Справа № 202/257/23
Провадження № 1-кс/202/437/2023
19 січня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
представника власника майна - адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Управлінням нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №1202204000000245 від 24.05.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.361 КК України, -
Прокурор звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що в провадженні слідчих СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12022040000000245 від 24.05.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.361 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що група осіб мешканців Дніпропетровської області, користувачів хакерського форуму, а саме користувачі за псевдонімом « ОСОБА_5 ». «ХОХ STOP Energy», « ОСОБА_6 », займаються створенням та розповсюдженням програмного забезпечення, яке має функцію 2 підбору паролів (брутфорс).
21.11.2022 було проведено санкціоновані обшуки за адресами фігурантів злочину, а саме у ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 під час якого було виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 11600 (одинадцять тисяч шістсот) доларів США, які вилучено до спец пакету №SUD2079035 та 200 (двісті) тисяч гривень, які вилучено до спец пакету №SUD2079034. Вказані грошові кошти було визнано як речовий доказ у кримінальному провадженні відповідною постановою слідчого.
Після проведення обшуку слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, але ухвалою від 14.12.2022 воно повернуто прокурору для усунення недоліків. Ухвала отримана прокурором 23.12.2022.
Після усунення вказаних в ухвалі недоліків, прокурором подане слідчому судді клопотання про арешт майна, яке вилучено під час обшуку, але 26.12.2022 воно знов повернуто прокурору для усунення недоліків. Вказана ухвала отримана прокурором 04.01.2023.
06.01.2023, тобто в строк, який визначено в ухвалі слідчого судді від 26.12.2022, шляхом поштового відправлення, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування необхідності накладення арешту на майно зазначив, що вилучені під обшуку грошові кошти у сумі 11 600 доларів США, які належать ОСОБА_7 , визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а отже на них необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів.
Також зазначив, що арешт грошових коштів ні у якому разі не позбавляє ОСОБА_7 права власності на них, а лише обмежує їх використання на момент досудового розслідування, якщо ж орган досудового розслідування не доведе незаконність вказаних грошових коштів, арешт також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене просив слідчого суддю накласти арешт на грошові кошти, а саме: 11600 (одинадцять тисяч шістсот) доларів США які вилучено до спец пакету №SUD2079035 та 200 (двісті) тисяч гривень які вилучено до спец пакету №SUD2079034, які були вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 від 21.11.2022 у ОСОБА_7 .
У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.
Представник власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти доводів клопотання з тих підстав, що прокурором пропущений строк звернення із клопотанням, а само клопотання є необґрунтованим. Просила у задоволенні клопотанні відмовити.
Заслухавши учасників судового розгляду клопотання, повно та всебічно дослідивши матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя прийшов до наступного.
У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12022040000000245 від 24.05.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.361 КК України.
Станом на 19.01.2022 будь-якій особі про підозру у даному кримінальному провадженні не повідомлено.
10.11.2022 слідчим суддею Індустріального районного суду м.Дніпропетровська було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлення кола осіб причетних до його вчинення, відшукання та вилучення речей та документів, що становлять доказове значення у кримінальному провадженні, а саме: банківські картки, sim холдери, комп'ютерна техніка, ноутбуки, мобільні телефони, планшети, чорнові записи, магнітні носії інформації, оптичні носії інформації, флеш накопичувачі, договори про надання послуг Інтернету, sim картки операторів мобільного зв'язку.
21.11.2022 проведено обшук у ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 під час якого було виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 11600 (одинадцять тисяч шістсот) доларів США, які вилучено до спец пакету №SUD2079035 та 200 (двісті) тисяч гривень, які вилучено до спец пакету №SUD2079034, що підтверджується копією протоколу обшуку.
Постановою слідчого від 21.11.2022 вказані грошові кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
21.11.2022 слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, яке вилучене під час обшуку 21.11.2022.
28.11.2022 ухвалою слідчого судді клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків.
Після усунення недоліків прокурор звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.
14.12.2022 ухвалою слідчого судді клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків.
Після усунення недоліків прокурор звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.
26.12.2022 ухвалою слідчого судді клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків. Ухвала отримана прокурором 04.01.2023.
06.01.2023 (поштовим відправленням), тобто у строк, передбачений ухвалою слідчого судді, прокурор звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.
З цього приводу слідчий суддя зазначає, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені КПК України строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти. (ст.116 КПК України)
Отже, не є тотожними за часовими вимірами поняття «повинно бути подане» та «надійшло до суду». При вирішенні питання щодо дотримання строків звернення прокурора із клопотанням слідчий суддя враховує, що відповідно до поштового конверту, у якому надійшло клопотання до канцелярії суду, прокурор подав клопотання у відділення поштового зв'язку 06.01.2023, тобто з дотриманням строків, передбачених ч.5 ст.171 КПК України, а отже доводи представника власника майна про порушення прокурором строків звернення із клопотанням слідчий суддя до уваги не приймає.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливість спеціальної конфіскації майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим суддею встановлено, що кримінальне провадження здійснюється за фактом того, що встановлено групу осіб, яка на території Дніпропетровської області вчиняє кримінальні правопорушення, а саме втручання в роботу автоматизованих систем, що призвело до витоку інформації.
Попередня правова кваліфікація - ч.3 ст.361 КК України.
Частиною 3 ст.361 КК України передбачена кримінальна відповідальність за несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, якщо вони призвели до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації.
Предметом вказаного злочину є електронно-обчислювальна машина; автоматизовані системи; комп'ютерні мережі; мережі електрозв'язку; комп'ютерна інформація; інформація, що передається мережами електрозв'язку (телекомунікаційними мережами).
Злочин є злочином з матеріальним складом, а отже обов'язкова наявність наслідків: витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або порушення встановленого порядку її маршрутизації.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберігали на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінального протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є збереження речових доказів. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Приписами ч.10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Матеріали клопотання містять постанову про визнання речовим доказом від 21.11.2022 вказаного у клопотанні майна.
У той же час слідчий суддя зазначає, що статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разу доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного степеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступень втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання постановленого завдання.
Таким чином, частиною 3 ст.132 КПК встановлено три групи обставин, недоведеність яких усуває застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що тягар доказування перед слідчим суддею, судом наявності підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого та прокурора, як на суб'єктів, які здійснюють кримінальне провадження.
З матеріалів, доданих прокурором до клопотання, навіть на рівні припущення неможливо встановити, яке доказове значення для кримінального провадження, під час якого розслідується факт втручання групи осіб в роботу автоматизованих систем, що призвело до витоку інформації, мають грошові кошти у сумі 11600 (одинадцять тисяч шістсот) доларів США та 200 (двісті) тисяч гривень, які були вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 від 21.11.2022 у ОСОБА_7 .
Таким чином, твердження органу досудового розслідування під час звернення із клопотанням про арешт майна про те, що зазначене у клопотання майно може бути використане у кримінальному провадженні як доказ, належним чином не підтверджена допустимими в розуміння ст.86 КПК України доказами, а отже клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 40, 98, 100, 131, 132, ч. 2 ст. 167, ч.2 ст. 168, ст. ст. 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Повний текст ухвали складений слідчим суддею 23.01.2023.
Слідчий суддя ОСОБА_1