самовільного залишення військового об'єкту під час дії воєнного стану та не встановленого жодного факту порушення позивачем Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України. Таким чином, прийняття відповідачем наказу №936 від 14.09.2022, яким за невстановлені та нічим не підтверджені нібито порушення позивачем вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України на позивача накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана» є безпідставним та незаконним. Більше того, відповідач на день видання наказу від 03.10.2022 №259, мав достовірну інформацію про закриття провадження у справі за результатами розгляду Протоколу 1, а тому були відсутні підстави для позбавлення виплат (щомісячної премії та додаткової грошової допомоги в повному обсязі за вересень 2022 року). Окрім того, що в провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області знаходиться находяться матеріали справи про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 172-20 КУпАП (справа №314/2407/22), за протоколом про військове адміністративне правопорушення серії НГУ №017062, складеним 20.09.2022. Однак, факт складання зазначеного протоколу (без доведення вини позивача у суді) не може слугувати підставою для застосування до позивача фінансових санкцій (у вигляді позбавлення премії та грошової нагороди), адже вина у інкримінованому позивачу правопорушенні як на дату видання наказу №259 від 03.10.2022 та і на дату складання позову не доведена, відповідно і наказ в цій частині є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Щодо незаконності наказу № 959 від 19.09.2022 позивач зазначає, що він прийнятий на підставі недостовірних фактах та недоведених обставинах, з порушенням встановленого порядку проведення атестації та ознайомлення з її результатами, чим було порушено право позивача на отримання відомостей щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності з можливістю оскарження у встановлені порядок та спосіб, а також порушено вимоги Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Положення про атестаційні комісії в Національній гвардії України, затвердженого наказом Командувача Національної гвардії України від 15 травня 2018 року №20. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду від 28.11.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
27.12.2022 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 48972), в якому зазначає, що під час проведення службових розслідувань позивач надавав письмові пояснення, а відтак про хід проведення службових розслідувань йому було достеменно відомо. В подальшому, лейтенант ОСОБА_1 не звертався з письмовим рапортом щодо ознайомлення з висновком службового розслідування. По підсумкам службового розслідування були складенні адміністративні протоколи: серія НГУ №017022 від 15.09.2022 про військове адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП; серія НГУ № 017622 від 20.09.2022 про військове адміністративне правопорушення передбачене ч. З ст. 172-20 КУпАП. Так, за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за Дисциплінарним статутом ЗСУ. Таким чином, складання адміністративних протоколів та притягнення лейтенанта ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не позбавляло права командира притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Видавши накази по військовій частині від 14.09.2022 № 936, від 19.09.2022 № 959, командир військової частини НОМЕР_1 діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог Статутів ЗСУ. Окрім того, враховуючи, що позивач у вересні 2022 року допустив два адміністративних правопорушення, видавши наказ по військовій частині від 03.10.2022 № 259, командир військової частини НОМЕР_1 діяв в межах своїх повноважень та виконував наказ командувача Національної гвардії України. Беручи до уваги вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 08.04.2022 перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 НГУ, про що свідчить відповідна довідка №955 від 09.04.2022.
На підставі Плану відмобілізування та приведення 23 оброгп (військової частини НОМЕР_1 ) Національної гвардії України у вищі ступені бойової готовності -стрілецька рота для охорони військових об'єктів військової частини НОМЕР_2 формувалась частиною формувачем 3033. По закінченню формування стрілецька рота повинна була перейти у підпорядкування військової частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ), але у зв'язку з тимчасово окупованим містом розташування пункту постійної дислокації вищевказаної військової частини м. Енергодар - перепідпорядкування не відбулось. Наразі стрілецька рота військової частини НОМЕР_2 виконує бойові завдання щодо охорони та оборони об'єктів стратегічної цінності в межах повноважень військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, стоїть на повному її забезпеченні та знаходиться в її підпорядкуванні. Особовий склад стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 повністю підпорядковується командиру військової частини НОМЕР_1 та виконує його накази та розпорядження.
На підставі рапорту начальника відділення обліку особового складу підполковника ОСОБА_2 , виданий наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2022 № 750 «Про призначення службового розслідування за фактами неякісної організації служби на блокпосту № 14».
На підставі зазначеного наказу проведено службове розслідування (облік. 2513 від 05.09.2022) та 05.09.2022 затверджено Висновок службового розслідування за фактом неякісної організації служби на блокпосту АДРЕСА_2 , яким вину лейтенанта ОСОБА_1 щодо порушення вимог статей 11, 12, 14, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за самовільне залишення військової частини або місця служби під час воєнного стану доведено.
