про залишення позовної заяви без руху
23 січня 2023 року м. Київ № 640/21495/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частин НОМЕР_1 щодо необ'єктивного відображення в наказі командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2022 №155 "Про результати службового розслідування" причинного зв'язку між травмуванням ОСОБА_1 та обставинами травмування Не пов'язане із захистом Батьківщини;
- внести зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2022 №155 "Про результати службового розслідування" шляхом зміни формулювання в п.2 резолютивної частини наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2022 №155 "Про результати службового розслідування", де вказати, що ".... вважати травмування стрільця третього стрілецького відділення третього стрілецького взводу зведеної роти військової частини НОМЕР_1 - стрільця другого стрілецького відділення третього стрілецького взводу п'ятої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , таким, що сталося під час виконання обов'язків військової служби в районі бойових дій, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" замість "вважати травмування стрільця третього стрілецького відділення третього стрілецького взводу зведеної роти військової частини НОМЕР_1 - стрільця другого стрілецького відділення третього стрілецького взводу п'ятої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , таким, що сталося під час виконання обов'язків військової служби в районі бойових дій, проте НЕ пов'язане із захистом батьківщини". Усі інше залишити без змін;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частин НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про обставини отримання травми за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 оформити та видати довідку за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, із відповідним формулюванням згідно цієї заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 12.12.2022 позовну заяву залишено без руху.
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
17.01.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/21495/22, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.
Відповідно до частини другої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до частини другої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” від 20.11.2012 р. №5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати копії усіх заповнених сторінок паспорту громадянина України - ОСОБА_1 .
Пунктом 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
У пункті другому прохальної частини позовної заяви позивач просить суд внести зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2022 №155 "Про результати службового розслідування" шляхом зміни формулювання в п.2 резолютивної частини наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2022 №155 "Про результати службового розслідування", де вказати, що ".... вважати травмування стрільця третього стрілецького відділення третього стрілецького взводу зведеної роти військової частини НОМЕР_1 - стрільця другого стрілецького відділення третього стрілецького взводу п'ятої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , таким, що сталося під час виконання обов'язків військової служби в районі бойових дій, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" замість "вважати травмування стрільця третього стрілецького відділення третього стрілецького взводу зведеної роти військової частини НОМЕР_1 - стрільця другого стрілецького відділення третього стрілецького взводу п'ятої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , таким, що сталося під час виконання обов'язків військової служби в районі бойових дій, проте НЕ пов'язане із захистом батьківщини". Усі інше залишити без змін.
Суд зазначає, що формулювання заявленої позивачем вимоги не відповідає способам захисту прав та інтересів, які визначені ст.5 КАС України.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити пункт другий прохальної частини позовної заяви, сформулювавши позовну вимогу відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати копії усіх заповнених сторінок паспорту громадянина України - ОСОБА_1 ;
- надати уточнену позовну заяву (два примірника), з урахуванням вказаних судом зауважень.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.