Іменем України
20 січня 2023 року Справа № 360/6821/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом представника позивача Ларченко Наталії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов представника позивача Ларченко Наталії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 (далі -позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - відповідач І), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач ІІ), в якому, з урахуванням уточненої заяви від 22.11.2021, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 23.09.2021 № 121130003161 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з статтею 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2021 про призначення пенсії на пільгових умовах, зарахувавши до страхового та пільгового підземного стажу період роботи на ВП “ШАХТА ІМЕНІ Д.Ф. МЕЛЬНИКОВА” з 01.11.2019 по 11.10.2021.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 16.09.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.
23.09.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було прийняте рішення №121130003161, яким відмовлено в призначенні пенсії в порядку п.1 ч. 2 т. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зі змісту рішення від 23.09.2021 вбачається, що до пільгового стажу підлягають зарахуванню періоди роботи, за які є інформація по спеціальному стажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5). Підстав для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 01.11.2019 по теперішній час немає, оскільки відсутня сплата підприємством страхових внесків. Позивач працює в якості прохідника підземного на ВП “Шахта імені Д.Ф. Мельникова” ПАТ “Лисичанськвугілля з 06.11.2012 року. Період роботи з 01.11.2019 по теперішній час неможливо зарахувати до пільгового стажу за відсутністю даних про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Страховий пільговий стаж за Списком № 1 з урахуванням інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, наявних в індивідуальних відомостях про застраховану особу, станом на 23.09.2021 становить: пільговий стаж роботи 08 років 7 місяців 26 днів, страховий стаж 37 років 26 днів. Вік позивача складає 50 років. Відповідно до рішення про відмову зазначений стаж розрахований без врахування періоду роботи, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків відповідно до даних персоніфікованого обліку та довідки ОК5, тобто з 01.11.2019 по теперішній час. Позивач вважає, що його страховий стаж складає 27 років 6 місяців 26 днів.
З рішенням позивач не згоден, вважає його протиправним, тому просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 10.11.2021 адміністративний позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 26.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою суду від 14.12.2021 вирішено подальший розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та залучено як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Ухвалою суду від 04.11.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 10.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 26.09.2022 вирішено подальший розгляд адміністративної справи № 360/6821/21 здійснювати на підставі її матеріалів в електронній формі.
Враховуючи дистанційний режим роботи суду в період воєнного стану та відсутність клопотань сторін про призначення справи до розгляду в судовому засіданні, з метою дотримання безпеки учасників процесу та працівників апарату суд розглядає справу в порядку письмового провадження за матеріалами справи в електронній формі за відсутності учасників справи та відсутності необхідності допиту свідків та експертів відповідно до вимог ч.9 ст.205 КАС України.
20.12.2021 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за призначенням пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 26.09.2021 № 121130003161 відмовлено у призначенні пенсії. Відповідь на звернення надавалося за екстериторіальним принципом. Після надання відмови - відповіді, електронна пенсійна справа, яка була отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області для опрацювання, була передана засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області.
04.01.2022 від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що 04.01.2022 від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що 16 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою про призначення пенсії за віком згідно зі ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058- V (далі Закон 1058).
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
За наслідками розгляду заяви позивача рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області № 121130003161 від 23.09.2021 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону 1058, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Відповідач ІІ зазначає, що оскільки заява та подані документи управлінням не розглядалися та рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не приймалось, тому відсутні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2021 про призначення пенсії на пільгових умовах.
Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 , виданого Лисичанським МВ УДМС України в Луганській області 01.07.2016 та карткою фізичної особи - платника податків.
16 вересня 2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (відділ обслуговування громадян №4 м. Лисичанськ) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До заяви були надані такі документи: військовий квіток, диплом про навчання, довідки про заробітну плату, довідку про відкритий рахунок в банку, довідку про зміну назви організації, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, паспорт, трудову книжку.
Рішенням ГУПФУ в Київській області від 23.09.2021 № 121130003161 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якому зазначено, що вік заявника становить 50 років, страховий стаж особи становить 37 років 26 днів, пільговий стаж роботи - 8 років 7 місяців 26 днів. За доданими документами до страхового та пільгового стажу не враховано період роботи з 01.11.2019 по теперішній час, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків у выдомостях персоніфікованого обліку та довідки ОК-5. Документами підтверджено право на зниження пенсійного віку на 8 років.
Дослідженням копії ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення Пенсії встановлено, що визначений управлінням страховий стаж позивача складає 37 років 26 днів, в тому числі страховий пільговий стаж за списком №1 - 8 років 7 місяців 26 днів.
Записи трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 10.10.1990 містять такі записи щодо спірного періоду його роботи:
ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля»:
запис 5 - 30.11.1992 - прийнятий учнем прохідником, підземним з повним робочим днем під землею (наказ № 1129к від 30.11.1992);
запис 6 - 05.02.1993 - переведений прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею (наказ № 103к від 05.02.1993);
запис 7 - 16.09.1994 - звільнений за ст.38 КЗпП України (наказ № 608к від 17.08.1994).
запис 18 - 06.11.2012 - прийнятний підземним прохідником 4 розряду з повним робочим днем під землею (наказ № 1484к від 06.11.2012);
запис 19 - на підставі наказу №486 від 12.04.2010 «Про атестацію робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення Сп.1;
запис 20 - 16.07.2013 - присвоєний 5 розряд прохідника підземного з повним робочим днем під землею (наказ 956к від 16.07.2013);
запис 21 - на підставі наказу №260 від 10.04.2015 «Про атестацію робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення список 1,
запис про звільнення відсутній.
Зазначені записи завірені печатками підприємств та підписами відповідальних осіб, мають відомості про документи, на підставі яких зроблені відповідні записи, а також наявні записи про атестацію робочих місць в спірний період та підтверджено, що позивач працював на підземних роботах з повним робочим днем під землею в спірний період.
Індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5, сформовані станом на 28.09.2021 містять відмітки про наявність в позивача спеціального підземного стажу ЗП3014А1 на підприємстві ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» з 06.11.2012 по 30.06.2021, а також інформацію про нараховану за цей період заробітну плату та сплачені страхові внески, а за період з 01.11.2019 по 30.06.2021 інформація про нараховану заробітну плату наявна, однак дійсно відсутня інформація про сплату страхових внесків за позивача.
На адвокатський запит від 30.09.2021 щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на заробітну плату позивача ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» листом №1178 від 07.10.2021 повідомила позивача, що відповідно до чинного законодавства України та ЗУ №2464-VI від 08.07.2010 ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» в обов'язковому порядку сплачує єдині внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування разом з виплатою заробітної плати. Згідно з розрахункових листів внески були утримані з нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за період з листопада 2019 по вересень 2021 в повному обсязі.
Згідно з копією листа ГУПФУ в Луганській області від 30.09.2021 №1200-0503-8/40752 на адресу директора ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» станом на 30.09.2021 через наявність заборгованості підприємства зі сплати страхових внесків та єдиного внеску за найманих працівників за відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж щодо найманих працівників зараховано лише за період по 31.10.2019.
Згідно з наказом від 06.11.2012 № 1484/к ОСОБА_1 прийнятий на роботу на ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» прохідником підземним 4 розряду з 06.11.2012.
Відповідно до довідки № 821 від 05.10.2021 ОСОБА_1 дійсно працює на ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» з 06.11.2012 по дату видачі довідки за професією прохідника підземного.
Зазначені докази додані є додатками до позовної заяви.
Отже, на момент звернення із заявою від 16.09.2021 про призначення пенсії, ОСОБА_1 виповнилось 50 років, і позивач станом на 16.09.2021 продовжував працювати на ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля», що не заперечується сторонами та підтверджено довідкою підприємства від 05.10.2021 №821. Відповідачі дійшли висновку про наявність у позивача загального стажу - 37 років 26 днів, в тому числі страхового пільгового стажу за списком №1 - 8 років 7 місяців 26 днів. При винесені рішення відповідачем І не зарахований до страхового та пільгового стажу період роботи позивача за професією прохідника підземного на ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» у період з 01.11.2019 по 16.09.2021 (по день звернення із заявою про призначення пенсії), що і є одним із спірних питань цієї справі.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач має підземний стаж роботи за професією прохідника підземного з повним робочим днем під землею за періоди: з 30.11.1992 по 16.09.1994 (за відомостями трудової книжки) та з 16.11.2012 по 30.09.2021 (за відомостями форми ОК-5 з реєстру застрахованих осіб, відомостей трудової книжки, розрахункових листків про нарахування заробітної плати). При цьому трудова книжка позивача не містить записів про атестацію робочого місця за період з 30.11.1992 по 16.09.1994, а відомості форми ОК-5 про сплату страхових внесків за спірний період з 01.11.2019 по 16.09.2021.
Тому спірним питанням цієї справи також є наявність в позивача достатнього пільгового стажу для призначення пільгової пенсії за списком №1.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991№ 1788-XII (Закон №1788) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (Закон №1058).
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з вимогами абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону № 1058-ІV в редакції, що була чинною на час звернення позивача за призначенням пенсії, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як встановлено судом, позивач має підземний стаж роботи і за період до набрання чинності Законом №1058, тобто до впровадження системи загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, отже цей стаж з 30.11.1992 по 16.09.1994 (1 рік 9 місяців 16 днів) має бути зарахований позивачу на підставі вимог Закону №1788.
Для обрахування страхового стажу та пільгового підземного стажу позивача за період з 06.11.2012 по 16.09.2021 (8 років 10 місяців 10 днів) мають бути застосовані вимоги Закону № 1058-ІV.
За умови зарахування обох періодів повністю пільговий підземний стаж позивача складає 10 років 7 місяців 26 днів.
Рішенням ГУПФУ в Київській області від 23.09.2021 № 121130003161 ОСОБА_1 обчислено страховий стаж 37 років 26 днів, зараховано пільговий стаж роботи - 8 років 7 місяців 26 днів. За доданими документами до страхового та пільгового стажу не враховано період роботи з 01.11.2019 по 16.09.2021 - дату подання заяви про призначення пенсії (1 рік 10 місяців 16 днів), оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків у відомостях персоніфікованого обліку та довідки ОК-5. Документами підтверджено право на зниження пенсійного віку на 8 років.
Отже, спірним є саме питання щодо зарахування позивачу до страхового та пільгового стажу за період з 01.11.2019 по 16.09.2021, за який наявні підтвердження факту роботи позивача за підземною професією відповідними записами трудової книжки, індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5, що містять відмітки про наявність в позивача спеціального підземного стажу ЗП3014А1, однак в яких відсутні відмітки про сплату страхових внесків в цей період, а також розрахункові листкпро утримання страхових внесків з заробітної плати позивача в повному обсязі за період з 01.11.2019 по 30.09.2021.
За змістом статті 20 Закону № 1058-ІV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Законунараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:
- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);
- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);
- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Щодо відсутності записів про атестацію робочого місця в трудовій книжці позивача за період з 30.11.1992 по 16.09.1994 суд дійшов таких висновків.
Згідно з п. 4.2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
При цьому, положеннями п. 4.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, визначено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
В той же час, як передбачено пунктом 4.5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації вперше проведеної після 21 серпня 1997 року право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, пунктом 2 якого визначено, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та розробленими на його виконання Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.
З аналізу вище вказаних нормативних актів вбачається, що атестація робочих місць полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Порядок та умови проведення такої атестації набули чинності з 21.08.1992.
Відповідно до Роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року №205 в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Зазначеної позиції дотримується й Верховний Суд в постанові від 23.10.2018 в справі №348/1079/17), постанові від 18 вересня 2018 року по справі №345/3301/17 та постанові від 01.11.2018 №455/1053/16-а, в яких Верховний Суд зокрема зазначив, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Тому зазначений період роботи позивача з 30.11.1992 по 16.09.1994 відповідачем має бути зараховано повністю як до пільгового підземного стажу так і до страхового.
Що стосується відмови відповідача у зарахуванні до страхового та пільгового стажу позивача періоду роботи на ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» з 01.11.2019 по день звернення з заявою, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків за відомостями персоніфікованого обліку та довідки ОК-5, суд дійшов таких висновків.
Обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Відтак, фактично внаслідок невиконання страхувальником обов'язку зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля», що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Водночас, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до спеціального страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17.
Крім того, позивачем до суду надані належні докази на підтвердження тих обставин, що в пеіод з 01.11.2019 по 16.09.2021 він продовжував працювати за підземною професією прохідника, і відомості ОК-5 підтверджують наявність в нього підземного стажу за цей період, незарахування стархового стажу в реєстрі не залежало від волі позивача, оскільки внески підприємством за цей період повністю були утримані з його заробітної плати.
Тому, з урахуванням встановлених в цій справі обставин та зазначеної практики Верховного Суду у подібних справах, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання пенсійного органу зарахувати до страхового та пільгового підземного стажу за списком №1 позивача періоду з 01.11.2019 по 16.09.2021 та зобов'язання призначити пільгову пенсію, оскільки загальний пільговий стаж роботи позивача за списком №1 складає понад 10 років на дату звернення до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії.
Що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 23.09.2021 № 121130003161 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та відповідно до вимог п.10 ч.2 ст.245 КАС України обрати інший ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, а саме:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 23.09.2021 № 121130003161 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати позивачу до страхового та пільгового стажу роботи за списком №1 період з 01.11.2019 по 16.09.2021 на ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля», призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за його заявою від 16.09.2021, а також виплатити заборгованість.
При цьому обов'язок щодо поновлення порушених прав позивача суд покладає саме на відповідача ІІ, оскільки саме до нього позивач звертався з заявою про призначення пенсії і в нього перебувають на даний час матеріали електронної пенсійної справи, які йому були повернуті відповідачем І після прийняття оскарженого рішення, що визнають відповідачі і не оспорює позивач.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 908 грн, що підтверджується квитанцією від 11.10.2021 №56.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій територіальних органів Пенсійного фонду України і позовні вимоги підлягають задоволенню лише з корегуванням обраного позивачем способу судового захисту, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів по 454,00 грн з кожного.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 78, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, 08500), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 23.09.2021 № 121130003161 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу роботи за списком №1 період з 01.11.2019 по 16.09.2021 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за його заявою від 16.09.2021, нарахувати та виплатити заборгованість.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.С. Шембелян