"23" січня 2023 р. Справа № 363/406/23
23 січня 2023 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Гончаров Віталій Миколайович (03164, м. Київ, вул. Підлісна, 1 оф. 11) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» (03026, м. Київ, Столичне шосе, 101-В) про захист прав споживачів, -
Адвокат Гончаров В.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» про захист прав споживачів.
Розглянувши надані матеріали, прихожу до висновку про необхідність направлення справи за підсудністю, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно ч. 5 ст. 28 ЦПК України встановлено, що позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача зазначено у позовній заяві як місцем проживання позивача: АДРЕСА_2 , а місцезнаходження відповідача за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 101-В.
Разом з тим, відповідно до витягу з офіційного сайту «Опендатабот» місцезнаходження відповідача ТОВ «Везем Шиппінг»( код ЄДРПОУ 43764369) знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Менделєєва, буд. 12, офіс 94/1, що є адміністративною територією Печерського району м. Києва, відповідно справа не є підсудною Вишгородському районному суду Київської області.
Звертаючись до Вишгородського районного суду Київської області позивач послався на норми Закону України «Про захист прав споживачів», саме як на можливість визначення альтернативної підсудності.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12 травня 1991 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів». Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Із пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.
Як вбачається з позовної заяви, підставою звернення позивача з даним позову не є порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживача».
З огляду на зазначене, правових підстав для розгляду даної справи Вишгородським районним судом Київської області не вбачається.
Дана позовна заява має розглядатися судом за загальними правилами підсудності, тобто за місцезнаходженням відповідача, та не підпадає під випадки альтернативної (ст. 28 ЦПК України) підсудності.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку про необхідність направлення справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гончаров Віталій Миколайович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» про захист прав споживачів, за місцезнаходженням відповідача до Печерського районного суду м. Києва до територіальної підсудності якого належить вирішення заявленого спору.
Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст.ст. 4,27,28,31, 32, 260, 353 ЦПК України,-
Матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Гончаров Віталій Миколайович (03164, м. Київ, вул. Підлісна, 1 оф. 11) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» (03026, м. Київ, Столичне шосе, 101-В) про захист прав споживачів - передати за підсудністю на розгляд до Печерського районного суду м. Києва (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15).
Спір про підсудність справи між судами не допускається.
Копію ухвали надіслати позивачу та представнику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.Ю. Котлярова