14.09.2022 командиром ВЧ НОМЕР_1 НГУ видано наказ №936 «Про результати проведення службового розслідування за фактом неякісної організації служби на блокпосту № 14», яким за порушення вимог статей 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України під час дії воєнного стану заступнику командира стрілецької роти по роботі з особливим складом лейтенанту ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «сувору догану».
Про зазначену обставину позивачу доведено командиром стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 капітаном ОСОБА_3 .
На підставі рапорту заступника командира військової частини з тилу - начальника тилу полковника ОСОБА_4 , виданий наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 20.08.2022 №808 «Про призначення службового розслідування за фактами неякісної організації служби на блокпосту №14 та знаходження на території військового об'єкту в стані алкогольного сп'яніння військовослужбовців стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 ».
На підставі даного наказу проведено службове розслідування (облік. 2634 від 14.09.2022) та 14.09.2022 затверджено Висновок службового розслідування за фактами неякісної організації служби на блокпосту АДРЕСА_2 та знаходження на території військового об'єкту в стані алкогольного сп'яніння військовослужбовців стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , яким доведено вину лейтенанта ОСОБА_1 щодо неякісної організації несення служби на блокпосту АДРЕСА_2 та допущення перебування на території військового об'єкту особового складу в особливий період в умовах дії воєнного стану в стані алкогольного сп'яніння, порушення вимог Статутів Збройних Сил України.
19.09.2022 командиром ВЧ НОМЕР_1 видано наказ №959 «Про результати проведення службового розслідування за фактами неякісної організації служби на блокпосту АДРЕСА_2 та знаходження на території військового об'єкту в стані алкогольного сп'яніння військовослужбовців стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 », яким за порушення вимог статей 11, 12, 14, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за неякісне перебування на території військового об'єкту особового складу під час виконання обов'язків військової служби в особливий період в умовах дії воєнного стану заступнику командира стрілецької роти по роботі з особливим складом лейтенанту ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - «попередження про неповну службову відповідність».
Про зазначену обставину позивачу доведено командиром стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 капітаном ОСОБА_3 .
На підставі рапорту начальника служби мобілізаційної роботи підполковника ОСОБА_5 , командиром військової частини НОМЕР_1 виданий наказ від 20.09.2022 №965 «Про призначення службового розслідування за фактами неякісної організації служби на блокпосту АДРЕСА_2 та знаходження на території військового об'єкту в стані алкогольного сп'яніння військовослужбовця стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 ».
На підставі зазначеного наказу проведено службове розслідування (облік. 2768 від 22.09.2022) та 23.09.2022 затверджено Висновок службового розслідування за фактами неякісної організації служби на блокпосту АДРЕСА_2 та знаходження на території військового об'єкту в стані алкогольного сп'яніння військовослужбовця стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 , яким доведено вину лейтенанта ОСОБА_1 щодо перебування на військовому об'єкті в стані алкогольного сп'яніння та порушення вимог Статутів Збройних Сил України.
29.09.2022 командиром ВЧ НОМЕР_1 видано наказ №1022 «Про результати проведення службового розслідування за фактами неякісної організації служби на блокпосту АДРЕСА_2 та знаходження на території військового об'єкту в стані алкогольного сп'яніння військовослужбовця стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 », яким за порушення вимог статей 11, 13, 16, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за знаходження на території військового об'єкту в стані алкогольного сп'яніння військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 та враховуючи накладене на нього стягнення відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 19.09.2022 №959 попередження про неповну службову відповідність - обмежились останнім.
Окрім того, за результатами проведених службових розслідувань відносно ОСОБА_1 складені адміністративні протоколи, а саме:
серія НГУ №017022 від 15.09.2022 про військове адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, за фактом нез'явлення вчасно без поважних причин на бойову службу зі звільнення до військового об'єкту в умовах особливого періоду під час дії воєнного стану;
серія НГУ № 017622 від 20.09.2022 про військове адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за фактом перебування на території військового об'єкту у стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду під час дії воєнного стану.
Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 27.09.2022 у справі № 314/2362/22 провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Також, постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 14.12.2022 у справі № 314/2407/22, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
У постанові Вільнянського районного суду Запорізької області від 14.12.2022 у справі № 314/2407/22 зазначено, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засідання доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії НГУ № 017622 від 20.09.2022, актом № 196 від 19.09.2022 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками: сильний запах алкоголю з рота, порушена координація, хитка хода, за допомогою Алкофор-307, результат огляду - позитивний, 0,93% від 19.09.2022 о 23:13год. Актом про відмову від надання пояснень (матеріалів) або виконання вимог, складеним 19.09.2022 на БП №14 на перехресті Вербове-Петро-Михайлівка, засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від ознайомлення з результатами огляду на стан сп'яніння апаратом Алкофор-307 під особистий підпис. Цей факт підтверджений також поясненнями свідків, наданими у судовому засіданні.
03.10.2022 командиром ВЧ НОМЕР_1 НГУ видано наказ №259, в якому наказано не виплачувати додаткову винагороду в розмірі 30000 грн. згідно наказу командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89 «Про окремі виплати військовослужбовцям Національної гвардії України» (за вересень місяць 2022 року), вважати наступних військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , щодо яких складено матеріали про військові адміністративні правопорушення на військовослужбовців та внесено відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальні та адміністративні правопорушення, а саме: заступника командира роти по роботі з особовим складом стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 (Г-068616), який 07.08.2022 не прибув вчасно зі звільнення до тимчасового розташування військової частини без поважних причин та 15.09.2022, за результатами службового розслідування, командиром стрілецької роти (військової частини НОМЕР_2 ) складено протокол НГУ №017022 про військове адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП; який 19.09.2022 перебував на території військової частини під час виконання обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння та 20.09.2022 командиром стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 складено протокол НГУ №017622 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Не погоджуючись із правомірністю наказів від 14.09.2022 № 936, від 19.09.2022 №959 та від 03.10.2022 №259 позивач звернувся до суду із вимогами про їх скасування зобов'язання відповідача виплатити позивачу щомісячну премію та додаткову грошову винагороду за вересень 2022 року.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Згідно із ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Частиною 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Частинами другою-четвертою статті 2 Закону України № 2232-ХІІ передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України №2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ).
Так, за приписами ст.ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Відповідно до ст. 3 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (частина третя статті 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Наведені норми Дисциплінарного статуту ЗСУ дають підстави дійти висновку, що суть дисциплінарного правопорушення полягає у невиконанні чи неналежному виконанні військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушенні військової дисципліни чи громадського порядку.
Відповідно до вимог статей 83-85 Дисциплінарного статуту ЗСУ, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Наказом МВС України від 21.04.2020 № 347 «Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у Національній гвардії України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 травня 2020 р. за №473/34756 визначено порядок проведення службових розслідувань в Національній гвардії України.
Так, пунктом 3 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній гвардії України від 21.04.2020 № 347 встановлено, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:
отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування;
брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, подавати документи та інші матеріали, які мають значення для проведення службового розслідування;
висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які проводять службове розслідування;
відмовлятися давати будь-які показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
звертатися з письмовим рапортом щодо ознайомлення з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;
оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, визначені законодавством.
Небажання військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
Так, судом встановлено, що під час проведення службових розслідувань, ОСОБА_1 надавав письмові пояснення, які знаходяться в матеріалах службових розслідувань, які містяться в матеріалах справи. Тобто, про хід проведення службових розслідувань позивачу було достеменно відомо.
Окрім того, позивач не був позбавлений права, визначеного пунктом 3 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній гвардії України від 21.04.2020 №347 на звернення з письмовим рапортом щодо ознайомлення з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення.
Доказів того, що ОСОБА_1 звертався з письмовим рапортом щодо ознайомлення з висновками службових розслідувань матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Відповідно до наказу командувача Національної гвардії України від 04.09.2014 №258 «Про затвердження Інструкції з обладнання блокпоста та організації служби особовим складом Національної гвардії України»:
Старший блокпоста зобов'язаний:
організувати несення служби на блокпосту (порядок бойового чергування, черговість і порядок відпочинку) організувати систему зв'язку на блокпосту; забезпечувати організацію охорони та оборони блокпоста;
здійснювати виконання заходів всебічного забезпечення (організовується відповідними посадовими особами військової частини);
організувати взаємодію із сусідніми підрозділами, іншими структурами (медичними закладами, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Державною прикордонною службою України тощо) та органами місцевого самоврядування.
Особовий склад блокпоста зобов'язаний;
перебувати в постійній бойовій готовності, дотримуватися встановленого порядку бойового чергування, черговості і порядку відпочинку, заходів маскування;
здійснювати огляд автомобілів, перевірку документів і особистих речей людей, вилучати заборонені речі і речовини, зброю, вибухівку, затримувати порушників та передавати їх працівникам МВС та СБУ;
бути ввічливими і коректними по відношенню до громадян три здійсненні огляду автомобілів, перевірки документів та особистих речей;
постійно тримати засоби зв'язку в робочому стані, вести перемови за допомогою таблиць сигналів прихованого управління військами; дотримуватись заходів особистої безпеки.
Старший військового об'єкту лейтенант ОСОБА_1 , не в повному обсязі виконав свої обов'язки згідно вимог керівних документів.
Згідно з вимогами статті 91 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень або поєднувати одне стягнення з іншим, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних осіб.
Згідно з приписами статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на військовослужбовців можуть бути накладені такі стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України).
Відповідно до ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок (ст.13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ст.128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, солдат зобов'язаний: підтримувати на високому рівні особисту бойову готовність, досконало володіти закріпленою за ним зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою; знати тактику дій відділення в різних видах бою та вміло діяти в бою; знати та неухильно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права; сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням; постійно вдосконалювати свої знання за фахом, уміння та навички; знати посади, військові звання і прізвища своїх безпосередніх та прямих начальників (до командира бригади включно); додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни; бути хоробрим та ініціативним, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; виконувати правила носіння військового одягу і взуття, своєчасно та акуратно їх лагодити, щоденно чистити і зберігати у визначених місцях; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержуватися правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання; повсякденно загартовувати себе, систематично вдосконалювати свою фізичну підготовку; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів; ретельно готуватися особисто, готувати зброю, техніку та інше майно до занять (стрільб, навчань), виконання завдань за призначенням, постійно стежити за їх наявністю і станом, своєчасно чистити зброю і шанцевий інструмент, проводити технічне обслуговування озброєння та техніки; неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках, додержуватися правил пожежної безпеки; виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття; під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.
Відповідно до ст.241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
За правилами статті 49 цього Статуту військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
З аналізу наведених норм законодавства слідує, що в основі поведінки військовослужбовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Правила поведінки та обов'язки, покладені на військовослужбовців, зокрема, стосовно неухильного дотримання вимог Конституції України та Законів, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, поширюються на військовослужбовця не лише під час несення ним служби, а й у вільний від несення служби час.
З матеріалів справи слідує, що згідно з оскаржуваним наказом №936 від 14.09.2022 підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності були обставини порушення ним вимог статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, статей 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Згідно з згідно з оскаржуваним наказом №959 від 19.09.2022 підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності були обставини порушення ним вимог статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, статей 11, 13, 16, 128, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
При цьому, позивач в позовній заяві щодо незаконності вищезазначених наказів посилається на те, що оскаржувані накази прийняті на підставі недостовірних фактів та недоведених обставинах.
Враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 03.02.2021 у справі №817/1071/16.
Судом встановлено, що підставою для проведення службового розслідування, за результатами якого винесено наказ №936 від 14.09.2022 був виявлений факт самовільного залишення місця служби під час воєнного стану. Факт відсутності старшого блокпоста лейтенанта ОСОБА_1 підтверджується письмовими поясненнями старшого лейтенанта ОСОБА_6 , сержанта ОСОБА_7 , солдатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , наявними в матеріалах службового розслідування.
Даний факт також підтверджено і поясненнями самого позивача 15.08.2022, який в свою чергу пояснив, що запізнився у зв'язку з форс мажорними обставинами та оголошенням повітряної тривого у м. Запоріжжі.
За встановленими під час проведення службового розслідування обставинами заступника командира стрілецької роти по роботі з особливим складом лейтенанта ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді «суворої догани» за порушення вимог статей 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України під час дії воєнного стану.
Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини, суд не вбачає протиправної поведінки в діях відповідача стосовно встановлення у діях позивача складу дисциплінарного проступку та у прийнятті наказу від 14.09.2022 №936 «Про результати проведення службового розслідування за фактом неякісної організації служби на блокпосту № 14».
Суд враховує, що військовослужбовець повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в будь-який інший час, що передбачено вимогами Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно Збройних Сил України та спричинити суспільний резонанс.
Крім того, суд звертає увагу на те, що обставини закриття Вільнянським районним судом Запорізької області провадження у справі №314/2362/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП через відсутність складу адміністративного правопорушення не можуть спростовувати факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку та відсутність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, які встановлені під час службового розслідування.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 817/1071/16, від 04 березня 2021 року у справі № 200/12138/19-а та в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі №802/2306/16-а, у справі №825/2003/13-а та від 21 березня 2018 року у справі №822/838/17.
При цьому, суд враховує, що постановою Вільнянського районного суду Запорізької області закрито провадження у справі №314/2362/22 через відсутність складу адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, тобто за самовільне залишення військової частини або місця служби, тоді як за результатами службового розслідування позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог ст. ст. 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як «сувора догана». Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.
Підставою для проведення службового розслідування, за результатами якого винесено наказ №959 від 19.09.2022 був виявлений факт перебування ОСОБА_1 на території військового об'єкту в стані алкогольного сп'яніння.
Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння підтверджується актом № 196 від 19.09.2022 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками: сильний запах алкоголю з рота, порушена координація, хитка хода, за допомогою Алкофор-307, результат огляду - позитивний, 0,93% від 19.09.2022 о 23:13год.
Окрім того, Актом про відмову від надання пояснень (матеріалів) або виконання вимог, складеним 19.09.2022 на БП №14 на перехресті Вербове-Петро-Михайлівка, засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від ознайомлення з результатами огляду на стан сп'яніння апаратом Алкофор-307 під особистий підпис.
За встановленими під час проведення службового розслідування обставинами заступника командира стрілецької роти по роботі з особливим складом лейтенанта ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді «попередження про неповну службову відповідність» за порушення за порушення військової дисципліни, зокрема статей 11, 13, 16, 128, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України під час дії воєнного стану.
Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини, суд не вбачає протиправної поведінки в діях відповідача стосовно наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку та у прийнятті наказу від 19.09.2022 №959 «Про результати проведення службового розслідування за фактами неякісної організації служби на блокпосту №14 та знаходження на території військового об'єкту в стані алкогольного сп'яніння військовослужбовців стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 ».
Суд наголошує, що військовослужбовець повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в будь-який інший час, що передбачено вимогами Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно Збройних Сил України та спричинити суспільний резонанс.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як «попередження про неповну службову відповідність». Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.
Досліджуючи питання відповідності дій відповідача щодо позбавлення позивача премії та додаткової винагороди за вересень 2022 року критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Згідно з пунктами 1, 3 Розділу XVI Порядку №260, командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків. Військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках: за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Відповідно до пункту 5 Розділу XVI Порядку №260, військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках, між іншого:
за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення;
у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром.
Оскільки, у вересні 2022 року встановлено факт перебування ОСОБА_1 на території військового об'єкту час під час дії особливого періоду в умовах воєнного стану в стані алкогольного сп'яніння та на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «попередження про неповну службову відповідність», відповідачем правомірно позбавлено позивача премії за вересень 2022 року.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 2-1 зазначеної постанови установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
За приписами пункту 5 розділу XVI Порядку №260, військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так, 25.03.2022 Міністром оборони України було прийнято рішення про врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, яке того ж дня Телеграмою №НР248/1298 доведено до відома, в тому числі, командирів (начальників) військових частин, установ.
Пунктом 10 вказаного рішення встановлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн. або 30 000,00 грн. не включаються, зокрема, ті військовослужбовці, які перебували у стані алкогольного сп'яніння - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Окрім того, 23.06.2022 Міністром оборони України прийнято Окреме доручення № 912/з/29 про врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, підпунктом 9.8 пункту 9 якого передбачено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн. або 30 000,00 грн. не включати військовослужбовців, які вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення, оголошеного наказом командира (начальника).
Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно позбавив позивача права на отримання премії та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за вересень 2022 року.
За таких обставин, з огляду на наявність у позивача дисциплінарного стягнення за зловживання алкогольних напоїв під час виконання обов'язків військової служби, порушення військової дисципліни та обов'язку відповідача при нарахуванні військовослужбовцю грошової винагороди застосовувати під час дії воєнного стану рішення Міністра оборони України, суд приходить до висновку, що у відповідача були правові підстави для позбавлення позивача виплати премії та додаткової винагороди за вересень 2022 року, а відтак позовні вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем вчинено дії у відповідності до критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 23.01.2023.
Суддя Ю.В. Калашник