Справа №640/1973/21 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.
20 січня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Беспалова О.О.,
Грибан І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року, прийнятого в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Державна казначейська служба Україна про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління Державної казначейської служби України у місті Києві та Державної казначейської служби Україна, в якому просила суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо невиконання у строк, визначений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2020 в адміністративній справі №640/12716/19 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в м. Києві шляхом їх безспірного списання судовий збір у розмірі 768,40 грн. на її користь;
зобов'язати відповідача 1 виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2020 в адміністративній справі №640/12716/19 щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в м. Києві шляхом їх безспірного списання судовий збір у розмірі 768,40 грн. на її користь.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відтак підлягає скасуванню, а в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідач 1 вказує, що виконання рішень суду здійснюється Державною казначейської служби України за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою».
Відповідно до абз. 2 пп. 1 п. 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників №845 безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за черговістю надходження рішень, в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Після отримання відповіді від боржника про неможливість виконання виконавчого документу на підставі ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави» щодо виконання судових рішень» та п. 33 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників №845 відповідальні працівники відповідача 1 протягом трьох робочих днів з дня закінчення двомісячного терміну з дати отримання заяви стягувана забезпечують внесення до АРМ Реєстр судових рішень АС «Є-Казна» WEB відомості про виконавчі документи (рішення суду).
Виконання Казначейством поза чергою рішення суду про стягнення коштів з боржника є неможливим, оскільки це буде вважатися перевищенням повноважень та порушенням принципу рівності стягувачів перед законом, так як будуть порушені права осіб, які подали виконавчі листи до органів Казначейства раніше. Також, законодавством України не передбачено будь-яких виключень, які можуть вплинути на зміну черговості при виконанні виконавчих документів.
Отже, відповідач 1 здійснює облік і зберігання виконавчих документів до настання черги для їх виконання Казначейством за бюджетною програмою.
Відповідач 1 вказує, що 15.10.2020 він отримав від позивача заяву про стягнення коштів від 12.10.2020 разом з виконавчим листом Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/12716/19 та прийняв до виконання відповідно до вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників №845.
Листом від 19.10.2020 №07-36/10365 відповідач 1 звернувся до боржника - ГУ ПФУ у м. Києві з вимогою добровільного виконання вищевказаного виконавчого документа у зв'язку з відсутністю відкритих рахунків боржника у відповідача 1.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 09.11.2020 №2600-0602-5/159502 повідомило про неможливість виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/12716/19 у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Відповідач 1 звертає увагу, що, відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», органи Казначейства не є органами примусового виконання.
Таким чином, беручи до уваги, що відповідач 1 не має права здійснювати заходи примусового виконання рішень суду, зокрема, щодо виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва, виданого по справі №640/12716/19, у відповідності до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників №845 та з метою недопущення порушення законодавства щодо невиконання судового рішення, зазначений виконавчий документ прийнято до обліку за бюджетною програмою.
Одночасно з проведенням вищевказаних дій було визначено черговість виконання відповідно до передбачених в ч. 2 п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» черговість погашення заборгованості.
Відповідач 1 вказує, що відповідно до вказаної вище норми Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», заборгованість за виконавчим листом позивача підлягає виконанню у третю чергу.
Станом на теперішній час за бюджетною програмою в Казначействі обліковується виконавчих документів на суму близько 127,45 млн грн., які відносяться до першої черги погашення заборгованості; 253,09 млн грн., які відносяться до другої черги погашення заборгованості та 6 23,43 млн грн., які відносяться до третьої черги погашення заборгованості.
Зважаючи на те, що Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» за бюджетною програмою було визначено 100 млн грн., Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» визначено також 100 млн грн., то встановлений обсяг коштів не дає змогу Казначейству здійснити у поточному році погашення заборгованості за рахунок бюджетної програми за всіма судовими рішеннями, гарантованими державою.
Відповідач 1 наголошує, що виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/12716/19 за бюджетною програмою можливо здійснити лише у випадку погашення заборгованості по першій та другій черзі.
Відповідач 1 зауважує, що Казначейство на виконання Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників №845 постійно звертається до Міністерства фінансів України із пропозиціями щодо необхідності внесення змін до Закону про Державний бюджет України та збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою. Зазначені копії листів Казначейства надавались до суду першої інстанції, чим і було доведено факт вчинення ним дій, передбачених п. 49 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників №845.
