Справа № 462/6218/22
Іменем України
24 січня 2023 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює начальником господарського відділу ТзОВ «Пам'ять», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
В провадженні Залізничного районного суду м.Львова знаходиться справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ №136560, ОСОБА_1 , 31.10.2022 року о 19.10 год. за адресою АДРЕСА_2 ображав громадянку ОСОБА_2 , штовхнув її, висловлювався в її сторону нецензурною лайкою чим ображав її честь та гідність та порушував громадський порядок, чим своїми діями вчинив правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.
У суді ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, не визнав та пояснив, що ОСОБА_2 є його сусідкою. Вона постійно створює конфліктні ситуації з іншими мешканцями. У день зазначений в протоколі вона підійшла до них із сином, який є головою об'єднання співвласників будинку, в якому усі вони проживають, та почала сперечатися та кричати з причин неналежного на її думку виконання обов'язків ОСОБА_3 . Також ОСОБА_1 зазначив, що в процесі суперечки, намагаючись пройти в приймальню, він відсторонив ОСОБА_2 рукою. Факт образ, нецензурної лайки, штовхання потерпілої він заперечив.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася.
Представник ОСОБА_2 - Цап І.В. вважає, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, що підтверджується наявними доказами у справі, зокрема, відеозаписом події, який долучений до справи. Пояснив, що в цей день працівниками поліції було складено протоколи про вчинення адміністративного правопорушення також щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Суб'єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб'єктивної сторони. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Відсутність хоча б одного з них виключає склад правопорушення в цілому.
Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, та тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
До поняття «інші подібні дії» слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; гвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст.1 Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 p. № 2899-IV).
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Головною рушійною силою хуліганських дій є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об'єкти.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22 грудня 2006 року, при розгляді адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановити всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясувати чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з'ясувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.
Так, особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ №136560 від 07.11.2022 року складеного відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП, йому у вину ставиться вчинення дрібного хуліганства за тих обставин, що 31.10.2022 року о 19.10 год. за адресою АДРЕСА_2 ображав громадянку ОСОБА_2 , штовхнув її, висловлювався в її сторону нецензурною лайкою, чим ображав її честь та гідність та порушував громадський порядок.
Разом з тим, встановлено, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 склались неприязні відносини, існує триваючий конфлікт між ОСОБА_2 та сином особи, яка притягується до відповідальності, мають місце словесні обопільні сварки.
Матеріалами справи, в тому числі відеозаписом подій, письмовими поясненнями підтверджується, що у вказаний в протоколі час на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 між ОСОБА_1 і його сином ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_2 - з іншої виник конфлікт щодо діяльності ОСББ «Кульчицька 14» і ОСОБА_3 , як його голови, в ході якого сторони взаємно один одного ображали. При цьому, висловлювання ОСОБА_1 образ на адресу ОСОБА_2 саме з хуліганських мотивів не встановлено.
Крім цього, слід зауважити, що працівниками Національної поліції складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст.173 КУпАП як на ОСОБА_1 , так і відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , тобто щодо всіх учасників конфлікту, що також свідчить про відсутність в діях ОСОБА_3 ознак суб'єктивної сторони дрібного хуліганства.
Сам лише протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 136560 не може бути визнаний беззаперечним доказом вини особи, оскільки за своєю правовою природою протокол не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності, однак такі докази є відсутні.
Суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом». Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Таким чином, суддя вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б свідчили про те, що 31.10.2022 року о 19.10 год. на вул.Кульчицького, 14 у м.Львові мали місце дії ОСОБА_1 , спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян з хуліганських мотивів, що є підставою для висновку про відсутність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, про яке йдеться у протоколі серії ВАВ №136560 від 07.11.2022 року.
Виходячи з наведеного, з урахуванням вимог ч.1 ст.247 КУпАП, вважаю, що порушене відносно ОСОБА_1 провадження в справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: І.С. Мруць