Справа № 521/18035/22
Номер провадження:1-кп/521/1003/23
20 січня 2023 року м.Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисників адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №42022163020000060 від 15.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.189 КК України-
В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебуває зазначене кримінальне провадження на стадії підготовчого судового засідання.
Прокурор заявив клопотання про обрання запобіжнолго заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , посилаючись на тяжкість висунутого обвинувачення та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки строк тримання під вартою останнього спливає 28.01.2023 року.
Необхідність розгляду вказаного клопотання прокурора без участі обвинуваченого, який тримається під вартою, мотивується наступним.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, дію якого пролонговано у встановленому порядку.
Згідно рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні, в умовах воєнного стану, робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.
Верховний суд в своєму листі від 03 березня 2022 року №1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» зазначив, що ураховуючи об'єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду.
Через поважні причини працівники ДУ «Одеський слідчий ізолятор» не змогли забезпечити виконання ухвали Малиновського районного суду м.Одеси про проведення дистанційного судового засідання в режимі відеоконференції за участю обвинуваченого у зв'язку із відсутністю електропостачання, що унеможливило його участь у судовому засіданні.
Разом з тим, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується, а можливості проведення судового засідання в інший час через особливості роботи державних установ через воєнний стан та відсутність електропостачання, задіяних в цьому процесі, неможливо.
При цьому суд забезпечив присутність в судовому засіданні захисника обвинуваченого, переконався в тому, що обвинувачений обізнаний про порушене перед судом питання.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти клопотання прокурора, оскільки ризики не доведені та заявила клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на наявність постійного місця проживання у обвинуваченого, який перебуває у шлюбі, раніше не судимий.
Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію сторони захисту.
Прокурор проти клопотання захисту про заміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт заперечував.
Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою розглянуто в судовому засіданні, як виняток, без участі обвинуваченого, який тримається під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор».
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, захисника, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Дане кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового провадження, під час якого вирішується питання можливості призначення судового розгляду, вже метою якого відповідно до статті 17 КПК України є встановлення судом поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених в обвинувальному акті кримінального правопорушення за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри, однак попри таке, оцінці судом підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК. Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачуються у вчинені особливо тяжкого злочину, за вчинення якого, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому обвинувачений, для якого настання вказаних наслідків є небажаним, може вдатися до спроб переховуватись від суду. Обвинувачений раніше не судимий , не працючий, одружений, має постійне місце проживання але наявність у обвинуваченого місця проживання, родини не може виключити ризику його ухилення, тобто існує реальна загроза, що останній може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, може вчинити інші злочини або перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
З урахуванням наявності існування наведених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, виникла необхідність у вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Виходячи з характеру та обставин інкримінованого злочину, беручи до уваги особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, можна дійти висновку про те, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою надасть можливість запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим своїх обов'язків та відсутні підстави для обрання стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного зходу. Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе гарантувати належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та перешкодити ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На стадії досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був дієвим важелем для процесуального впливу на поведінку останнього, строк якого спливає 28.01.2023 року.
Як вже зазначено питання щодо застосування запобіжного заходу може бути вирішено під час підготовчого судового засідання, а саме бути продовженим, та при розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України, який регулює питання заходів забезпечення кримінального провадження та передбачає, що строк тримання під вартою може бути продовженим.
Враховуючи, що стосовно обвинуваченого під час досудового розслідування було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого ще не сплинув, підстав для його скасування чи зміни не встановлено, тому суд приходить до висновку щодо доцільності саме продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, а не обрання йому запобіжного заходу, як зазначає прокурор у своєму клопотанні.
Оцінивши в сукупності всі наведені обставини, суд приходить до висновку, про наявність підстав для часткового задоволення клопотання прокурора та необхідності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , що буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі обвинуваченого та тяжкості висунутого йому обвинувачення і зможе забезпечити належну процесуальну поведунку обвинуваченого.
При розгляді клопотання прокурора за відсутності обвинуваченого суд також враховує вимоги ч.6 ст. 615 КПК України, відповідно до яких у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 315, 176,177, 183, 193,194, 196 КПК України, суд -
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб до 20 березня 2023 року включно.
Строк дії запобіжного заходу обчислюється з моменту винесення ухвали судом, тобто з 20.01.2023 року.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про заміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Ухвала суду в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Суддя ОСОБА_1