про повернення позовної заяви
23 січня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/5938/22
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточненого, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 86% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 р. та проведення перерахунку з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №500/1 від 27 січня 2022 року, Кіровоградським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки з основним розміром 70%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 86% відповідних сум грошового забезпечення та з 01 квітня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №500/1 від 27 січня 2022 року, Кіровоградським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у розмірі 86% грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді від 05.01.2023 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю її вимогам КАС України та необхідністю надання суду заяви про поновлення строку для звернення до суду з даним позовом та надання доказів поважності причин його пропуску, та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
В цій ухвалі, суддею зазначено, зокрема, про порушення позивачем - п.2 ч.5 статті 160 КАС України, оскільки у позовній заяві вказано місце проживання позивача, яке не співпадає з даними, зазначеними у його паспорті НОМЕР_2 , при цьому зазначено, що на території Кіровоградської області м.Павлограда не існує; п.п.4, 5, 8 ч.5 ст.160 КАС України, оскільки позивач, у похідній позовній вимозі про зобов'язання вчинити певні дії просить провести перерахунок та виплату пенсі 86% відповідних сум грошового забезпечення, а в подальшому 83%.
Тому позивачу запропоновано подати позовну заяву у відповідності до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, із зазначенням правильних відомостей щодо місця проживання ОСОБА_1 , а також уточнити позовні вимоги та надати до суду копію уточненого позову для відповідача.
Крім того, позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернувся до суду лише 21.12.2022 (понад 4 роки), подавши позов поштовим зв'язком, тобто з пропуском строку звернення до суду, визначеного ч.2 ст.122 КАС України.
Так, представником позивача разом із позовом подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, мотивована тим, що пенсіонер виходить з принципу належного урядування та з презумпції, що розмір пенсії визначений Законом. Позивач звернувся до пенсійного фонду з відповідною заявою щодо перерахунку та виплати пенсії, проте отримав відмову.
Проте, суд не погодився з такою позицію позивача, оскільки доказів звернення до відповідача з відповідною заявою про перерахунок пенсії із застосуванням відсоткового значення 86% та отримання відмови, суду не надано. Натомість просить здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018 року, а до суду звернувся лише 21.12.2022 року.
Крім того, суд наголосив, що нормативно-правові акти, на які позивач посилається у підтвердження свого права на отримання відповідних виплат, були доведені до населення шляхом опублікування у друкованих засобах інформації, а тому позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів у 2018 році, а тому мав можливість вчасно звернутися до суду за їх захистом.
Також зауважено, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а про її отримання в меншому розмірі, ніж передбачено законом, позивач повинен був дізнатися, отримуючи таку виплату за відповідний місяць.
Ухвалою судді від 05.01.2023 про залишення позовної заяви без руху - відмовлено позивачу у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду, а позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
При цьому позивачу додатково наголошено на необхідності подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали судді від 05.01.2023 представником позивача засобами електронного зв'язку подано уточнену позовну заяву та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Так, представником позивача уточнені позовні вимоги.
Натомість в порушення п.2 ч.5 статті 160 КАС України, у позовній заяві не уточнено дійсне місце проживання позивача, з огляду на розбіжності з даними, зазначеними у його паспорті НОМЕР_2 , та відсутності м.Павлограда на території Кіровоградської області.
Крім того, представником позивача подана заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яка повторно мотивована тим, що пенсіонер виходить з принципу належного урядування та з презумпції, що розмір пенсії визначений Законом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суддя зазначає, що чинним процесуальним законодавством визначено, що реалізувати своє право на звернення до суду за захистом порушених прав можливо лише в межах визначеного законом строку.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України) .
Позивач просить здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018 року, а до суду звернувся лише 21.12.2022 року.
При цьому, суддя зауважує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а про її отримання, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, позивач повинен був дізнатися, отримуючи таку виплату за відповідний місяць. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19 (адміністративне провадження N К/9901/15971/20).
З огляду на викладене, позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернувся до суду лише 21.12.2022 (понад 4 роки), подавши позов поштовим зв'язком, тобто з пропуском строку звернення до суду, визначеного ч.2 ст.122 КАС України.
Крім того, суддя наголошує, що нормативно-правові акти, на які позивач посилається у підтвердження свого права на отримання відповідних виплат, були доведені до населення шляхом опублікування у друкованих засобах інформації, а тому позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів у 2018 році, а тому мав можливість вчасно звернутися до суду за їх захистом.
Додатково суддя наголошує, що ухвалою судді від 05.01.2023 про залишення позовної заяви без руху вже було відмовлено позивачу у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду, позивач нових доводів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду не надав, як і не надав жодних доказів.
Так, згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Приписами частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші протии Великобританії”, “Девеер протии Бельгії”.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковим для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа “Перез де Рада Каванілес протии Іспанії”). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні по справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії” Європейський суд з прав людини наголосив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватись при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової впевненості. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
До того ж, в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа “Каменівська проти України”) Європейський суд з прав людини зазначав: “…право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...”.
Суд вважає, що позивач мав можливість звернутися до суду з даним позовом у встановлений законом строк. Однак такий звернувся до суду із пропуском строку звернення, а саме 21.12.2022.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що вказані представником позивача в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними, оскільки такі обставини не можна вважати об'єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Тому, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких інших обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до вимог частини другої статті 123 КАС України.
При цьому, суддя зауважує, що позивач не позбавлений права повторного звернення до суду із даним позовом при наявності поважних підстав пропуску строку.
Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Отже, за сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовна заява подана після закінчення строків, установлених законом, а тому остання підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст.ст.169, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина