19 січня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/4504/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення в адміністративній справі
за позовом: ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2
до відповідача: Олександрійського відділу Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила визнати протиправною відмову та зобов'язати Олександрійський відділ Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв'язку з досягненням 16-річного віку, паспорт гр. України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт гр. України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Рішенням від 07.12.2022 року позов задоволено.
11.01.2023року на адресу суду від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення (вх.№710/23 від 11.01.2023). Заява мотивована тим, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, постановлено ввести на території України воєнний стан. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 26.03.2022 на 30 діб. Таким чином, з метою запобігання викраденню і використанню у злочинних цілях бланків паспортів громадянина України, що знаходились на зберіганні в УДМС, а також їх захопленню особами, що можуть їх використати для нанесення шкоди національній безпеці України, вказані бланки для забезпечення їх централізованого і надійного зберігання евакуйовані за межі Кіровоградської області, їх доставка до Олександрійського відділу Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області наразі є неможливим.
Вказані обставини, на переконання Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, зумовлюють необхідність відстрочити виконання рішення суду
Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 19.01.2023 року.
В судове засідання сторони не прибули.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України, письмове провадження розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.2 ст.378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду клопотання про відстрочення виконання рішення в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з ч.3 ст.378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частинами 4,5 статті 378 КАС України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд зобов'язаний встановити та перевірити наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або обставин, що роблять його виконання неможливим, врахувати ступінь вини відповідача (у даному випадку - заявника), стихійне лихо, інші надзвичайні події.
Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами, як це встановлено статями 72, 77 КАС України. При цьому, обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено до 25 квітня відповідно до Закону № 2119-IX та Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" воєнний стан продовжено на 30 діб із 05 годин 30 хвилин 25.04.2022, відповідно до Закону України Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 22.05.2022 №2263-ІХ воєнний стан продовжено з 05:30 25 травня 2022 року строком на 90 діб, відповідно до Закону України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.08.2022 №2500-ІХ воєнний стан продовжено з 05:30 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, який продовжено до 19.02.2023 року.
Відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.
Відповідно до ч.1, 2 ст.20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
Згідно статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Відповідно до статті 25 Конституції України громадянин України, не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
Згідно ч.1 ст.21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Отже, окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень в умовах воєнного стану встановлюються законом.
Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" не встановлені жодні обмеження щодо видачі паспорта громадянина України під час воєнного стану.
Тому, запровадження воєнного стану не може слугувати підставою для обмеження права позивача на отримання документа, що посвідчує його особу - паспорта громадянина України у формі книжечки, більш того - право на отримання якого встановлене рішенням суду.
Об'єктивною та загальновідомою обставиною є факт відсутності бойових дій з 24.02.2022 року по сьогоднішній день на території Кіровоградської області.
22.03.2022 р. Державною міграційною службою України прийнято наказ №57 "Про передачу бланків паспорта громадянина України зразка 1994 року з балансу територіальних органів на баланс та книг обліку надходження і витрачання бланків паспортів" відповідно до п.1 якого, наказано передати з балансів територіальних органів ДМС на баланс залишки бланків паспорта громадянина України зразка 1994 року згідно актів приймання-передачі/накладних (вимог), сформованих відповідними територіальними органами.
Відповідно до підп.2.1 п.2 наказу №57 начальникам ГУ ДМС, УДМС в областях, ЦМУ, ДМС у м. Києві та Київській області наказано забезпечити до 25.03.2022 в установленому законодавством порядку передачу бланків паспорта громадянина України зразка 1994 року з балансу підпорядкованого територіального органу ДМС на баланс згідно актів приймання-передачі/накладних (вимог), сформованих відповідними територіальними органами.
Разом з тим, відповідачем (заявником) не надано доказів (актів приймання-передачі/накладних (вимог)) того, що дійсно бланки паспортів громадянина України, що знаходились на зберіганні в УДМС, були евакуйовані за межі Кіровоградської області.
Також судом враховується і те, що відповідно до пункту 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360, Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Згідно підпункту 10 пункту 4 цього Положення ДМС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство.
Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.
Відповідно до підпункту 4 пункту 5 Положення ДМС з метою організації своєї діяльності надає територіальним органам та територіальним підрозділам методичну і практичну допомогу, проводить перевірки їх діяльності.
Окрім того, заявником не надано доказів відмови ДМС України у наданні методичної та практичної допомоги щодо організації виконання своїх безпосередніх функцій з метою виконання рішення суду у цій справі, яке набрало законної сили.
Відповідно, заявник (відповідач) не позбавлений можливості сформувати запит на отримання бланку паспорту з метою виконання даного судового рішення, яке набрало законної сили.
Крім того, у спірному випадку обставини перенаправлення бланків паспортів та посилання на неможливість його видачі особі беззаперечно порушують необхідних баланс між діями суб'єкта владних повноважень та наслідками таких дій для такої особи, а саме - позбавлення її права легітимної ідентифікації задля реалізації своїх безпосередніх прав, як то, права на здобуття освіти, права на працю, тощо, безпосередньою умовою для реалізації яких є посвідчення особи, встановлене законом, яким, у такому виключному випадку, є паспорт громадянина України.
Окрім цього, суд звертає увагу на наступне.
І чинне законодавство, і рішення суду визначає беззаперечне право особи на отримання паспорта громадянина України. Особиста ж ініціатива органу суб'єкта владних повноважень, яким у даному випадку є Державна міграційна служба України, що виразилась в одноособовому вирішенні питання щодо зберігання бланків паспортів поза межами територіальної доступності органу за відсутності відповідного нормативного акту, який би давав йому таке право, та вирішила аргументувати свою бездіяльність щодо невиконання рішення суду своїми діями щодо перебування таких бланків в іншій області (не повідомивши суд в якій), не узгоджена з вимогами чинного законодавства та не може бути прийнята судом в якості обґрунтованої, легітимної причини неможливості виконання рішення суду про зобов'язання видати паспорт особі, яка досягла 16 років.
А тому, суд вважає, що вирішивши питання про передачу бланків паспортів іншим територіальним органам Державної міграційної служби України, відповідач беззаперечно передбачив легітимну та реальну можливість виконання зобов'язань, в тому числі, і встановлених рішенням суду, перед громадянами України, що досягли 16 років, та які отримують на разі документ, що встановлює особу та підтверджує громадянство України - паспорт громадянина України.
Враховуючи вищевикладене, підстави, на які посилається заявник щодо відстрочення виконання згаданого судового рішення, не дають підстав для висновку про істотність ускладнення чи неможливість виконання судового рішення, а відповідно заява заявника про відстрочення виконання рішення суду у цій адміністративній справі не підлягає задоволенню відповідно до вимогст.378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.248, 256, 295-297, 378 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про відстрочення виконання рішення суду у справі №340/4504/22 - відмовити.
Копію ухвали суду невідкладно надіслати сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в частині відстрочення виконання рішення в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко