про залишення позовної заяви без руху
23 січня 2023 року Справа № 360/44/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Хлопова Андрія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
16 січня 2023 року до Луганського окружного адміністративного надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач), за такими вимогами:
1) визнати протиправними та скасувати накази відповідача від 27.06.2022 № 256 о/с та від 13.06.2022 № 1152 про звільнення позивача;
2) поновити позивача на раніше займаній ним посаді;
3) стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 27.06.2022 по дату прийняття рішення судом про поновлення на роботі.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Пунктом другим частини п'ятої статті 160 КАС України регламентовано, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача - Головного управління Національної поліції в Луганській області, є вул. Вілєсова, буд. 1, місто Сєвєродонецьк, Луганська область, 93406, а не вул. Філософська, буд. 39 А, місто Дніпро, 49006, як зазначено у позовній заяві.
Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п'ятої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення частини четвертої статті 161 КАС України представником позивача до позовної заяви не додано у належним чином засвідченій копії паспорт позивача та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру.
Вимоги щодо надання зазначених документів не є суту формальними, оскільки представником позивача зазначені відомості місця реєстрації та РНОКПП в позовній заяві, однак зазначені відомості не підтвердженні письмовими доказами.
Крім того, у відповідності до частини п'ятої статті 246 КАС України в резолютивній частині рішення мають бути зазначені, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (пункт 4).
Для усунення вказаного недоліку позовної заяви представнику позивача необхідно надати паспорт позивача та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, у належним чином засвідчених копіях, а саме: з відміткою про засвідчення, яка складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису представника позивача як особи, яка засвідчує копію, його ініціалів та прізвища, а також дати засвідчення копії документа.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини четвертої статті 31 (Оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану) Закону України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із строками, визначеними в частині другій та частині п'ятій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо оскарження поліцейським застосованого до нього у період дії воєнного стану дисциплінарного стягнення, утому числі у виді звільнення зі служби в поліції, є 15-денний строк, установлений в частині четвертій статті 31 Закону України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», перебіг якого розпочинається з дня ознайомлення поліцейського з відповідним наказом.
Позивач в позовній заяві оскаржує наказ від 27.06.2022 № 256 о/с про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказ від 13.06.2022 № 1152 про звільнення.
В обґрунтування своєї позиції про дотримання строку звернення до суду представник позивача зазначає, що територія, на якій перебував позивач та виконував свої функціональні обов'язки, фактично з 24 лютого 2022 року потрапила під окупацію, він намагався якомога швидше залишити таку територію та з'явитись до безпосереднього чи вищого керівництва задля доповіді про такі обставини та подальше проходження служби і виконання наказів.
Представник позивача зазначає, що з початку воєнних дій на території мешкання та місця роботи позивача зник мобільний зв'язок та електроживлення, через що позивач не мав можливості систематичного доступу до Мережі інтернет, а відповідно майже не мав доступу до всіх можливих месенджерів: Viber, WhatsApp, Telegram та електронної пошти, отже позивач не мав можливості отримати оскаржувані накази.
Позивач вийшов з окупації 27.12.2022, цього ж дня він зателефонував своєму керівництву, яке повідомило йому про його звільнення.
05.01.2023 представником позивача отримані матеріали службового розслідування, накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення.
За наслідком викладеного представник позивача вважає, що строк звернення до суду позивачем не пропущено.
З огляду позовної заяви та наданих до неї доказів, судом встановлено, що представником позивача на підтвердження інформації, що позивач вийшов з окупації саме 27.12.2022 не надано жодного доказу.
Також представником позивача взагалі не надано жодного належного доказу, що позивач дійсно перебував під окупацією.
Посилання представника позивача на те, що на території Луганської області був відсутній мобільний зв'язок, суд вважає незмістовним, оскільки відсутність мобільного зв'язку не виключає обов'язкову відсутність мережі інтернет.
При цьому доказів на підтвердження факту відсутності мобільного зв'язку та електропостачання на тимчасово окупованій території, де перебуває позивач, після 25 лютого 2022 року, представником позивача також не надано.
Одночасно представником позивача в позовній заяві заявлено клопотання за необхідності поновити строки для подання цієї позовної заяви зважаючи на введення з 24.02.2022 воєнного стану та зупинення перебігу всіх процесуальних строків.
Інших обставин та доказів на обґрунтування клопотання про поновлення строку позивач про поновлення строку звернення до суду не зазначив.
Щодо твердження представника позивача про введення в Україні воєнного стану як на підставу для поновлення строку звернення до суду є незмістовним з огляду на таке.
Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому законами України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 21 квітня 2022 року № 02212-ІХ та від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні укази Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 та від 17 травня 2022 року № 341/2022, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, а потім з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Зазначене узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові 10 листопада 2022 року по справі № 990/115/22.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Відсутність доказів на підтвердження, що позивач дійсно перебував під окупацією та вийшов з окупації саме 27.12.2022, факту відсутності мобільного зв'язку та електропостачання на тимчасово окупованій території, де перебуває позивач, після 25 лютого 2022 року, слугує тому, що суд не може встановити чи дотримано позивачем строк, встановлений статтею 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що в свою чергу унеможливлює дотримання судом вимог пункту 5 частини першої статті 171 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно надати належні докази на підтвердження, що 05.01.2023 (дата отримання відповіді відповідача на адвокатський запит) йому стало відомо про порушення його прав, а саме: на підтвердження, що позивач дійсно перебував під окупацією та вийшов з окупації саме 27.12.2022, що на тимчасово окупованій території, де перебуває позивач, після 25 лютого 2022 року, був відсутній мобільний зв'язок та електропостачання, та підтвердження дотримання 15-денного строку звернення до суду, а в разі пропуску строку подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними доказами.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статтям 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву адвоката Хлопова Андрія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 залишити без руху.
Запропонувати представнику позивача протягом 5-ми (п'яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):
- позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, зазначивши правильну адресу відповідача;
- належним чином засвідчені копії першої-третьої сторінок паспорту та сторінки з інформацією про зареєстроване місце проживання у вигляді придатному до читання;
- належним чином засвідчену копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру;
- доказів на підтвердження дати, що 05.01.2023 (дата отримання відповіді відповідача на адвокатський запит) йому стало відомо про порушення його прав, а саме: на підтвердження, що позивач дійсно перебував під окупацією та вийшов з окупації саме 27.12.2022, що на тимчасово окупованій території, де перебуває позивач, після 25 лютого 2022 року, був відсутній мобільний зв'язок та електропостачання, та підтвердження дотримання 15-денного строку звернення до суду, а в разі пропуску строку - обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними доказами.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяО.В. Захарова