23 січня 2023 року Справа № 280/6216/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Деревянко А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до 7-го прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (79000, м. Львів, вул. Личаківська, 74; код ЄДРПОУ 14321653)
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними зобов'язання утриматись від вчинення дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до 7-го Прикордонного Карпатського загону Державної Прикордонної служби України (далі - відповідач, НОМЕР_2 прикордонний загін), в якій позивач просив суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення інспектора прикордонної служби вищої категорії 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) майстер-сержантом ОСОБА_2 від 23 вересня 2022 року про відмову в перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
2) визнати надані ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 документи:
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_3 (бланк НОМЕР_4 ) виданий 10.08.2017 року;
- тимчасове посвідчення військозобов'язаного № НОМЕР_5 з штампом про зняття з військового обліку військозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- довідка Шевченківського територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 285 від 04.08.2022 року для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти про те, що ОСОБА_1 1988 р.н. відповідно до ст. 23 абз. 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має право на відстрочку від призиву на військову службу за призивом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу). Довідка дійсна терміном на 6 (шість місяців) з дати її видачі,
- студентський квиток від 29.06.2022 року на ім'я ОСОБА_4 ;
- довідка Академії WSB про зарахування студента денної форми навчання від 04.07.2022 року про те, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має громадянство України зарахований на період з 01.10.2022 року по 30.09.2024 року на навчання денної форми другого ступеню за напрямком «Інформатика» на платних засадах на польській мові та нотаріально посвідчений переклад даної довідки;
- довідка від 04.07.2022 року Академії WSB про зарахування на навчання та проживання про те, що ОСОБА_1 27.02. 1988 р.н на польській мові та нотаріально посвідчений переклад даної довідки;
- Лист Академії WSB про зарахування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на період з 01.10.2022 року по 30.09.2.024 року на польській мові та нотаріально посвідчений переклад даної довідки;
- Доказ оплати за навчання в Академії WSB - SWIFT-платіж КБ «Приватбанк» -
достатніми для перетинання державного кордону України на виїзд з України в період воєнного стану;
3) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 Державної прикордонної служби щодо створення перешкод у реалізації позивачем - ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) 1988 р.н. свого права на перетинання державного кордону України для виїзду за межі України в період воєнного стану та зобов'язати 7-й прикордонний Карпатський загін Західного регіонального управління (м.Львів) Державної прикордонної служби утриматися від вчинення дій щодо створення перешкод у реалізації позивачем - ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) 1988 р.н. свого права на перетинання державного кордону України для виїзду за межі України в період воєнного стану.
Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.09.2022 на пункті пропуску через державний кордон України «Краківець» під час спроби перетину державного кордону України посадовою особою відповідача прийнято рішення про відмову позивачу в перетині державного кордону на виїзд з України. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки ним надано всі необхідні документи, які підтверджують, що позивач є здобувачем вищої освіти за денною формою навчання за кордоном, а також має відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон №3543-XII), а тому має право на перетин державного кордону України під час дії воєнного стану. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 02.11.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
На усунення недоліків позовної заяви позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій позовні вимоги викладено в такій редакції:
1) визнати протиправним та скасувати рішення інспектора прикордонної служби вищої категорії 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) майстер-сержантом ОСОБА_2 від 23 вересня 2022 року про відмову в перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 Державної прикордонної служби щодо створення перешкод у реалізації позивачем - ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) 1988 р.н. свого права на перетинання державного кордону України для виїзду за межі України в період воєнного стану та зобов'язати 7-й прикордонний Карпатський загін Західного регіонального управління (м. Львів) Державної прикордонної служби утриматися від вчинення дій щодо створення перешкод у реалізації позивачем - ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) 1988 р.н. свого права на перетинання державного кордону України для виїзду за межі України в період воєнного стану.
Ухвалою суду від 14.11.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
09.12.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що в ході перевірки документів, наданих позивачем, встановлено відсутність документу, який би посвідчував приналежність позивача до категорії осіб, які звільнені від мобілізації та підпадають під дію Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 року №57 (далі - Правила перетинання державного кордону громадянами України). У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, з 24.02.2022 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34,38,39,41-44,53 Конституцією України. Згідно з пунктом 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України визначено що, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому-восьмому частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII. Абзац другий частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII стосується саме здобувачів освіти. Відтак, з моменту введення вищезазначених змін і доповнень до Правил №57, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які є здобувачами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти не підлягають призиву на військову службу під час мобілізації але, не мають права виїзду за кордон. А тому, наявність у позивача права на відстрочення від призиву на військову службу під час мобілізації не гарантує йому беззаперечного права на перетинання державного кордону для виїзду з України, оскільки таким правом позивач в умовах воєнного стану не наділений. Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 20.01.2023 поновлено позивачу строк подання доказів та прийнято доказ до розгляду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 зарахований на навчання денної форми другого ступеню за напрямком інформатика до Академії WSB, на період від 01.10.2022 до 30.09.2024, що підтверджується довідкою вих. №SO33/2022/2023 від 04.07.2022.
Згідно довідки № 285 від 04.08.2022, що видана Шевченківським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_1 відповідно до статті 23 абзацу 18 Закону № 3543-XII має право на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу). Заперечень, щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном не має.
У тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_5 від 01.08.2022 встановлено штамп про зняття з військового обліку та зафіксовано, що ОСОБА_1 має право на відстрочку від призову на військову службу відповідно до абзацу 18 статті 23 Закону № 3543-XII.
23.09.2022 року позивач прибув до пункту пропуску через державний кордон «Краківець» з метою виїзду за межі України на навчання.
Рішенням інспектора прикордонної служби вищої категорії 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” (тип А) майстер-сержанта ОСОБА_2 від 23.09.2022 відмовлено позивачу в перетині державного кордону на виїзд з України з таких підстав: «..у зв'язку із Законом України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року», постанови КМУ №57 (зі змінами та доповненнями) громадянина України ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві виїзду з України, з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, так як вищезазначений громадянин не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон».
Позивач не погоджується з таким рішення відповідача, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 33 Конституції України визначено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначає Закон України «Про прикордонний контроль» №1710-VI від 05.11.2009 року (далі - Закон №1710-VI).
Відповідно до частин 1 і 2 статті 2 Закону №1710-VI прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
Прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону №1710-VI пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбачених законом видів контролю на державному кордоні.
Частиною 1 статті 14 Закону №1710-VI іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
Форма рішення про відмову у перетинанні державного кордону встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону (частина 2 статті 14 Закону №1710-VI).
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» №3857-XII від 21.01.1994 року (далі - Закон №3857-XII).
Згідно зі статтею 1 Закону №3857-XII громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.
Частиною 1 статті 6 Закону №3857-XII встановлено підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: 1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону; 3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; 4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; 5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів; 9) він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду; 10) він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв'язку з яким таке обмеження встановлюється.
Суд зазначає, що вищевказані підстави для тимчасового обмеження громадян у виїзді за межі території України є загальними та застосовуються за відсутності особливих правових режимів, які вводяться в дію указом Президента України та затверджуються Верховною Радою України.
Одним із таких особливих правових режимів є правовий режим воєнного стану.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII від 12.05.2015 (далі - Закон №389-VIII, в редакції станом на момент спірних правовідносин).
Статтями 1 і 2 Закону №389-VIII передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Пунктом 6 частини 1 статті 8 Закону №389-VIII встановлено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону №3857-XII передбачено, що правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
Згідно з пунктом 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин станом) у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Пунктом 12 Правил перетинання державного кордону громадянами України передбачено, що для здійснення прикордонного контролю громадяни подають уповноваженим службовим особам підрозділу охорони державного кордону паспортні, а у випадках, передбачених законодавством, і підтверджуючі документи без обкладинок і зайвих вкладень. Паспортні та підтверджуючі документи громадян, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами підрозділу охорони державного кордону з метою встановлення їх дійсності та належності громадянину, який їх пред'являє. У ході перевірки документів під час виїзду з України з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.
Відповідно до визначень, які наведені у статті 1 Закону №3543-XII:
- мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
- мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону України № 3543-XII визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Зокрема, частиною 6 цієї статті передбачено, що громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 2 частини 3 статті 23 Закону №3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що під час дії особливого періоду, у тому числі правового режиму воєнного стану, право громадянина України на виїзд за кордон може бути тимчасово обмежено. За загальним правилом військовозобов'язані особи під час дії особливого періоду обмежуються у праві на виїзд за кордон. При цьому, Правила перетинання державного кордону України громадянами України визначають перелік осіб, яким дозволено перетин державного кордону під час дії особливого періоду, до яких, крім іншого, віднесено військовозобов'язаних осіб, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації, у тому числі, на особливий період, окрім осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, зокрема, здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
В Україні введено правовий режим воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
В подальшому Указами Президента України від 14.03.2022 за № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022 правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався та безперервно триває до теперішнього часу.
Згідно пункту 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Крім того, Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 (зі змінами) оголошено загальну мобілізацію.
Отже станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин в Україні діяв правовий режим воєнного стану та було оголошено загальну мобілізацію, а конституційне право громадян України на вільне залишання території України обмежувалось законодавством. При цьому, до осіб, право яких на вільне залишення території України було обмежене, відносились військовозобов'язані особи, визначені в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, у тому числі здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
23.09.2022 позивач, будучи військовозобов'язаним, прибув до пункту пропуску через державний кордон “Краківець” з метою виїзду за межі України для навчання, для чого пред'явив, у тому числі довідку № 285 від 04.08.2022, що видана Шевченківським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, відповідно до якої ОСОБА_1 відповідно до статті 23 абзацу 18 Закону №3543-XII має право на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу).
Слід зауважити, що абзац 18 статті 23 Закону №3543-XII є абзацом 2 частини 3 статті 23 цього Закону.
Водночас, суд вважає, що наявність права на відстрочку від призову під час мобілізації не слід ототожнювати з наявністю права на виїзд за межі України, оскільки відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України право на перетин державного кордону для певних категорій військовослужбовців, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, є обмеженим на період дії воєнного стану.
Зокрема, до переліку осіб, які мають право на перетин державного кордону в умовах воєнного стану, не входять особи, визначені в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, зокрема, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу) з тих підстав, що він є здобувачем освіти в іноземному навчальному закладі, не є підставою для виїзду за межі України під час воєнного стану, а тому рішення відповідача від 23.09.2022, яким позивачу відмовлено у перетині державного кордону на виїзд з України, є правомірним, а підстави для його скасування відсутні.
При цьому суд відхиляє посилання відповідача на листи голови Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної прикордонної служби України, інформацію, розміщену на офіційному сайті Державної прикордонної служби України, оскільки відповідні документи не є нормативно-правовими актами та не можуть встановлювати, змінювати або припиняти права та обов'язки, визначені законодавством України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
У зв'язку з відмовою в позові, підстави для розподілу понесених позивачем судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 до 7-го прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (79000, м. Львів, вул. Личаківська, 74; код ЄДРПОУ 14321653) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними зобов'язання утриматись від вчинення дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 23.01.2023.
Суддя М.О. Семененко