Єдиний унікальний № 946/469/23
Провадження № 1-кп/946/342/23
Іменем України
24 січня 2023 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянув у м. Ізмаїл Одеської області у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022166150000461, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, працюючого за наймем, не одруженого, з неповною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
раніше судимого:
19.04.2013 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк п'ять років, звільнений на підставі ст. 75 КК з випробуванням строком на два роки;
29.04.2014 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 115, ст. 71 КК до позбавлення волі на строк вісім років, звільнений 20.06.2019 на підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 11.06.2019 згідно ст. 81 КК умовно-достроково на один рік три місяці 29 днів,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК),
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_3 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_2 , захисниця ОСОБА_4 ,
інші учасники судового провадження: потерпілий ОСОБА_5 .
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1.14.12.2022 о 20:00 годині ОСОБА_2 , знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , під час конфлікту з ОСОБА_5 , виниклого на ґрунті в ході особистих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, з метою завдання шкоди здоров'ю, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно наніс ОСОБА_5 один удар скляною чашкою по голові, 5 - 6 хаотичних ударів (більш точної кількості не встановлено) металевим ковшем по голові та один удар металевим ковшем по лівій руці потерпілого, в результаті чого спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді ран: в лобній ділянці справа, в ділянці зовнішнього кінця лівої брови, в тім'яній ділянці зліва, в лівій скронево-виличній ділянці, в 6 см від вушної раковини, на лівій вушній раковині в середній третині; саден: на правій вилиці, на тильній поверхні лівої кисті в середній третині; синця на правій вилиці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
2.Своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст.125 КК, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Стаття (частина статті) КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
3.Кримінальний кодекс України
«Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження
…
2. Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, -
карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.»
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
4.Частиною 2 ст. 12 КК встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
5.Отже, враховуючи, що санкцією ч. 2 ст. 125 КК передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі до ста (тобто не більше трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі, то кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 125 КК є кримінальним проступком.
6.Відповідно ж до ч. 2 ст. 381 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
7.В обвинувальному акті прокурором в порядку ч. 1 ст. 302 КПК зазначене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
8.До обвинувального акта додана письмова заява ОСОБА_2 , яка складена в присутності захисниці ОСОБА_4 , та письмова заява потерпілого ОСОБА_5 , якими вони погодилися із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК та надали згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, обвинувачений ОСОБА_2 також беззаперечно визнав свою винуватість.
9.Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК, суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до другого речення ч. 2 ст. 382 КПК, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
10.Отже, враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження), про що свідчать відповідні їх письмові клопотання та заяви, суд, вивчивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст.94 КПК, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку відносно ОСОБА_2 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження).
11.Оцінені судом додані до обвинувального акта матеріали також дають підстави для висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , про винуватість останнього в його вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання ним винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним. Суд також погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
12.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
13.До обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_2 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Мотиви призначення покарання
14. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд у відповідності до ст. ст. 65 - 67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
15.Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисний кримінальний проступок проти здоров'я потерпілого.
16.Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
17.Згідно медичній довідці, ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 не належить до осіб з інвалідністю.
18.З урахуванням вказаних обставин, особи обвинуваченого ОСОБА_2 , того, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення та активно сприяв його розкриттю, а також того, що він на момент вчинення кримінального правопорушення за цим вироком, мав дві непогашені судимості за вчинення умисних тяжкого та особливо тяжкого злочинів проти життя та здоров'я особи, за які він відбував покарання у місцях позбавлення волі, знов вчинив умисне кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні також проти здоров'я особи при наявності двох обставин, що обтяжують покарання, суд у відповідності до вимог КК та передбачених ним санкцій вважає, що призначення більш м'якого покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 125 КК, ніж арешт, буде недостатнім, і тому з метою виправлення ОСОБА_2 та запобігання нових кримінальних правопорушень йому необхідно призначити покарання саме у виді арешту, але в межах ближче до нижньої межі санкції. Водночас, суд вважає, що в даному випадку таке покарання, як арешт ближче до нижньої межі санкції, буде достатнім, таке покарання повністю досягне мети його застосування та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв'язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення.
19.Разом з цим, при призначенні ОСОБА_2 покарання не пов'язаного з позбавленням волі, суд не може застосувати відносно нього передбачені ч. 1 ст. 96-1 КК обмежувальні заходи, оскільки за змістом вказаної норми ці обмежувальні заходи можуть бути застосовані в інтересах потерпілого лише від злочину, пов'язаного з домашнім насильством. А обвинувачений ОСОБА_2 , хоча і вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з домашнім насильством, але воно згідно ст. 12 КК відноситься до кримінальних проступків, а не до злочинів, що унеможливлює застосування положень вказаної ст. 96-1 КК в даному випадку.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
20.Судом встановлено, що ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, запобіжні заходи відносно нього не застосовувалися. Інші заходи забезпечення кримінального провадження також не застосовувались. Також у кримінальному провадженні відсутні процесуальні витрати.
21.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375, 381 - 382 КПК, суд -
ухвалив:
1. ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, та призначити йому покарання у виді арешту на строк два місяці.
2.З набранням вироком законної сили з метою його виконання ОСОБА_2 затримати та взяти під варту, строк покарання ОСОБА_2 у виді арешту обчислювати з моменту його затримання та взяття під варту.
3.Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16.12.2022, скасувати, та металевий ковш зі слідами речовини бурого кольору, - повернути законному володільцю, а саме потерпілому ОСОБА_5 .
4.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
5.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
6.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
7.Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1