Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогір'я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444
Справа № 669/603/22
Провадження № 2/669/18/23
16 січня 2023 року смт.Білогір'я
Білогірський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Давидюка О.І.,
з участю: секретаря судового засідання Дем'янюк Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Білогір'я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Хорн Хоф Інвест», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв Іван Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
16 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (далі по тексту - ТОВ «Брайт Інвестмент»), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (далі по тексту - приватний нотаріус Остапенко Є.М.), приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв Іван Миколайович (далі по тексту - приватний виконавець Терлеєв І.М.), з вимогою визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23 червня 2021 року № 217234.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з постанови приватного виконавця Терлеєва І.М. та інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень йому стало відомо про відкриття виконавчого провадження № 68570990 від 08 лютого 2022 року з примусового виконання виконавчого напису № 217234, вчиненого приватним нотаріусом Остапенком Є.М. від 23 червня 2021 року щодо стягнення з нього на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» заборгованості за кредитним договором № 09/11/2007/980-К/40 від 09 листопада 2007 року та плати за вчинення виконавчого напису в загальній сумі 34424,07 грн.
Крім того, зазначає, що з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та виконавчого напису він також дізнався, що правонаступниками ПАТ «Комерційний банк «Надра», з яким 09 листопада 2007 року він уклав кредитний договір № 09/11/2007/980-К/40, було ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (договір відступлення прав вимоги від 05 серпня 2020 року № GL148N718070_bank), а тепер - ТОВ «Брайт Інвестмент» (договір відступлення прав вимоги від 30 вересня 2020 року № GL148N718070_bank_01), про що йому раніше не було відомо.
При цьому, відповідач ТОВ «Брайт Інвестмент», не вживши шляхів досудового врегулювання спору, не повідомляючи його та не вимагаючи стягнення будь-якого боргу, поза межами строку кредитування, самостійно нарахував відсотки за користування кредитом за період з 10 лютого 2019 року по 22 червня 2021 року та скористався послугами приватного нотаріуса, чим порушив його права та законні інтереси.
Вважає, що виконавчий напис № 217234, вчинений приватним нотаріусом Остапенком Є.М. від 23 червня 2021 року щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором № 09/11/2007/980-К/40 від 09 листопада 2007 року, є незаконним та відповідно таким, що не підлягає виконанню, оскільки надані відповідачем документи для вчинення виконавчого напису не давали нотаріусу можливості встановити безспірність вимог відповідача до позивача.
Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 16 серпня 2022 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 16 серпня 2022 року забезпечено позов шляхом зобов'язання приватного виконавця Терлеєва І.М. зупинити стягнення на підставі виконавчого напису.
Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2022 року в справі залучено правонаступника відповідача ТОВ «Брайт Інвестмент» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хорн Хоф Інвест» (далі по тексту - ТОВ «Хорн Хоф Інвест»).
Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 30 листопада 2022 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, від його представника - адвоката Орендарчук В.О. надійшла заява про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.
Відповідач - ТОВ «Брайт Інвестмент» про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник в судове засідання не з'явився, відзиву не подав.
Правонаступник відповідача ТОВ «Брайт Інвестмент» - ТОВ «Хорн Хоф Інвест» про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник в судове засідання не з'явився.
Треті особи: приватний нотаріус Остапенко Є.М. та приватний виконавець Терлеєв І.М. про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09 листопада 2007 року між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 09/11/2007/980-К/40, відповідно до умов якого останньому надано кредит в сумі 7000 грн.
23 червня 2021 року приватним нотаріусом Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис № 217234, яким запропоновано на підставі кредитного договору № 09/11/2007/980-К/40 від 09 листопада 2007 року стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитом за період з 10 лютого 2019 року по 22 червня 2021 року в сумі 34374,07 грн, з яких: 6758,45 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 27615,62 грн - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Крім того, приватним нотаріусом Остапенком Є.М. з ОСОБА_1 стягнуто 50 грн плати за вчинення виконавчого напису.
При цьому, з вказаного виконавчого напису також вбачається, що правонаступниками ПАТ «Комерційний банк «Надра» були: ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (договір відступлення прав вимоги від 05 серпня 2020 року № GL148N718070_bank), а тепер - ТОВ «Брайт Інвестмент» (договір відступлення прав вимоги від 30 вересня 2020 року № GL148N718070_bank_01).
Постановою приватного виконавця Терлеєва І.М. від 08 лютого 2022 року за виконавчим написом приватного нотаріуса Остапенка Є.М. від 23 червня 2021 року № 217234 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» грошових коштів в розмірі 34424,07 грн відкрито виконавче провадження ВП № 68570990.
Також, з наданих відповідачем ТОВ «Брайт Інвестмент» документів (вих. № 1222/2 від 22 грудня 2022 року) слідує, що 15 липня 2022 року між ТОВ «Брайт Інвестмент» та ТОВ «Хорн Хоф Інвест» було укладено Договір № 1507/К-1 про відступлення прав вимоги, в тому числі і за кредитним договором від 09 листопада 2007 року № 09/11/2007/980-К/40.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Таким чином, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор повинен надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Між тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, постанову КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
З огляду на викладене, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Незважаючи на це, приватний нотаріус Остапенко Є.М. вчинив спірний виконавчий напис на кредитному договору № 09/11/2007/980-К/40 від 09 листопада 2007 року, який нотаріально не посвідчений.
Окрім того, як зазначалось вище, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278гс18) та від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Наявність на час вчинення виконавчого напису спору щодо розміру заборгованості за кредитним договором не свідчить про безспірність такої заборгованості (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2020 року у справі № 755/1960/18 (провадження № 61-46254св18).
Доказів того, що приватний нотаріус Остапенко Є.М. вчинив виконавчий напис від 23 червня 2021 року № 217234 на підставі достовірних даних на підтвердження безспірності заборгованості, відповідачем на спростування вимог позивача суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом не було перевірено безспірність розміру заборгованості, нотаріус не впевнився в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх.
Отже, вчиняючи оспорюваний виконавчий напис, приватний нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, а відтак позовні вимоги позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
До того ж, відповідач ТОВ «Брайт Інвестмент» або ж його правонаступник ТОВ «Хорн Хоф Інвест», в силу положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України не позбавлені права звернутися за стягненням кредитної заборгованості в судовому порядку.
Питання щодо стягнення судового збору суд вирішує наступним чином.
При поданні позовної заяви та заяви про забезпечення позову позивачем сплачено судовий збір в загальній сумі 1488,60 грн, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 15 серпня 2022 року № 0.0.2641231308.1.
Незважаючи на наявність укладеного 15 липня 2022 року між ТОВ «Брайт Інвестмент» та ТОВ «Хорн Хоф Інвест» договору № 1507/К-1 про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 09/11/2007/980-К/40 від 09 листопада 2007 року, суд вважає, що оскільки відсутні докази заміни в порядку ст. 442 ЦПК України сторони (стягувача) у виконавчому провадженні ВП № 68570990, тому саме ТОВ «Брайт Інвестмент», на користь якого вчинено виконавчий напис, є належним відповідачем по даному спору.
Отже, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача ТОВ «Брайт Інвестмент» на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 1488,60 грн.
Керуючись ст. ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 142, 229, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23 червня 2021 року № 217234, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» грошових коштів в загальній сумі 34424 гривні 07 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1488 гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О. І. Давидюк