23 січня 2023 року № 320/13219/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати підвищеної пенсії як постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та інваліду 2-ї групи, чиє пошкодження здоров'ю (інвалідність) є наслідками Чорнобильської катастрофи, у розмірі, визначеному статтею 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто у розмірі не менше 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік про встановлення прожиткового мінімуму);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити нарахування та виплату підвищеної пенсії, як постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та інваліду 2-ї групи, чиє пошкодження здоров'ю (інвалідність) є наслідками Чорнобильської катастрофи, у розмірі, визначеному статтею 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто у розмірі не менше 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік про встановлення прожиткового мінімуму), без обмеження кінцем терміну нарахування та виплати, з урахуванням вже виплачених мені сум;
- нарахування та виплату вказаної підвищеної пенсії здійснювати починаючи з 01.01.2015, в рамках (межах) реалізації права на відшкодування шкоди, яку вона зазнала внаслідок застосування частини третьої статті 54 Закону України № 796-ХІІ від 28.02.1991 р. «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 28.12.2014 р. № 76-УШ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», відповідно до положень п. 4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. № І-р(ІІ).
Згідно з Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду, головуючим суддею визначено суддю Терлецьку О.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.
На підставі Розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду №78-р/кА від 16.06.2022 у зв'язку з перебуванням судді Терлецької О.О. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 6 років проведено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи №320/13219/21.
Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Щавінського В.Р.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 суддею Щавінським В.Р. прийнято до провадження та зазначену позовну заяву залишено без руху в частині позовних вимог за період з 01.01.2015 по 08.04.2021, або письмових пояснень та доказів на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати право на звернення до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.01.2015 по 08.04.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу у розмірі, визначеному статтею 54 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - повернуто позивачці.
В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона є особою з інвалідністю 2 групи та потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, має право на щомісячне отримання пенсії по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак відповідач відмовив їй у перерахунку пенсії.
Позивачка вважає, що відмовляючи їй у нарахуванні та виплаті пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій, встановленої ст.54 Закону № 796-XII, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області діяло всупереч нормам закону, нехтуючи рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021.
16.12.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки Верховною Радою України проведено нормативне регулювання спірного питання у відповідність із Конституцією України у відповідний строк, тобто до 07.07.2021, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування положень, на які посилається позивачка.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорії №1, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 03.09.2020.
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії КИО №305905 позивачці встановлена друга група інвалідності з 03.04.2008 довічно у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із впливом аварії на ЧАЕС.
Позивачка звернулася до відповідача із заявою від 27.08.2021 про перерахунок її пенсії з розрахунку 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком.
Відповідач листом від 24.09.2021 відмовив у здійсненні такого перерахунку обґрунтовуючи тим, що порядок обчислення та виплата відповідних пенсійних виплат категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи делеговано Кабінету Міністрів України.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивачка звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII).
Відповідно до статті 49 Закону № 796-XII, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі статтею 54 Закону № 796-XII, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов'язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Верховною Радою України 28.12.2014 прийнято Закон України № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким текст статті 54 Закону № 796-XII викладено у такій редакції: «Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань».
Отже, із урахуванням змін внесених Законом № 76-VIII, нормами статті 54 Закону № 796-XII передбачалось, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частина третя статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Також цим рішенням Конституційного Суду України врегульовано строк та спосіб його виконання та передбачено, що частина третя статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 07.07.2021.
Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим рішенням.
У разі неприведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»: «В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам 3 мінімальних пенсій за віком».
Позивачка вважає, що право на перерахунок пенсії з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком у неї виникло у квітні 2021 року (на підставі рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021), з огляду на що перерахунок необхідно провести з 01.04.2021, у зв'язку із чим, суд звертає увагу на таке.
Згідно із частиною першою статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України», закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до частини першої статті 97 Закону № 2136-VIII, суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов'язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.
У відповідності із зазначеними нормами Закону № 2136-VIII, Конституційний Суд України встановив строк втрати чинності законом, що визнаний неконституційним, а саме через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07.07.2021.
До цього моменту діяла стаття 54 Закону № 796-XII у редакції, яка не передбачала перерахунку призначеної позивачці пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Із урахуванням встановленого Конституційним Судом України порядку і строків виконання рішення від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, умовою виникнення у позивачки права на перерахунок пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком було неприведення Верховною Радою України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення (до 07.07.2021) нормативного регулювання спірного питання у відповідність із Конституцією України.
При цьому рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, на яке посилається позивачка не набуває ретроспективної дії у часі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 373/1978/18, яка в силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України врахована судом у спірних правовідносинах.
29.06.2021 Верховною Радою України на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021 прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» № 1584-IX, який набрав чинності 01.07.2021.
Цим законом частини третю, четверту статті 54 викладено у такій редакції: в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.
Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування норми частини третьої статті 54 Закону № 796-XII, яка б передбачала виплату позивачці пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
З матеріалів справи вбачається, що розмір пенсії позивачки становить 5027,76 грн., з яких 4800,00 грн. розмір пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків; 227,76 грн. додаткова пенсія інвалідам 2 групи із числа потерпілих ЧАЕС (4800,00 + 227,76 = 5027,76 грн.) та відповідає законодавчо визначеному рівню.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, беручи до уваги відсутність порушення вимог законодавства відповідачем, суд визнає адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 194, 205, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.