23 січня 2023 року Справа № 280/6783/22 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали за позовом Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправним та скасування рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: поновити строк для подання позовної заяви; призупинити дію постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про арешт коштів боржника від 31.05.2022 ВП № 69079683 до розгляду справи по суті; визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про арешт коштів боржника від 31.05.2022 ВП № 69079683.
Ухвалою суду від 05.12.2022 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) та позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
До матеріалів позовної заяви позивачем подано клопотання від 27.12.2022 про часткове виконання вимог ухвали суду від 05.12.2022 про залишення позовної заяви буз руху.
Враховуючи, що в період з 28.12.2022 по 20.01.2023 суддя Сіпака А.В. перебував у відпустці, розгляд клопотання позивача здійснюється у перший робочий день судді - 23.1.2023.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, відповідно до приписів пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено ставку судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” від 02.12.2021 № 1928-IX встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня.
Позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру, за яку слід сплатити судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. (тобто не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Водночас, доказів сплати судового збору до позовної заяви не додано.
У позовні заяві позивач заявив про відстрочення сплати судового збору, у якому посилається на приписи ст.133 КАС України, ст. 8 Закону України “Про судовий збір” та вказує, що Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 31.05.2022 ВП № 69079683 винесено постанову про арешт коштів боржника, однак не надано доказу відсутності у нього інших джерел доходів та відсутності коштів станом на дату подання позовної заяви. Відтак, доводи про майновий стан заявника належними та допустимими доказами не підтверджені,
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (частина друга статті 133 КАС України).
Приймаючи рішення про звільнення від оплати судових витрат, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.
Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі “Ашинґдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28.05.1985, п. 57, cерія А, № 93).
Отже, відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, в даному випадку доступ до суду обмежений Законом.
Крім того, підвищення Україною ефективності адміністративного процесу, відповідно до вимог положення підпункту “b” пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і міжнародним валютним фондом) згідно з узятими зобов'язаннями, забезпечується подвоєння доходів від судового збору, що підтверджується змінами до Закону України “Про судовий збір”, які набули чинності від 01.09.2015.
Зміни до Закону України “Про судовий збір”, які призведуть до зменшення надходження державного бюджету від сплати судового збору, будуть наслідком невиконання Україною узятих на себе зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом.
Разом з тим, відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України “Про судовий збір” кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.
Таким чином, стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону України “Про судовий збір” визначає можливість, а не обов'язок відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Стосовно посилання позивача на арешт коштів за виконавчим провадженням, суд зауважує, що з метою реального виконання рішення та заявою стягувача арешт на рахунки боржника був накладений у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів. Жодних належних доказів щодо залишку коштів на поточних рахунках та/або у касі підприємства його представником до матеріалів позовної заяви не надано.
Тим більше, враховуючи скорочені строки розгляду даної справи, у суду відсутні підстави вважати, що до ухвалення рішення по справі заявник матиме змогу сплатити судовий збір.
За таких обставин суддя вважає, що заявник не довів наявності обставин та умов, за яких відповідно до приписів ст.133 КАС України, ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, може бути відстрочено сплату судового збору, відтак, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05.12.2022 про залишення позовної заяви без руху не виконано, недоліки позовної заяви не усунуто.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачеві в зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.
Керуючись статтями 14, 44, 169, 243, 248 КАС України, суддя,
Позовну заяву Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправним та скасування рішення, - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака