16 січня 2023 року м. Кропивницький справа №340/5209/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Устинівської селищної ради Кіровоградської області (28600, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н., смт. Устинівка, вул. Ювілейна, 2, код ЄДРПОУ - 04364549)
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність селищного голови Устинівської селищної ради Кіровоградської області Пенькова Ігоря Олександровича у неналежному розгляді депутатського звернення від 04.11.2022 року № 30 та ненаданні запитуваної інформації та копій запитуваних розпоряджень, а звинувачення у втручанні в роботу Устинівської селищної ради, намаганні «обійти виконання обов'язку запитувача по оплаті за копіювання та друк», використанні службового становища та порушенні депутатської етики безпідставними;
- зобов'язати селищного голову Устинівської селищної ради Кіровоградської області Пенькова Ігоря Олександровича повторно розглянути депутатське звернення від 04.11.2022 року № 30, надати інформацію та запитувані копії розпоряджень в повному обсязі.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є депутатом Кіровоградської обласної ради. Звернувшись до селищного голови Устинівської селищної ради із депутатським зверненням від 04.11.2022 року №30 про надання помісячної інформації за період з січня 2021 року по жовтень 2022 року у вигляді таблиці щодо заробітної плати працівників Устинівської селищної ради та відповідних розпоряджень отримав лист від 10.11.2022 року №02-08/24 про відмову у наданні такої інформації. Вважаючи таку бездіяльність розпорядника інформації протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Представником відповідача по справі подано до суду відзив на позовну заяву в якому він заперечує проти позову у повному обсязі, вважає його не обґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, наголошує, що депутатське звернення від 04.11.2022 року №30 містить ознаки незаконного втручання в роботу Утинівської селищної ради чи намагання обійти виконання обов'язку запитувача відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк, використовуючи службове становище, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.16).
25.11.2022 року засобами електронного зв'язку від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.21-24).
29.11.2022 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву засобами поштового зв'язку (а.с.53-57).
12.12.2022 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.86-89).
Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
За приписами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
Оскілки шістдесятий день припадає на період перебування головуючого судді по справі у відрядженні (інший неробочий день), з урахуванням положень ч.1, ч.6 ст.120, ст.258 КАС України, справа розглядається у межах строку встановлених КАС України.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є депутатом Кіровоградської обласної ради VIII скликання (а.с.10).
04.11.2022 року ОСОБА_1 звернувся до голови Устинівської селищної ради із депутатським зверненням №30 у якому просив безоплатно та у встановлений ч.2 ст.13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» термін - 10 днів, надати помісячну інформацію за період з січня 2021року по жовтень 2022 року, у формі таблиці, про заробітні плати та виплати (в т.ч. їх відсутність) у вигляді надбавок та премій, інших передбачених законодавством доплат всім без виключення (за всіма видами трудових договорів) працівникам Устинівської селищної ради по прізвищах, займаній (займаних) посаді (посадах), посадовому окладу (окладах у разі сумісництва чи суміщення), виду доплати, розміру доплати у відсотках від окладу та грошовому виразі, посадою (посадами) за якою нараховано дану доплату, загальну нараховану суму, та суму до отримання. Також окремо від таблиці прошу надати скановані копії відповідних розпоряджень по нарахуванню всіх доплат (а.с.11-12).
Листом від 10.11.2022 року №02-08/24 позивача повідомлено, що до його повноважень, як депутата обласної ради, не відноситься контроль за видатками бюджету Устинівської селищної територіальної громади, крім того звернення не містить обґрунтування як інформація про заробітну плату працівників Устинівської селищної ради з наданням копій розпоряджень пов'язана з його депутатською діяльністю.
Враховуючи вищевикладене, депутатське звернення містить ознаки незаконного втручання в роботу Устинівської селищної ради чи намагання обійти виконання обов'язку запитувача відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк, використовуючи службове становище, що є порушенням правил депутатської етики, встановлених статтею 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та розділом 5 Регламенту Кіровоградської обласної ради, затвердженого рішенням Кіровоградської обласної ради від 26 січня 2021 року №45 (а.с.13-14).
Не погоджуючись з такою відповіддю, що відображена у вказаному листі, вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом порушеного на її думку права.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 3, 4 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
Відповідно до частин 1, 4 статті 141 Конституції України до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради. Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон № 280/97-ВР).
Відповідно до частини 11 статті 49 Закону № 280/97-ВР повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України, цим Законом, законом про статус депутата, іншими законами.
Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (налі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради визначає та встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради Закон України від 11 липня 2002 року № 93-IV "Про статус депутатів місцевих рад" (надалі - Закон № 93-IV).
Частинами 1, 2 статті 4 Закону № 93-IV передбачено, що депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".
Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Закону № 93-ІV при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання.
Як визначено частиною 1 статті 13 Закону № 93-ІV депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.
Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк (частина 2 статті 13 Закону № 93-ІV).
Конституційний Суд України в пункті 4.1 Рішення від 05 березня 2003 року №5-рп/2003 вказав, що, на відміну від запиту, звернення - це викладена у письмовій формі пропозиція народного депутата України зазначеним вище адресатам здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції (абзац другий частини першої статті 16 Закону №2790-XII). За своїм змістом депутатське звернення не має імперативного характеру і заявляється народними депутатами України самостійно. Такі звернення можуть бути зумовлені скаргами та заявами виборців, а також стосуватися інших питань депутатської діяльності, які ініціюються народним депутатом України.
Відповідно до частини 2 статті 14 Закону № 93-ІV посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, на звернення депутата місцевої ради надають йому довідкові матеріали та іншу інформацію, необхідні для здійснення депутатських повноважень.
Чинним законодавством не встановлено вичерпного переліку відповідної інформації, необхідної для здійснення депутатом своїх повноважень, як і не встановлено будь-яких обмежень щодо інформації, яка не може надаватись депутату місцевої ради на його звернення.
При цьому, Законом № 93-IV не передбачено обов'язку депутата зазначати у своєму зверненні мету отримання відповідної інформації.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 17 жовтня 2019 року у справі №664/2629/16-а під депутатською діяльністю слід розуміти діяльність депутата, пов'язаної з реалізацією наданих йому Конституцією та Законами України прав та виконанням обов'язків, спрямованих на представництво інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу, який зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
Отже, депутатське звернення, має стосуватись вищезазначених питань, пов'язаних з депутатською діяльністю та розглядається у строк та в порядку, встановленому Законом № 93-ІV.
Суд враховує, що згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII (далі Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
За приписами статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 5 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновків, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продукт. Отримувати та/або створювати такий продукт може виключно суб'єкт владних повноважень у процесі здійснення ним своїх владних управлінських функцій.
В свою чергу, у розпорядника інформації наявна можливість обмежувати доступ до запитуваної інформації виключно при дотриманні вимог статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Тобто, розпорядник у відповіді на запит вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому саме полягає істотна шкода цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію. Лише тоді така відмова буде вважатися обґрунтованою та такою, що здійснена у відповідності до вимог Закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивач реалізував надане йому право на звернення до посадової особи органу місцевого самоврядування шляхом подання відповідного депутатського звернення голові Устинівської селищної ради, у якому просив надати офіційну інформацію про заробітну плату працівників Устинівської селищної ради із зазначенням посад, з урахуванням надбавок, премій та інших доплат з січня 2021 року по жовтень 2022 року, у формі таблиці.
Велика палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 8 листопада 2016 року у справі Magyar Helsinki Bizottsбg v. Hungary (заява № 18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин (§ 157). Для цього мають бути оцінені такі критерії (§ 158- 170): 1. Мета запитувача. Необхідно встановити, чи справді отримання інформації є необхідним для реалізації запитувачем інформації його функції зі сприяння публічній дискусії з суспільно важливих питань, і чи справді ненадання інформації створить суттєву перешкоду свободі вираження поглядів. 2. Природа інформації. Інформація, дані або документи, щодо яких вимагається доступ, повинні відповідати вимогам трискладового тесту, тобто збиратися в цілях задоволення саме суспільного інтересу. 3. Роль запитувача. Розраховувати на захист свого права на доступ можуть, насамперед, журналісти, науковці, громадські активісти, зокрема блогери та популярні користувачі соцмереж, громадські організації, діяльність яких пов'язана з питаннями, що становлять суспільний інтерес, а також автори творів з означених питань. 4. Готова та доступна інформація. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання та обробки даних.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.
Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.
До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості: 1) про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту; 2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей; 3) про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення; 4) про факти порушення прав і свобод людини, включаючи інформацію, що міститься в архівних документах колишніх радянських органів державної безпеки, пов'язаних з політичними репресіями, Голодомором 1932-1933 років в Україні та іншими злочинами, вчиненими представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів; 5) про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб; 5-1) щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов'язковому оприлюдненню відповідно до закону; 6) інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до положень статті 2 Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 №2297-VI персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Статтею 5 Закону України "Про захист персональних даних" встановлено, що об'єктами захисту є персональні дані.
Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
Персональні дані, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оформленій за формою, визначеною відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України "Про запобігання корупції".
Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Згідно з частиною 1, 2 статті 11 Закону України "Про інформацію" інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Проте, відповідач не надав інформації.
Суд наголошує, що чинним законодавством не встановлено вичерпного переліку відповідної інформації, необхідної для здійснення депутатом своїх повноважень, як і не встановлено будь-яких обмежень щодо інформації, яка не може надаватись депутату обласної ради на його звернення.
Запитувана позивачем інформація не є інформацією з обмеженим доступом.
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Зважаючи на наведену вище норму, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що запитувана депутатським зверненням інформація про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу, будь-які інші виплати з державного чи місцевого бюджету працівнику органу місцевого самоврядування є відкритою публічною інформацією та міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до якого є загальний доступ.
Частиною 5 статті 13 Закону № 93-ІV регламентовано, якщо депутат місцевої ради не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит відповідно до статті 22 цього Закону.
Водночас, Законом № 93-IV не передбачено обов'язку депутата зазначати у своєму зверненні мету отримання відповідної інформації, як і не передбачено обов'язку щодо подання депутатського запиту після отримання відмови на подане депутатське звернення.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №504/1824/17, який підлягає обов'язковому врахуванню судом першої інстанції відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин головою Устинівської селищної ради порушено частину 2 статті 14 Закону № 93-IV, зокрема, допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду депутатського звернення №30 від 04.11.2022, поданого депутатом Кіровоградської обласної ради Міщенком Валерієм Петровичем.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Підсумовуючи викладене вище, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність селищного голови Устинівської селищної ради щодо надання запитуваної інформації у депутатському зверненні депутата Кіровоградської обласної ради Міщенка Валерія Петровича від 14 листопада 2022 року №30 та зобов'язати селищного голову Устинівської селищної ради повторно розглянути депутатське звернення депутата Кіровоградської обласної ради Міщенка Валерія Петровича від 14 листопада 2022 року №30 та надати запитувану у ньому інформацію.
VI. Судові витрати.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В матеріалах справи містяться докази щодо понесення позивачем витрат по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн. (а.с.1).
Відтак, з огляду здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 992,40 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність селищного голови Устинівської селищної ради Кіровоградської області Пенькова Ігоря Олександровича у неналежному розгляді депутатського звернення від 04.11.2022 року № 30 та ненаданні запитуваної інформації та копій запитуваних розпоряджень, а звинувачення у втручанні в роботу Устинівської селищної ради, намаганні «обійти виконання обов'язку запитувача по оплаті за копіювання та друк», використанні службового становища та порушенні депутатської етики безпідставними.
Зобов'язати селищного голову Устинівської селищної ради Кіровоградської області Пенькова Ігоря Олександровича повторно розглянути депутатське звернення від 04.11.2022 року № 30, надати інформацію та запитувані копії розпоряджень в повному обсязі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Устинівської селищної ради Кіровоградської області (28600, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н., смт. Устинівка, вул. Ювілейна, 2, код ЄДРПОУ - 04364549).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук