Справа № 444/98/23
Провадження № 1-кп/444/107/2023
24 січня 2023 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
перекладача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовкві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140240000142 від 06.03.2020 року щодо ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Газіантеп Республіки Туреччина, жителя АДРЕСА_1 , громадянин Королівства Швеції, з середньою освітою, такого, що має на утриманні 1 дитину,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5
ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) діючи умисно, за попередньою змовою в групі із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, будучи обізнаним про наміри громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , потрапити до Республіки Німеччина та знаючи про відсутність у нього законних підстав для перетину Державного кордону України з Республікою Польща, сприяв його незаконному переправленню через державний кордон з України в Республіку Польща поза пунктами пропуску, шляхом подолання інженерно-технічних та контролюючих споруд ДПС України останнім.
Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) за попередньою змовою в групі із особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, визначили час, місце та спосіб доїзду до державного кордону України та забезпечення безпосереднього переправлення особи через лінію такого, поза офіційними пунктами пропуску в напрямку Республіки Польща, після чого 14.02.2020 на автомобілі марки «Опель Астра» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , який йому належить, виїхали з м. Миргород Полтавської області в напрямку м. Рава-Руська Львівської області.
15.02.2020 року в нічний період доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, прибувши в м. Рава-Руська Львівської області, знаходячись поблизу с. Борове Львівського району Львівської області, громадянин Туреччини ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі отриманих від ОСОБА_4 та особи, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, вказівок та порад, шляхом подолання інженерно-технічних та контролюючих споруд, в напрямку 633 прикордонних знаків перетнув державний кордон України поза його офіційними пунктами пропуску. Після чого 15.02.2020 був затриманий прикордонною вартою Республіки Польща та цього ж дня відповідно до угоди між Україною та Європейським Союзом про реадмісію осіб встановленому порядку переданий на територію України.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав, щиро розкаявся та пояснив наступне. У 2020 році на території України він познайомився з ОСОБА_10 , у якого був турецький паспорт, але він є курдом. Відповідно до їхніх звичаїв курд має допомагати курду. Він переговорив з деякими представниками Азербайджану щодо візи для ОСОБА_10 , але ніхто не допоміг. Для виготовлення візи вони їздили в різні міста України, але їм не вдалося виготовити візу. Тоді ОСОБА_10 вирішив перетинати кордон України нелегально. ОСОБА_10 вирішив перетинати кордон самостійно, а він його відмовляв. ОСОБА_10 попросив його, щоби він відвіз його до кордону і дав якісь вказівки. Він з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 під'їхали до кордону з республікою Польща. ОСОБА_10 вийшов з автомобіля. В автомобілі залишилися документи та речі ОСОБА_10 . Він офіційно в'їхав на територію ОСОБА_12 разом з ОСОБА_11 . Він очікував ОСОБА_10 близько 4 годин орієнтовно за 5 км від кордону на території Польщі. ОСОБА_10 зателефонував йому і сказав, що він біля готелю. В той час до нього підійшли польські поліцейські. Він написав ОСОБА_10 повідомлення, що не зможе його забрати. Поліцейські перевірили його автомобіль і відпустили його. Він був стомлений, тому заснув в машині і спав близько 3-4 годин. До нього під'їхали працівники поліції і вони були затримані. Його допитали і за пів години відпустили. Він сказав, що він з ОСОБА_10 є родичами. Біля нього був громадянин ОСОБА_13 , який був затриманий. Потім він повернувся в Україну, де пробув близько тижня, після чого поїхав в Швецію. З Миргорода з ним також виїхав ОСОБА_11 . Він чув, що ОСОБА_11 займався переправленням людей через кордон. ОСОБА_11 взяв гроші на виготовлення візи, але віза не була виготовлена і гроші не повернуті. Підтвердив, що ОСОБА_11 давав вказівки ОСОБА_10 щодо перетинання кордону і надав взуття.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 надала наступні показання. Вона перебуває в незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_15 з 2019 року, від якого в них є спільна дитина. Колер Бедіх проживає і в Швеції, і на території України в її будинку. Про ОСОБА_10 вона чула, але такого не знає.
Крім цього в судовому засіданні судом було досліджено:
- довідку щодо проведених фільтраційно-перевірочних заходів з громадянином Турецької ОСОБА_16 , в результаті опитування якого встановлено, що громадянин Туреччини ОСОБА_9 у зв'язку із скрутним матеріальним становищем вирішив потрапити на територію Європейського Союзу, а саме в Німеччину, з метою подальшого працевлаштування. У зв'язку із неможливістю реалізувати свій задум законним шляхом громадянин прийняв рішення потрапити до Німеччини нелегально. Перебуваючи на території Туреччини, затриманий ОСОБА_9 через своїх знайомих познайомився з особою на ім'я « ОСОБА_17 », який тривалий час проживає в Україні, який в свою чергу запропонував йому допомогти втілити задум щодо потрапляння на територію Європейського Союзу. Зокрема, «Bedih» повідомив, що за грошову винагороду у розмірі 6500 євро зможе допомогти у оформленні візових етикеток країн Шенгенської зони. На дану пропозицію ОСОБА_9 погодився. Втілюючи задум, 02.09.2019 року ОСОБА_9 у встановленому законом порядку прибув на територію України. Під час перебування у м. Київ Yildiran Cafer надав необхідні документи для оформлення візових етикеток країн Шенгенської зони та постійно підтримував зв'язок з особою на ім'я ОСОБА_18 » і чекав його подальших вказівок. Очікуючи близько 4 місяців ОСОБА_9 отримав від особи на ім'я ОСОБА_19 ОСОБА_17 » інформацію, що оформити візову етикетку країн Шенгенської зони не можливо. В ході подальшого спілкування ОСОБА_9 з особою на ім'я « ОСОБА_17 » від останнього отримав інформацію, що його друг на ім'я « ОСОБА_20 » може допомогти нелегально потрапити на територію Європейського Союзу. В подальшому, 14.02.2020 р. орієнтовно о 08 год. 00 хв. ОСОБА_9 , «Bedih» та «Равид» на транспортному засобі марки «Opel» реєстраційний номер НОМЕР_1 з м. Миргород Полтавської обл. вирушили у напрямку м. Львів. Прибувши у зазначене місце особа на ім'я « ОСОБА_20 » запропонувала ОСОБА_9 змінити взуття на своє, бо в ньому краще буде долати пересічну місцевість. Після чого, ОСОБА_9 взув взуття особи на ім'я « ОСОБА_20 » та використовуючи мобільний додаток «Google Maps» за заздалегідь обговореному з особами « ОСОБА_17 » та «Равид» по залізничній колії прослідував на територію РП. «Bedih» та «Равид» мали очікувати на території РП у заздалегідь обумовленому місці. Прослідувавши деякий час по залізничній колії Yildiran Cafer був затриманий представниками ПВ РП;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.02.2020 року, під час якого ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_21 , як співорганізатора незаконного перетину ним кордону України;
- повідомлення про виявлення кримінального правопорушення № 5/5-78 від 15.02.2020 року.
Встановлені судом обставини підтверджуються наданими у судовому засіданні показаннями обвинуваченого та свідка, які є логічними та послідовними та узгоджуються з дослідженими у судовому засіданні довідкою щодо проведених фільтраційно-перевірочних заходів з громадянином Турецької ОСОБА_16 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.02.2020 року, повідомленням про виявлення кримінального правопорушення № 5/5-78 від 15.02.2020 року.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, вирішив наступне.
Діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мало місце. Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 Кримінального кодексу України - сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України шляхом надання вказівок, порад, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Обвинувачений винен у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченого за вчинення даного кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст.12 КК України є тяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винного - який є не судимим, його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, за відсутності обставин, які обтяжують покарання, та наявності обставин, які пом'якшують покарання, тому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, та вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе в умовах без ізоляції від суспільства. Така міра примусу на переконання суду є достатньою для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Питання щодо майна, на яке накладено арешт, потрібно вирішити у відповідності до ст. 174 КПК України.
Питання про документи та речові докази потрібно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Питання про процесуальні витрати потрібно вирішити в порядку ст. 124 КПК України.
Питання заходу забезпечення кримінального провадження слід вирішити в порядку Глави 18 КПК України.
З огляду на вищевказане, керуючись ст.ст. 91, 94, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) від відбування основного покарання з випробовуванням на строк 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід, обраний ухвалою слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 05.01.2023 року, ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) залишити до набрання вироком законної сили.
Документи залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Жовківський районний суд Львівської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо судове рішення не скасовано після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий ОСОБА_1