ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.01.2023Справа № 910/12568/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» (вул. Герцена, 10, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код 24745673)
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (бул. Лесі Українки, 9, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 20113829)
про стягнення 19 834, 18 грн,
без виклику представників учасників справи,
1. Стислий виклад позиції Позивача
До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» (далі за текстом - ПрАТ «Просто-Страхування», Позивач) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (далі за текстом - ПрАТ «СК «Універсальна», Відповідач) про стягнення 19 834, 18 грн суми страхового відшкодування за полісом № ЕР204665342.
В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що ним на виконання умов договору страхування серії PKS.A № 2200016 від 24.01.2022 (далі за текстом - Договір), укладеного з ОСОБА_1 , здійснено виплату суми страхового відшкодування за пошкоджений внаслідок ДТП транспортний засіб - Porsche Macan, державний номер НОМЕР_1 в розмірі 107 194, 54 грн шляхом перерахування частини суми на відновлювальний ремонт та зарахування іншої частини в рахунок сплати недоплаченої частини за Договором.
З огляду на викладене, Позивач зазначає, що в силу положень статті 993 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) та статті 27 Закону України «Про страхування» він набув право вимоги до Відповідача (винної в ДТП особі) в межах відшкодованої суми, яку Відповідачем сплачено частково, а саме в розмірі 56 514, 92 грн, у зв'язку з чим заборгованість у останнього залишається в розмірі 19 834, 18 грн., що і стало підставою для звернення до суду з позовом.
Також Позивач просить суд стягнути з Відповідача 6 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2. Процесуальні дії у справі
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суд вказує, що ухвала суду від 22.11.2022 направлялася на офіційну адресу місцезнаходження Відповідача поштовим повідомленням № 0105493077364 та згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 02.12.2022 отримана представником Відповідача за довіреністю.
За приписами частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Пунктом 3 резолютивної частини ухвали суду від 22.11.2022 запропоновано Відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву із врахуванням вимог статті 165 ГПК України, однак станом на дату ухвалення даного рішення в матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву.
Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
24.01.2022 між ПрАТ «Просто-Страхування» (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено Договір, відповідно до умов якого застраховано автомобіль Porsche Macan, державний номер НОМЕР_1 . Строк дії Договору згідно пункту 1.15 з 27.01.2022 по 26.01.2023.
10.02.2022 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Porsche Macan, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Fiat 500L, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застраховано Відповідачем згідно полісу № ЕР204665342 (франшиза - 0 грн).
В результаті дорожньо-транспортної пригоди 10.02.2022 пошкоджено автомобіль Porsche Macan, державний номер НОМЕР_1 .
Страхувальник повідомив Позивача про ДТП та 11.02.2022 звернувся до Позивача із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 26.08.2022 у справі № 757/10406/22-п ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні вищезазначеної ДТП.
Відповідно до рахунку-фактури № АС-00000564 від 14.02.2022 вартість відновлювального ремонту Porsche Macan, державний номер НОМЕР_1 становить
126 743, 93 грн.
На підставі розрахунку страхового відшкодування № 159079 від 25.04.2022, страхового акту № 159079 від 26.04.2022 Позивачем прийнято рішення щодо розміру суми страхового відшкодування - 107 194, 54 грн, з якої сума в розмірі 70 819, 54 грн виплачена на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 згідно платіжного доручення № 5309 від 29.04.2022, а суму 36 375 грн зарахована у сплату несплаченої частини за Договором.
Позивач в порядку досудового врегулювання спору звертався до Відповідача із заявою № 04-635 від 10.05.2022 про необхідність здійснити відшкодування, виплаченої Позивачем суми в розмірі 107 194, 54 грн.
У відповідь на вказану заяву Відповідач листом від 31.05.2022 № 1272/24-0001 повідомив Позивача про прийняття ним рішення щодо виплати суми страхового відшкодування в розмірі 56 514, 92 грн з огляду на застосування коефіцієнта фізичного зносу в розмірі 0,53.
При цьому судом встановлено, що Відповідачем не додано до листа від 31.05.2022 № 1272/24-0001, а також не надано до матеріалів справи порядку вирахування та встановлення (наприклад висновок експерта, розрахунок) коефіцієнта фізичного зносу в розмірі 0, 53.
Так, згідно доводів Позивача, що також не заперечується Відповідачем, останнім виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 56 415, 92 грн.
З огляду на застосування Відповідачем при здійсненні розрахунку суми страхового відшкодування коефіцієнта фізичного зносу, Позивачем до матеріалів справи надано звіт № 43-D /11/87 від 22.10.2022 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, виконаного ФОП Видута Д.Ю. та яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту Porsche Macan, державний номер НОМЕР_1 становить 76 349, 10 грн з урахування 0, 5129 коефіцієнта фізичного зносу.
Таким чином, враховуючи часткове відшкодування Відповідачем суми в розмірі 56 415, 92 грн., Позивач просить суд стягнути з Відповідача залишкову суму страхового відшкодування в розмірі 19 834,18 грн (76 349, 10 грн - 56 415, 92 грн.).
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів сплави Відповідачем заявленої до стягнення суми або ж інших доказів задля спростування заявлених позовних вимог.
У якості доказів понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надано: ордер серії АІ №1116322 від 03.10.2022, копію посвідчення адвоката України від 15.02.2018, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.02.2018 серії КС № 6423/10, договір про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2020, реєстр справ від 03.10.2022, Акт виконаних робіт від 28.10.2022 на загальну суму 65 000, 00 грн, детальний опис робіт (наданих послуг) від 28.10.2022 та копію платіжного доручення № 12238 від 03.10.2022 в розмірі 90 000 грн.
Суд вказує, що наданий Позивачем Акт виконаних робіт від 28.10.2022 підписаний сторонами та скріплений відповідними печатками товариств, що відповідно підтверджує факт надання адвокатом послуг Позивачу без зауважень та претензій, у зв'язку з чим такі послуги були оплачені Позивачем згідно платіжного доручення № 12238 від 03.10.2022 в розмірі 90 000 грн.
В наданому Позивачем детальному описі робіт (наданих послуг) зазначено вид наданої адвокатом правової допомоги, кількість витраченого часу та вартість наданої послуги в межах розгляду даної справи, що в загальному розмірі склало 6 000, 00 грн.
Матеріали справи не містять заперечень Відповідача щодо суми заявлених витрат на професійну правничу допомогу.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. (стаття 979 ЦК України)
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності). (стаття 980 ЦК України)
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень,зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Вина водія автомобіля Fiat 500L, державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку та підтверджується постановою Печерського районного суду міста Києва від 26.08.2022 у справі № 757/10406/22-п.
Відповідно до частини 6 статті 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України Про обов'язкове страхування страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З огляду на викладене вище, виходячи із доказів, які наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що до Позивача перейшло право вимоги до страховика винної особи (Відповідача) за полісом № ЕР204665342 в загальному розмірі 107 194, 54 грн., яку Відповідачем відшкодовано в розмірі 56 514, 92 грн.
Водночас, у відповідності до вимог статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна від 24.11.2003 №142/5/2092 згідно наданого Позивачем звіту № 43-D /11/87 від 22.10.2022 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вбачається, що коефіцієнт фізичного знову пошкодженого автомобіля становить 0, 5129, а відтак вартість відновлювального ремонту останнього складає 76 349, 10 грн., у зв'язку з чим невиплаченою Відповідачем сумою страхового відшкодування, яка підлягає виплаті Позивачу залишається 19 834, 18 грн, а тому заявлені Позивачем вимоги є правомірними.
При цьому судом враховано відсутність заперечень Відповідача щодо наданого Позивачем звіту № 43-D /11/87 від 22.10.2022, а також не надано належних доказів застосування ним при розрахунку коефіцієнта фізичного зносу в іншому розмірі.
Що стосується питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.
Відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається із позовної заяви (сторінка 3) дана справа, на думку Позивача, є складною, оскільки містить достатньо велике правове обґрунтування вимог, розрахунок вимог, а також велику кількість письмових доказів, які були досліджені адвокатом.
Суд, дослідивши умови договору про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2020, зазначає, що умовами останнього не закріплено вартість однієї нормо години витраченого адвокатом часу в розмірі 1 200, 00 грн, а пунктом 4.1. даного договору встановлено,що вартість наданих юридичних послуг адвокатське бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги та виставляє клієнту рахунок.
Додатком № 1 до договору про надання правової допомоги № 1 від 04.01.2022 закріплено реєстр справ, пунктом 12 якого визначено дану справу із зазначенням витрат на правову допомогу (гонорар) в розмірі 6 000, 00 грн. та відповідно 28.10.2022 підписано акт виконаних робіт, з якого вбачається, що адвокатом в межах даної справи надано послуги на суму 6 000, 00 грн, а клієнтом (Позивачем) прийнято такі послуги без зауважень та претензій на загальну суму по 15-ти справам на загальну суму 90 000, 00 грн., яку Позивачем сплачено згідно платіжного доручення № 12238 від 03.10.2022.
Згідно наданого Позивачем детального опису робіт (наданих послуг), виконаних для надання правової допомоги загальна кількість витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги у даній справі становить 5 годин при вартості однією нормо години 1 200, 00 грн, що в загальному становить 6 000, 00 грн.
Із пункту 2 детального опису від 28.10.2022 вбачається, що адвокатом в ході надання правової допомоги Позивачу вчинено підготовчі дії, а саме:
- з'ясування чи мали місце обставини (факти), про які вказує Замовник, та якими доказами вони підтверджуються;
- з'ясування чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
- визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин;
- визначення правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин з врахуванням висновків щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду;
- збір необхідних доказів на підтвердження позовних вимог;
- аналіз судової практики.
Враховуючи зазначене, дослідивши наданий Позивачем детальний опис, суд вказує, що адвокатом включено до даного переліку тотожні дії, як наприклад: «з'ясування чи мали місце обставини (факти), про які вказує Замовник, та якими доказами вони підтверджуються», «з'ясування чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження» та «збір необхідних доказів на підтвердження позовних вимог», оскільки останні дії фактично зводяться до збору адвокатом доказів, які надані йому Позивачем та складають матеріали страхової справи. Крім того, адвокатом не конкретизовано, які саме «інші фактичні дані та докази їх підтвердження» ним було з'ясовано.
Також суд звертає увагу, що адвокатом двічі зазначено про аналіз судової практики, а саме: «визначення правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин з врахуванням висновків щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду» та «аналіз судової практики».
Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що виокремлення професійним адвокатом Синюком С.Л. - керуючим Адвокатським бюро «Синюк та Партнери» окремо таких дій як визначення підсудності розгляду позовної заяви, визначення складу учасників судового процесу, розрахунок ціни позову, що відповідно входять до дій щодо написання та підготовки позовної заяви, на думку суду, зроблено адвокатом для загального об'єму та не свідчить про складність та винятковість справи
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.11.2021 у справі № 910/7520/20.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність клопотання Відповідача про зменшення розміру заявлених Позивачем витрат та наявність у суду сумнівів щодо співмірності та розумності розміру таких витрат, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу Позивача є непропорційними до предмету спору з огляду на нескладність та однотипність справи, обмеженість необхідності збору доказів (з огляду на їх надання Позивачем), у зв'язку з чим на Відповідача доцільно покласти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в межах суми 4 000 грн.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Підсумовуючи викладене вище, з огляду на встановлені судом обставини за сукупністю наданих доказів, а також враховуючи відсутність заперечень Відповідача щодо заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає сума в розмірі 19 834, 18 грн.
Судові витрати у вигляді судового збору та витрати на професійну правничу допомогу відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» - задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (бул. Лесі Українки, 9, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» (вул. Герцена, 10, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код 24745673) суму страхового відшкодування - 19 834 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн 18 коп, судовий збір - 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу - 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
3. У відшкодуванні Позивачу іншої частини витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 23.01.2023
Суддя Антон ПУКАС