права №336/9625/21
Провадження№2/336/172/2023
(заочне)
11.01.2023 року, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Карабак Л.Г., при секретарі Двірній Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом виселення,-
В листопаді 2021 ОСОБА_1 звернулось до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом.
В обґрунтування позову зазначається, що в 2019 році Свідоцтво про право на спадщину за законом № 1542 після смерті її діда - ОСОБА_3 на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є батьком позивачки. Він попросив у неї ключі від для того, щоб приглядати за квартирою, поки позивачка з донькою не зробить ній ремонт та не переїде. Відповідач самовільно вселився в спірну квартиру та відмовляється добровільно виселитись. Комунальні послуг не оплачує. У позивачки іншого житла немає. У відповідача є ніша квартира АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 29.11.2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотань будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач повідомлений судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки. При цьому, сторона позивача подала заяву про розгляд справи без особистої участі представника не висловила заперечень проти вирішення справи у порядку заочного розгляду, тому суд ухвалив провести заочний розгляд вищевказаної справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із розглядом справи за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено судом, відповідач вселився в квартиру самовільно без будь-яких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Частиною 3 ст. 116 ЖК України передбачено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Такими, що самоправно зайняли жиле приміщення, вважаються особи, які вселилися до нього самовільно без будь-яких підстав, а саме без відповідного рішення про надання їм цього приміщення, та відповідно, ордера на житлове приміщення. Виселення цих осіб пов'язане з відсутністю у них будь-яких підстав для зайняття жилої площі.
Згідно правової позиції, викладеній в Постанові Верховного Суду від 04.08.2021 року по справі № 157/648/21 пункт 2 ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визначає підстави, за яких втручання держави у користування особою правами, зазначеними у п.1 цієї статті, є виправданими. Таке втручання має бути передбачене законом і необхідне в демократичному суспільстві, а також здійснюватися в інтересах національної і громадської безпеки або економічного добробуту країни, для охорони порядку і запобігання злочинності, охорони здоров'я чи моралі, захисту прав і свобод інших осіб. Цей перелік підстав є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Водночас державі надаються широкі межі розсуду, виходячи із обставин, які не є однаковими і в кожному конкретному випадку залежать від цілей, зазначених у п.2 ст. 8 конвенції.
У п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2018 року у справі «Садов'як проти України», п.п. 42,43 рішення ЄСПЛ від 2.12.2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» зазначено, що рішення про виселення становитиме порушення ст. 8 конвенції, якщо тільки воно не ухвалене згідно із законом.
Таким чином, суд приходить до висновку, про обґрунтованість доводів позивача про порушення його прав самовільним вселенням в житлове приміщення. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. ст. ст. 4,12,13,76,81,141,280,289 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні житловим приміщення шляхом виселення ОСОБА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , орган видачі: 2316, дата видачі: 11.01.2018 року, РНОКПП НОМЕР_2 , з квартири АДРЕСА_3 без надання іншого житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , орган видачі: 2316, дата видачі: 11.01.2018 року, РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 судовий збір в сумі 908,00 (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.) грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складений 11.01.2023 року.
Суддя: Л.Г.Карабак