Справа №521/14343/22
Пр. №2-а/521/19/23
17 січня 2023 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.
при секретарі - Ткач А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції в Одеській області, інспектора відділення поліції №2 (с. Усатове) Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Федосова Олександра Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, до Головного управління Національної поліції в Одеській області, інспектора відділення поліції №2 (с. Усатове) Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Федосова О.С. посилаючись на те, що 05 вересня 2022 року старшим лейтенантом поліції Федосовим О.С. відносно нього було винесено постанову серії БАВ №323091 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05 вересня 2022 року приблизно у 10 год. 00 хв. він перетинав блокпост за адресою: АДРЕСА_1 , де під час перевірки документів, він пред?явив технічний паспорт на транспортній засіб та надав посвідчення водія з простроченим строком дії. Вилучивши його документи, військовослужбовці разом з працівником поліції відповіли, що він не має права рухатися за кермом транспортного засобу та викликали працівників поліції, після цього старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 було вилучено його документи, а саме технічний паспорт на траспортний засіб та посвідчення водія.
Вказував, що посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року №184, відповідно до якої строк дії його водійського посвідчення продовжено, його вимогу до працівника поліції Федосов О.С. про реєстрування його правопорушення на місці його вчинення було проігноровано, а протокол про адміністративне правопорушення було складено вже в Усатовському районному відділі.
Стверджував, що старший лейтенант ОСОБА_2 сів за кермо його транспортного засобу, після чого доставив автомобіль на територію відділення поліції №2 Одеського районного Управління Полїції №2 Головного Управлння Національної поліції в Одеській області, де було складено постанову серії БАВ №323091 від 05 вересня 2022 року, про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред?явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
Позивач із фактом скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, не погоджується, вважає постанову серії БАВ №323091 від 05 вересня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, незаконною, необґрунтованою та безпідставною, винесеною із порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення
Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просив суд скасувати постанову серії БАВ №323091 від 05 вересня 2022 року про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Ухвалою суду від 20 жовтня 2022 року провадження у вищевказаній справі було відкрито та вирішено розглядати адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 23).
Ухвалою суду від 19 грудня 2022 року було замінено неналежного відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Депатраменту патрульної поліції на належного відповідача - Головне управління Національної поліції в Одеській області (а.с. 70-71).
Позивач в судове засідання не з'явився, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 77).
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце слухання справи повідомлялися судом у відповідності до вимог ст. ст. 124, 126 КАС України.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі передбачених ч.ч. 1, 2 і 4 ст. 126 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що відповідно до постанови БАВ №323091 від 05 вересня 2022 року року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складеної інспектором відділення поліції №2 (с. Усатове) Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Федосовим О.С., 05 вересня 2022 року о 10 год. 45 хв. у с. Латовка по вул. Балтська Дорога 152/2, ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , з посвідченням водія, у якого термін дії завершено, до 07 липня 2022 року, у зв'язку з чим не мав право керувати транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1. ПДР України та чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, та був притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. (а.с. 22).
Підпунктом «а» пункту 2.1. Правил дорожнього руху України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до копії посвідчення водія серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , 07 липня 2020 року отримав вказане посвідчення з категорією «В». Строк дії посвідчення до 07 липня 2022 року (а.с. 7-8).
Виходячи із змісту частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
У ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Відповідно дочастини 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, під дію вказаної вище норми підпадають лише особи, які не мають право керувати транспортним засобом.
Водночас з 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено (Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб).
Тобто, в день винесення оскаржуваної постанови 05 вересня 2022 року діяв і на даний час продовжує діяти воєнний стан на всій території України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 165 визначено, що строки надання, крім строків надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації актів цивільного стану, суб'єктами (особами), що провадять діяльність під час воєнного стану, адміністративних послуг суб'єктами їх надання та строки видачі дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні зупиняються.
Разом з цим, положеннями підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року №184 в редакції від 23 березня 2022 року, чинної на момент складання оскаржуваної постанови значиться, що у період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану:особа допускається до керування транспортними засобами за наявності у неї національного посвідчення водія України, виданого їй вперше на право керування транспортними засобами відповідної категорії, строк дії якого закінчився.
Таким чином, із вищевказаних норм слідує висновок, що особа, яка має посвідчення водія України, виданого їй вперше на право керування транспортними засобами відповідної категорії, строк дії якого закінчився під час воєнного стану має право керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Положення ст. 251 КУпАП визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Дослідивши наявні в справі докази, суд вважає, що позивачем не було порушено вимоги ПДР України, а відповідачем в порушення вимог ст. 280 КУпАП, додатково не було встановлено тих обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Суд знаходить, що за обставинами справи постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути визнана належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вона не є самостійним беззаперечним доказом, являє собою рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і обставини викладені в ній повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд звертає увагу на те, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. А в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачиться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 243-246, 250, 251, 286 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції в Одеській області, інспектора відділення поліції №2 (с. Усатове) Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Федосова Олександра Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора відділення поліції №2 (с. Усатове) Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Федосова Олександра Сергійовичасерії БАВ №323091 від 05 вересня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 20 січня 2023 року.
Суддя: О.М. Сегеда