Так, відповідач 1 стверджує, що органи Казначейства вчиняли та вчиняють у повному обсязі активні дії, безпосередньо визначені законом, а перерахування коштів стягувачам із затримкою відбувається не через протиправні дії чи бездіяльність органів Казначейства, а виключно у зв'язку з наявністю сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів та передбаченими у Законах про Державний бюджет України обмеженими асигнуваннями для погашення наявної заборгованості за поданими стягувачами до органів Казначейства виконавчими документами.
07.12.2022 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач 2 вказує, що погоджується з доводами відповідача 1, викладеними в апеляційній скарзі.
Державна казначейська служба Україна вважає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 у справі №640/1973/21 за позовом ОСОБА_1 не відповідає вимогам законності й підлягає скасуванню.
Державна казначейська служба Україна просить задовільнити апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, скасувати рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 у справі №640/1973/21 за позовом ОСОБА_1 та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач 2 звертає увагу, що в силу закріпленого законодавством принципу обов'язковості судового рішення безумовний обов'язок щодо його виконання покладається в першу чергу на визначеного судом боржника (в даному випадку на Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві). Факт пред'явлення судового рішення на виконання жодним чином не звільняє боржника від необхідності невідкладно виконати рішення суду та перерахувати кошти стягувану.
Отже, знаходження виконавчого листа по справі №640/12716/19 на виконанні в Казначействі за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040 не звільняє боржника від обов'язку самостійно виконати рішення суду.
Крім того, терміни виконання виконавчого листа по справі №640/12716/19 залежать від обсягу бюджетних асигнувань виділених на відповідний рік для погашення наявної заборгованості за поданими судовими рішеннями.
Отже, Казначейство зможе здійснити заходи щодо перерахування коштів на користь позивача за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040, лише після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше виконавчого листа по справі №640/12716/19.
Відповідач 2 наголошує, що відповідно до наданих повноважень не має права законодавчої ініціативи, а також не має можливості встановлювати або змінювати бюджетні призначення.
Враховуючи недостатність бюджетних призначень за бюджетною програмою для погашення заборгованості за поданими судовими рішеннями та наявність сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів, ГУ ДКСУ у м. Києві позбавлене можливості виконати виконавчий лист по справі №640/12716/19 у стислі строки.
Відповідач 2 вважає, що перерахування коштів стягувачам із затримкою відбувається не через протиправні дії або бездіяльність органів Казначейства, а виключно у зв'язку з наявністю сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів та передбаченими у Законах про Державний бюджет України обмеженими асигнуваннями для погашення наявної заборгованості за поданими судовими рішеннями.
Крім того, органи Казначейства вчиняло та вчиняє у повному обсязі дії, які безпосередньо визначені законом.
Зокрема, Державна казначейська служба Україна постійно направляє листи до Міністерства фінансів України із пропозиціями щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України у частині збільшення видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504040 (копії листів наявні в матеріалах справи).
На листи Казначейства щодо збільшення видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504040 Міністерством фінансів України надавались відповіді, в яких зазначено, що: «…питання збільшення бюджетних призначень Казначейству для виконання судових рішень може бути розглянуто у разі внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та виходячи з можливостей дохідної частини державного бюджету…» (копії листів наявні в матеріалах справи).
Крім того, враховуючи недостатність бюджетних коштів за програмою КПКВК 3504040, Державна казначейська служба Україна направляла до Міністерства фінансів України бюджетні запити до проектів державного бюджету на 2020-2023 роки з пропозиціями збільшити бюджетні призначення за цією програмою (витяги з бюджетних запитів на Міністерство фінансів України наявні в матеріалах справи). Проте, відповідні зміни наразі не прийняті.
Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Матеріалами справи підтверджено, що Окружним адміністративний судом міста Києва розглядалась справа №640/12716/19. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2020 в адміністративній справі №640/12716/19 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю:
зобов'язано ГУ ПФУ в місті Києві звернутися із поданням до відповідного органу Казначейства про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна в розмірі 1% від вартості, а саме: у розмірі 4 261,80 грн.;
стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в місті Києві шляхом іх безспірного списання судовий збір у розмірі 768,40 грн. на користь ОСОБА_1 .
На виконання зазначеного рішення, яке набрало законної сили 07.09.2020, видано виконавчий лист від 22.09.2020, який, разом із заявою про його виконання, 12.10.2020 позивач направила на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві та який отримано відповідачем 1 15.10.2020.
21.12.2020 на адресу позивача від Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, надійшла відповідь про надання інформації щодо виконання рішення суду. У відповіді зазначено, що відповідач 1 з 15.10.2020 здійснює виконання рішення про стягнення на користь позивача коштів з ГУ УПФУ в місті Києві, які позивачем було сплачено, як судовий збір за розгляд справи №640/12716/19 в Окружному адміністративному суді міста Києва. Зазначено, що виконавчий документ взято на облік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою», за третьою чергою, як заборгованість за всіма іншими рішеннями суду та внесено відомості під записом №1090867 до реєстру судових рішень АС «Є-Казна». Також вказано, що станом на 21.12.2020 органами казначейства здійснюється погашення заборгованості за судовими рішеннями, які віднесені до першої черги.
Вважаючи, що відповідачі допустили протиправну бездіяльність, якою порушують права позивача, остання звернулася до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що обставина відсутності у відповідача бюджетних коштів за відповідної бюджетною програмою та наявність значної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні в органах Казначейства, не може слугувати підставою для невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням, що міститься у ч. 1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
На виконання п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» №4901-VI від 05.06.2012 (далі - Закон №4901-VI) встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.
Відповідно до абзаців 1-4 ч. 1 ст. 2 Закону №4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
За приписами частин 1, 2, 4 ст. 3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
З метою реалізації п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (далі - Порядок №440).
За визначеннями, що містяться у п. 2 Порядку №440 боржник - зазначений у рішенні суду або виконавчому документі суб'єкт, який повинен сплатити кошти або вчинити інші дії майнового характеру щодо особи, на користь чи в інтересах якої ухвалено це рішення;
відповідальна особа (особи) - посадова особа органу державної виконавчої служби, на яку покладені обов'язки з ведення обліку рішень, виконання яких гарантується державою, інвентаризації заборгованості за цими рішеннями та їх передачі до органу Казначейства;
заявник - фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої ухвалено рішення суду або видано виконавчий документ, або її представник;
органи державної виконавчої служби - управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Мін'юсту, Управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Мін'юсту;
органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - головні управління Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі;
виконання рішення в повному обсязі - повна фактична виплата особі, на користь якої ухвалено рішення суду, суми коштів, яка визначена рішенням, а також повне фактичне вчинення дій щодо майна за рішенням зобов'язального характеру;
рішення - виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" суб'єкти, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року.
Пункт 8 та 9 Порядку №440 встановлюють, що рішення розподіляються в порядку такої черговості погашення заборгованості:
перша черга - рішення щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;
друга черга - рішення, пов'язані з трудовими правовідносинами;
третя черга - інші рішення.
Рішення вносяться до кожної з черг за датою їх надходження до органу державної виконавчої служби.
Відповідальна особа не пізніше десяти робочих днів з дня внесення рішення до Реєстру зобов'язана надіслати заявнику та боржнику за їх місцезнаходженням або на електронну пошту повідомлення про прийняття такого рішення для обліку із зазначенням черги, до якої воно включено.
З метою забезпечення заявнику та боржнику доступу до інформації Реєстру про стан погашення заборгованості за рішенням, прийнятим на користь заявника, у повідомленні про прийняття рішення до обліку зазначаються адреса відповідного веб-сайта в Інтернеті, а також ідентифікатор для доступу до інформації Реєстру.
На виконання пунктів 13, 14, 17 Порядку №440 передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.
Передача органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, рішень зобов'язального характеру здійснюється після отримання від боржника, його правонаступника або органу державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, документів про здійснення нарахування виплат за таким рішенням.
До органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, передаються рішення, які надійшли до 1 числа місяця, що настав за звітним періодом.
Відповідальна особа додає до рішень, які передаються до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, реквізити для перерахування коштів заявнику. У разі часткового виконання рішення до нього додаються підтверджувальні документи.
До рішень зобов'язального характеру додаються оригінали документів про здійснення нарахування виплат за цим рішенням, підписані уповноваженою особою боржника, його правонаступника або органу державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, і завірені гербовою печаткою.
Відповідальна особа не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження акта приймання-передавання надсилає заявнику та боржнику за їх місцезнаходженням або на електронну пошту повідомлення про передачу рішення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із зазначенням реквізитів акта приймання-передавання.
За приписами пунктів 19 та 20 Порядку №440 бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою передбачено, що погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 3 серпня 2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Матеріалами справи підтверджено, що Окружним адміністративний судом міста Києва розглядалась справа №640/12716/19. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2020 в адміністративній справі №640/12716/19 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю:
зобов'язано ГУ ПФУ в місті Києві звернутися із поданням до відповідного органу Казначейства про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна в розмірі 1% від вартості, а саме: у розмірі 4 261,80 грн.;
стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в місті Києві шляхом іх безспірного списання судовий збір у розмірі 768,40 грн. на користь ОСОБА_1 .
На виконання зазначеного рішення, яке набрало законної сили 07.09.2020, видано виконавчий лист від 22.09.2020, який, разом із заявою про його виконання, 12.10.2020 позивач направила на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві та який отримано відповідачем 1 15.10.2020.
Таким чином, з 15.10.2020 на виконанні Державної казначейської служби України за бюджетною програмою «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» знаходиться виконавчий лист, виданий Окружним адміністративний судом міста Києва у справі №640/12716/19, про стягнення коштів у сумі 768,40 грн. на користь ОСОБА_1 .
Отже, станом на 15.01.2021 пройшло більше трьох місяців з дня надходження виконавчого листа, однак кошти позивачу не виплачені.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845).
За визначеннями, що містяться у п. 2 Порядку №845 безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;
боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;
виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження";
коди класифікації видатків бюджету - коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, коди програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, коди типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів/тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільовий метод, коди економічної класифікації видатків бюджету;
стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України, Податковому кодексі України, Законах України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", "Про виконавче провадження" та актах Кабінету Міністрів України, що регулюють бюджетні відносини.
Відповідно до п. 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Керуючись п. 5 Порядку №845 під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право:
1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів;
2) звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання;
3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію;
4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів;
5) застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України та у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держаудитслужби;
5-1) повідомляти органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, про дії або бездіяльність боржника, що перешкоджає виконанню виконавчого документа;
6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком;
7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
Відповідно до пунктів 47-79 Порядку №845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:
1) органом Казначейства:
документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником;
інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;
2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.
У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Строки перерахування коштів перериваються на період усунення обставин, визначених у пунктах 11, 13 та 49 цього Порядку.
У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.
Як не заперечується учасниками справи, спірний виконавчий лист перебуває на виконання у відповідача 1 та належить до третьої черги його виконання.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504040 передбачено 600,00 млн. гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504040 передбачено 100,00 млн. гривень.
Колегія суддів відхиляє доводи відповідачів про те, що ними надано належні докази про направлення до Міністерства фінансів України листів із пропозиціями щодо необхідності внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України» у частині збільшення видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504040, оскільки адресовані Міністерству фінансів України з цього приводу листи, стосуються інших періодів і не є належними доказами своєчасного, протягом 10-денного терміну з дня надходження виконавчого листа на ім'я ОСОБА_1 .
Крім того, доказів виконання пп. 5 п. 4 Порядку №845 (вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів) відповідачем 1 не надано.
На даний час учасники справи не заперечують, що спірний виконавчий лист в частині стягнення судового збору не виконаний.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності Управління Державної казначейської служби України у місті Києві щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2020 в адміністративній справі №640/12716/19 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ: 42098368) шляхом їх безспірного списання судовий збір у розмірі 768,40 на користь ОСОБА_1 .
Втім щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача 1 виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2020 в адміністративній справі №640/12716/19 щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в м. Києві шляхом їх безспірного списання судовий збір у розмірі 768,40 на її користь, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення такої.
На думку колегії суддів такі позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на те, що вказані виплати можуть бути здійснені лише в порядку черговості відповідно до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою. Безспірне списання коштів відбувається із затримкою у зв'язку із наявністю сформованої черги з виконавчих документів, що перебувають на виконанні та надійшли раніше, а також через обмежені бюджетні асигнування для погашення заборгованості за поданими судовими рішеннями, а не через протиправні дії відповідача.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 04.03.2020 у справі №809/1330/17.
Відтак, колегія суддів вважає, що позовні вимоги належить задовольнити частково.
Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача 1 частково знайшли своє підтвердження під час перегляду даної справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для зміни мотивувальної та резолютивної частини оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 317, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у місті Києві задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року змінити в мотивувальній та резолютивній частині.
Викласти резолютивну частину Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року в наступній редакції:
«Адміністративний позов позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві щодо невиконання у строк, визначений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2020 в адміністративній справі №640/12716/19 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ: 42098368) шляхом їх безспірного списання судовий збір у розмірі 768,40 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.»
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан