про залишення позовної заяви без руху
23 січня 2023 року м. Київ № 320/986/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо перерахунку пенсії за довідкою Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.11.2022 №2/3/1/4080 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, наданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, починаючи з 01.04.2019 з врахуванням виплачених сум пенсії.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2684 гривні.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо перерахунку пенсії за довідкою Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.11.2022 №2/3/1/4080 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, наданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, починаючи з 01.04.2019 з врахуванням виплачених сум пенсії.
Суд звертає увагу на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).
Таким чином, позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, а сума судового збору, яка має бути сплачена позивачем за звернення до суду з позовною заявою, становить 1073,60 грн. (2684,00 грн. х 0,4).
Позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору, натомість заявлено клопотання про відстрочення позивача від сплати судового збору, з приводу чого суд зазначає таке.
Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, у розумінні приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
За відсутності першої підстави для звільнення від сплати судового збору (майновий стан), другорядні підстави (такі як предмет позову) не можуть братися до уваги.
Отже, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлений виключний перелік умов, за яким позивачу може бути відстрочено чи розстрочено сплату судового збору. При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести обставини неможливості сплати судового збору.
Суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України "Про судовий збір", з власної ініціативи.
З врахуванням наведених норм права підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної особи (наприклад, довідка про доходи (пенсію), банківські документи про відсутність на рахунку коштів, тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Проте позивач доказів на підтвердження важкого майнового стану, який унеможливлює сплату судового збору, до позовної заяви не долучив. Без надання позивачем документальних доказів його майнового стану суд не має можливості задовольнити вказане клопотання про розстрочення (відстрочення) сплати судового збору.
Отже, наведені у позовній заяві доводи позивача не є обґрунтованими та не свідчать про наявність підстав для задоволення клопотання. Тому підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.
Згідно п.5 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Оглядом позовної заяви, суддя встановив, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії за довідкою Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.11.2022 №2/3/1/4080 починаючи з 01.04.2019, однак до позовної заяви не додано заяву з якою позивач звертався до відповідача щодо перерахунку та доплати до пенсії за довідкою Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.11.2022 №2/3/1/4080. Отже, позивачем не додано до позовної заяви доказів звернення та відповіді відповідача щодо перерахунку та доплати до пенсії за довідкою Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.11.2022 №2/3/1/4080.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом:
- подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн;
- подання доказів звернення (позивача) та відповіді (відповідача) щодо перерахунку та доплати до пенсії за довідкою Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.11.2022 №2/3/1/4080.
Керуючись ст.ст. 161, 248 КАС України, суддя -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Перепелиця А.М.