ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.01.2023Справа № 910/9438/22
Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/9438/22
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»
про стягнення грошових коштів
Без виклику учасників судового процесу.
19 вересня 2022 року до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (позивач) надійшла позовна заява № 12-09/22-2/АК від 12.09.2022 року до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (відповідач) про стягнення 163 456,64 грн., з них: страхового відшкодування - 127 400,00 грн. (сто двадцять сім тисяч чотириста гривень), 3% річних - 2659,69 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 69 копійок), пені - 15 713,83 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот тринадцять гривень 83 копійок) та інфляційного збільшення - 17 683,12 грн. (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят три гривні 12 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту та відповідальності власників наземних транспортних засобів № 06/6778963/9069/21 від 10.08.2021 року, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки "Skoda Fabia", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , тому, відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2659,69 грн., пеню у розмірі 15 713,83 грн. та інфляційне збільшення у розмірі 17 683,12 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 року у справі № 910/9438/22 позовну заяву № 12-09/22-2/АК від 12.09.2022 року Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Провідна» строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали.
У відповідності до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 0105492827785 вбачається, що поштове відправлення з ухвалою суду від 22.09.2022 року у справі № 910/9438/22 прямує до точки видачі/доставки - 05.10.2022 року.
04.10.2022 року на електронну пошту Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» надійшло клопотання № 03-10/22-1/АК від 03.10.2022 року про продовження строку виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 року клопотання № 03-10/22-1/АК від 03.10.2022 року про продовження строку виконання ухвали суду Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 року Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» у справі № 910/9738/22 задоволено, продовжено Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Провідна» процесуальний строк встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви до 11.10.2022 року (включно).
12.10.2022 року через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» надійшла заява № 07-10/22-2/АК від 07.10.2022 року «Про усунення недоліків» (направлена засобами поштового зв'язку 08.10.2022 року, що підтверджується відбитком календарного штемпеля на конверті).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/9438/22 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105492827840 ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 року у справі № 910/9438/22 вручено уповноваженому представнику відповідача - 31.10.2022 року.
Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 15.11.2022 року (включно).
На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
04.11.2022 року через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття № 9-03/25638 від 04.11.2022 року.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
10.08.2021 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" (надалі - позивач, страховик) та Іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту та відповідальності власників наземних транспортних засобів № 06/6778963/9069/21, предметом якого є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом "Skoda Fabia", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідний страховий випадок настав 04.10.2021 року в м. Івано-Франківську на перехресті вулиць Васильянок - Галицька - Північний бульвар за участю застрахованого позивачем автомобіля "Skoda Fabia", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_2 , на регульованому перехресті з вул. Північний бульвар при повороті ліворуч не надав перевагу в русі транспортному засобу "Skoda Fabia", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався в зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого скоїв зіткнення з ним, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди на підставі рахунку на оплату № 276 від 04.11.2021 року ФОП Коллс Д.І. позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 049501 від 22.11.2021 року (копія міститься у матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 2300366639 від 19.11.2021 року.
За розрахунками позивача, сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача на його користь становить 127 400,00 грн., з розрахунку: 130 000,00 грн. (страхова сума за шкоду майну за полісом № ЕР/205563036) - 2600,00 грн. (франшиза).
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на його користь страхового відшкодування в розмірі 127 400,00 грн. Крім того, за порушення виконання зобов'язання по виплаті страхового відшкодування позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2659,69 грн., пеню у розмірі 15 713,83 грн. та інфляційне збільшення у розмірі 17 683,12 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.11.2019 року у справі № 344/16432/21 (належним чином засвідчена копія постанови міститься в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.3 (б), 16.6 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілій (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.
Отже, суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування і правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК та стаття 27 Закону України "Про страхування".
Судом встановлено, що відносини між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон", як страховиком та власником автомобіля "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_2 , як страхувальником врегульовані полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/205563036.
Таким чином, до спірних правовідносин є обґрунтованим застосування ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування".
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації ОСОБА_5 транспортного засобу «Chevrolet Tacuma», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 14 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
З урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування (п. 21.1. ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з власником автомобіля засобу "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_2 полісу страхування цивільно-правової відповідальності № ЕР/205563036, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу засобу "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Так, для здійснення страхового відшкодування у Законі України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" детально регламентовано дії суб'єктів таких правовідносин, зокрема потерпілого (іншої особи, яка має право на отримання відшкодування) та страховика.
У пункті 35.1 статті 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
За змістом пункту 36.2. статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
З метою отримання страхового відшкодування позивач 31.08.2021 року звернувся до відповідача із заявою № 2300366639/АК від 30.08.2021 року про виплату страхового відшкодування у розмірі 200 000,00 грн., виплаченого позивачем за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04.10.2021 року.
Відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 № 958 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Таким чином, строк пересилання рекомендованої кореспонденції в межах населеного пункту становить 3 дні + 1 день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.
Відтак, зважаючи на нормативні строки пересилання поштових відправлень суд дійшов висновку про можливість отримання відповідачем заяви № 2300366639/АК від 30.08.2021 року - 03.09.2021 року.
Як встановлено судом, у межах встановленого строку (90 днів) відповідач позивачу страхове відшкодування не сплатив.
Згідно частини 2 підпункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Враховуючи викладене, зважаючи на положення ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з огляду на те, що полісом № ЕР/205563036 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 130 000,00 грн. і франшизу в сумі - 2600,00 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що стягненню з відповідача підлягає сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації ОСОБА_2 транспортного засобу «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 127 400,00 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача на його користь 3% річних у розмірі 2659,69 грн., пеню у розмірі 15 713,83 грн. та інфляційне збільшення у розмірі 17 683,12 грн. за порушення виконання зобов'язання по виплаті страхового відшкодування.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно із положень ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.
За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 вказаного Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
При цьому, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Як вже зазначалося судом вище, відповідач мав можливість отримати заяву № 2300366639/АК від 30.08.2021 року про виплату страхового відшкодування 03.09.2021 року. Отже, починаючи з 04.09.2021 року відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що позивач здійснює нарахування пені за період з 02.01.2022 року по 02.07.2022 року.
Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку пені, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, відтак, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, за розрахунком позивача, становить 15 713,83 грн.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статей 524 та 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).
Таким чином, правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням. А правовідношення з відшкодування шкоди в порядку суброгації, які склалися між сторонами у справі, що розглядається, також є грошовим зобов'язанням.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Таким чином, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання майнової шкоди іншій особі.
Отже, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія положень частини 2 статі 625 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 року у справі № 910/22034/15.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційного збільшення та 3% річних, суд встановив, що вони виконані арифметично вірно, відтак, суми інфляційного збільшення та 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, за розрахунком позивача, становить 17 683,12 грн. - інфляційного збільшення та 2659,69 грн. - 3% річних.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (ідентифікаційний код 20080515, адреса: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під'їзд) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (ідентифікаційний код 23510137, адреса: 03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 25) грошові кошти: страхового відшкодування - 127 400,00 грн. (сто двадцять сім тисяч чотириста гривень), 3% річних - 2659,69 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 69 копійок), пені - 15 713,83 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот тринадцять гривень 83 копійок), інфляційного збільшення - 17 683,12 грн. (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят три гривні 12 копійок) та судовий збір - 2481,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 24.01.2023р.
Суддя О.В. Котков