20 січня 2023 р. № 400/5420/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020,
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач або ГУ ПФУ) з вимогами:
визнати протиправним дiї Головного управлiння Пенсiйного фонду України в Миколаїськiй областi щодо проведення виплати ОСОБА_2 , пiсля її перерахунку з 01.04.2019 року з обмеженням максимального розмiру ОСОБА_3 десятьма прожитковими мінімумами для осiб, якi втратили працездатнiстъ;
зобов'язати Головне управлiння Пенсiйного фонду України в Миколаїськiй областi здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_2 без обмеження максимального розмiру пенсії десятъма прожитковими мiнiмумами для осiб, якi втратила працездатнiсть позивачу, виплату перерахованої пенсiї з 01.04.2019 з урахуванням ранiше виплачених сум.
Ухвалою від 09.12.2022р. суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст.263 КАС України.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що при перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 відповідачем протиправно зменшено відсотковий розмір грошового забезпечення та обмежив її розмір десятьма прожитковими мінімумами.
Відповідач у відзиві на позов вказав, що ГУ ПФУ на виконання рішення суду від 31.01.2022р. по справі № 400/12585/21 проведено з 01.04.2019р. перерахунок пенсії позивача на підставі довідки від Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 23.11.2020 року №9/1/343. Здійснюючи вказаний перерахунок пенсії відповідач керувався нормами законодавства, чинного на момент здійснення такого перерахунку, а отже максимальний розмір пенсії позивача не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином, відповідач діяв в межах та в спосіб визначений чинним законодавством. В задоволенні позову відповідач просив відмовити повністю.
Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пенсію позивачу призначено у розмірі 88% грошового забезпечення.
На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 по справі № 400/12585/21 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 23.11.2020 року №9/1/343 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
Відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року із розрахунку 70% грошового забезпечення відповідно до ст. 13 Закону № 2262 та обмежено її розмір десятьма прожитковими мінімумами.
Листом від 30.09.2022р. відповідач повідомив, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019. Розмір пенсії склав 21062,40 грн., розрахунок якого проведено в такому порядку: 26328,00 грн. - загальний розмiр грошового забезпечення х 80% (за 30 poків вислуги).
Згідно зі ст. 2 Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 05.12.2020 року № 1082-ІХ встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2021 року - 1769,00 грн., з 01.07.2021 року - 1854,00 грн.
Розмір пенсійної виплати, з урахуванням обмеження, визначеного ст. 2 Закону № 3668-VІ, станом на 01.07.2021 становить 18540,00 грн. (1854,00 х 10).
Розмір пенсії встановлено відповідно до законодавства. Підстави для її перерахунку відсутні.
Відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 року № 3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27 березня 2014 року № 1166-VII внесено зміни у частину другій статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, згідно яких цифри 80 замінено цифрами 70.
Оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція висловнена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року по справі № 686/12623/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо позовних вимог про проведення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно із частиною сьомою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону № 911-VIII від 24 грудня 2015 чинній з 1 січня 2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Крім того, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17 та від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 522/16973/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 23 червня 2020 року у справі №686/24928/16-а.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 09.02.2021 року у справі № 1640/2500/18.
Відтак, відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача, тому повинен її виплачувати з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром зазначеного у довідці Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 23.11.2020 року №9/1/343.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Тому позовні вимоги слід задовольнити.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.
2. Визнати протиправним дiї Головного управлiння Пенсiйного фонду України в Миколаїськiй областi щодо проведення виплати ОСОБА_2 , пiсля її перерахунку з 01.04.2019 року, з обмеженням максимального розмiру пенсiї ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осiб, якi втратили працездатнiстъ.
3. Зобов'язати Головне управлiння Пенсiйного фонду України в Миколаїськiй областi (код ЄДРПОУ 13844159) здійснити з 01.04.2019р. перерахунок та виплату пенсiї ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження максимального розмiру пенсії десятъма прожитковими мiнiмумами для осiб, якi втратила працездатнiсть та здійснити виплату перерахованої пенсiї з 01.04.2019р., з урахуванням ранiше виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 992,40грн., сплачений квитанцією від 27.11.2022р. за №5853841338049234.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов